• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Міжнародний день ненасильства

«Ненасильство є найбільшою силою

в руках людства. Воно могутніше

за  найпотужнішу  руйнівну зброю,

породжену  людською винахідливістю»

Махатма Ганді

 2 жовтня щорічно в системі міжнародних днів ООН відзначається Міжнародний день ненасильства. Така дата була обрана тому, що в цей день народився Махатма Ганді — один з ідеологів і керівників руху за незалежність Індії від Великобританії, саме ним була розроблена філософія ненасильства і тактика ненасильницької боротьби.

 Державний міністр з міжнародних справ Індії Ананд Шарма, вносячи цю резолюцію, від імені 140 авторів, на розгляд Генеральної асамблеї, заявив, що «широкий і різноманітний спектр творців документа є відображенням почуття глибокої поваги до Махатми Ганді, а також значення його філософських поглядів».

 Все  життя Ганді, починаючи з 24-ти років і до його насильницької смерті у віці 78-ми років. було присвячене боротьбі з насильством в будь-яких його формах. Йому багато вдалося, але й багато чого залишилося не під силу. Рецепт, який він використовував у цій боротьбі не новий, але єдино по справжньому ефективний і дієвий - ненасильство. Залучення мас у національно-визвольний рух є основною заслугою Ганді та джерелом його величезної популярності в народі, який називав Ганді Махатмою (Великою душею).

 Принцип ненасильства, відомий також як ненасильницький опір, заперечує використання фізичного насильства для досягнення соціальних або політичних змін. Вважається, що існує три основних категорії ненасильницьких дій: вираз протесту і переконання (сюди відноситься, зокрема, проведення маршів і пікетів); відмова від співпраці; ненасильницьке втручання (наприклад, блокування руху або захоплення приміщень без заподіяння шкоди людям). 

 Принцип ненасильства нерідко характеризується як «політика простих людей», ця форма соціальної боротьби була прийнята широкими масами населення в усьому світі в боротьбі за соціальну справедливість.

  Відповідно до резолюції ООН, Міжнародний день ненасильства служить додатковим приводом для того, щоб «пропагувати ненасильство, в тому числі шляхом освітньої і суспільно-роз'яснювальної роботи». У  резолюції підтверджується «універсальна значимість принципу ненасильства», а також бажання «утверджувати культуру в світi, терпимість, розуміння та ненасильство». Резолюція ООН пiдкрелює, що  iснує глибокий філософський зв'язок між основоположними принципами прав людини, закріпленими у Загальній декларації прав людини, і принципами, що практикувалися Махатмою Ганді.

 «Сьогодні спадок і принципи Махатми Гандi отримують подальший розвиток в нашій пошані Загальної декларації прав людини. Вони отримують свій розвиток в діяльності Організації Об’єднаних Націй і наших безцінних партнерів в громадянських суспільствах: релігійних лідерів, вчителів, діячів мистецтва і багатьох інших» - говориться в документах ООН.

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top