• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

День захисника України

«Будь горда, Україно, за них.

Ти вічна в їх жертві,

А вони вічні в тобі.»

Марко Боєслав

14 жовтня вiдзначається День захисника України.

 Це свято встановлене Указом Президента України «Про День захисника України» № 806/2014 вiд 14.10.2014 р., з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості.

 Цим же указом скасовано Указ Президента України Леоніда Кучми 1999 року,  яким встановлювалося свято — День захисника Вітчизни, що відзначалося щорічно 23 лютого.

 2014 року українці вперше відзначали свято Дня захисника України  під  гаслом — «Сила нескорених».

 10 жовтня 2015 року Президент України Петро Порошенко під час виступу на Всеукраїнському форумі учасників антитерористичної операції зазначив, що саме силу нескорених продемонстрували українські воїни, які відстоюють незалежність та суверенітет України у війні з російським агресором.  Президент наголосив, що захист Вітчизни став справою всіх українців, тому День захисника України, який визначено вихідним днем, має стати всенародним святом, таким же значимим як Різдво, Великдень чи День незалежності.

 Цей день для свята обрали не випадково. 14 жовтня - Покрова Пресвятої Богородиці, воно  має ще i другу назву - Козацька Покрова. Споконвiкiв на свято Покрови нашi пращури вшановували воїнiв-захисникiв. Традицiя ця дуже давня  i  походить ще з часiв Київської Русi. Козаки вважали Покрову своєю заступницею. Та не лише свято Покрови та День козацтва вiдзначають в цей день.  Вважається, що саме цього дня 1942 року була створена Українська Повстанська Армiя. А вже 30 травня 1947-го УПА оголосила празник Покрова своїм офiцiйним святом.

  Цi iсторичнi дати асоціюються кожному українцю з такими поняттями, як військова честь, звитяга, мужність та лицарство.  

 Сьогодні День захисника України  не є виключно свято чоловiкiв та військових, це фактично свято всiх українцiв , хто захищає свою землю, свою Батьківщину. Це свято i воїнiв, i волонтерiв, i медикiв, i журналiстiв,  кожного  хто нині допомагає українській армії. Це сила нескореної України.

 День захисника України  це i  наша шана перед світлою пам’яттю тих патріотiв, котрі в  далекі роки стали на смертельну боротьбу з ненависним ворогом, і тих воїнів, які в наш час загинули за незалежність  України.

 Михайло Шевченко

Українцем – це стоять на смерть

 

А таки безсмертна наша нацiя –

Бог її живою поливав.

Холод, голод, тюрми, окупацiї –

Все на неї, а вона жива!

 

Вiдiйшла iсторiя в iстерiї.

Кров`ю сходили, та встав Тарас.

Розсипались видряхлi iмперiї –

Тi, що вiчно скублились за нас.

 

Ми ж – щоб жити – права не питалися.

Ми – самi собi усi права!

 I тому не вищезла – зосталася

Непоборна нацiя – жива!

 

Хай же терпнуть тi, що знищить мрiяли

Нас – тодi й тепер – це` днi  i тiж:

Ми завжди у битвi густо сiялись,

Але… накривали ще густiш.

 

Тож, щоб жити – навслiд за Тичиною

Нам немає у кого питать.

Лише, брате мiй, живи Вкраїною –

                                     Серцем. 

                I не жди,  коли продать

                                      Щось од неї

                 нащодень та почасти,

Доки мерехтить ця круговерть…

Українцем бути – це не почестi.

Українцем  - це стоять на смерть.

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top