• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Міжнародний день музики

Я вдячний музицi за пристрасний вогонь,

За зливу почуттiв, за радостi  i смутки,

За усмiх рiдних уст  i теплоту долонь,

За ярий жар жоржин i нiжнiсть незабудки.

Олесь Дорiченко

1 жовтня щорічно у всьому світі відзначається Міжнародний день музики (International Music Day), який  був заснований за ініціативою Міжнародної музичної ради (IMC) при ЮНЕСКО. Рішення про проведення Міжнародного дня музики було прийнято на 15-й Генеральній асамблеї IMC у Лозаннi.

 Мета цього свята - поширення музичного мистецтва для всіх верст  суспільства та реалізація властивих ЮНЕСКО ідеалів миру і дружби між народами, розвитку культур, обміну досвідом та взаємного шанобливого ставлення до естетичних цінностей один одного.

 Це свято, звичайно ж, відзначають на концертах і музичних фестивалях. Його сьогодні святкують в усьому світі, оскільки для музики немає ні національних, ні релігійних перешкод. Традиційно на подібних заходах звучать безсмертні твори класиків світової музики.

 Міжнародний день музики - це свято для співаків і музикантів, для композиторів, учителів музики та викладачів консерваторій, студентів та учнів музичних навчальних закладів, але його  відзначають і, просто, всі любителі музики.

 Альтернативним і більш поширеним є Світовий День Музики — F?te de la Musique, («The World Music Day») що святкується в багатьох країнах. Це щорічний музичний фестиваль, який відбувається в день літнього сонцестояння 21 червня і спрямований на популяризацію музики серед населення.

  Спочатку  Свято Музики  було організовано в 1982 р.у Парижі за ініціативою міністра культури Франції Жака Ланга. За більш ніж тридцятирічну історію фестиваль вийшов за національні кордони і став світовою подією в області музики. Вже більше 100 держав і 340 міст в усьому світі щороку наприкінці червня проводять живі виступи в рамках  Світового Дня Музики.

 Основними особливостями Свята Музики є безкоштовні виступи професіоналів та аматорів просто неба. Концерти, в рамках фестивалю, проводяться на відкритому повітрі в парках, скверах і на площах. Вітаються спонтанні виступи музикантів на вулицях, що створює неповторну атмосферу свята.

 Мабуть абсолютно байдужих до музики,  людей, знайдеться зовсім небагато. Музика здатна хвилювати наші почуття.  Вона володіє дуже потужною енергетикою і має великий емоційний вплив на людину. На думку вчених, музика може дарувати її слухачам відчуття щастя.

 Кожен з нас має свої улюблені мелодії, які змушують нас плакати і радіти, дозволяють задуматися про сенс життя. Грецькі філософи вважали навіть, що музика здатна формувати характер людини.

 Нiколи  не перестане  існувати,  вона   житиме  стільки, скільки   існуватиме людина. Музика – це  наша з  вами   душа,  думка,   сила.   Вона    веде нас до світу прекрасного. Можливо музика  - чи   не єдине   наше  уявлення    про  досконалість, якою  вона  є. 

Хай музика завжди буде поруч з вами, окриляє вас, наповнює серця i душi тільки позитивними емоцiями!

Оксана Лиховид 

Молитва до музики 

О Музико, у душу увiйди,

як в тихий храм, акордами органа,

немов бальзам, зцiли сердечн рани

i освяти мої земнi труди.

О Музико, у душу увiйди.

О Музико, вiзьми мене в полон,

як теплий доторк лагiдних долонь,

 i освiти мої сумнi зiницi,

вдихни у серце молодий вогонь,

i пристрастей жагучих  блискавицi!

Надiє  світла, в серцi не холонь,

О Музико, вiзьми мене в полон.

О Музико, не покидай мене

серед стернi осінньої i зливи,

нехай печаль усiх нас обмине

i буде ранок – світлий i щасливий.

О Музико, не покидай мене… 

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top