• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Всесвітній день яйця

Розколеш лiд – вiзьмеш срібло.

Розколеш срібло – вiзьмеш золото.

Загадка

 Сьогодні  -  Всесвітній  день  яйця (World Egg Day).

 Це свято усіх любителів яєць варених та жарених, омлетів, запіканок  i т.п.. Без перебільшення можна стверджувати, що яйця – найпоширеніший у світі продукт харчування. Локшина, випічка, десерти, супи, салати, яйця жарені, варені, печені – вони стали невід`ємним компонентом практично любої кухні світу.

 В 1996 році на конференції  у Відні Міжнародна  Комісія Яйця оголосила, що святкувати Всесвітнє «яєчне» свято будуть у другу п'ятницю жовтня. У комісії переконують, що існує багато причин для святкування  Дня яйця, і багато країн, а особливо, виробники яєчної продукції, з готовністю відгукнулися на ідею відзначати  Всесвітній день яйця.

 Яйця – невід`ємний атрибут багатьох древніх народних ритуалів. З давніх-давен  людина обрала яйце  як прообраз  Всесвіту та символ життя.  

 Згідно скандинавського епосу «Калевала» яйця – символ підземного світу, і більшість народів появились з яєць. В древньому Єгипті їх приносили як жертву богам, в Китаї під час народження дитини їх на удачу фарбували в червоний колір, а в християнстві вони символізують світлу ідею нового життя і відродження, згадайте хоча би пасхальні яйця знайомі нам з дитинства.

 У слов’ян  яйце асоціюється з родючістю землі,з весняним пробудженням природи.   В язичницькі часи яйця активно використовували як обереги, їх приносили в дар Богам. З ними виходили на пошуки заблукалої  худоби  чи обтирали  корову,щоб давала  більше  молока та не хворіла.

 На Україні яйце було головним атрибутом одного з релігійних свят-Великодня. Готуючись до цього свята яйця активно розфарбовували. В залежності від техніки розпису чи розфарбування  яйця називали крашанками ,писанками,крапанками  чи  дряпанками. Їх дарували один одному під час  Великоденних свят  та на день народження, з них починали святковий обід після повернення зі служби в церкві.

 Ніяка кухня світу не обходиться без яєць. Людина почала їх їсти в таку давнину, що це була чи не найперша її їжа. Предки збирали яйця в скелях, ущелинах, випиваючи поживний і смачний їх  вміст. У Китаї до цих пір зберігся рецепт ферментованих яєць. Так звані «столітні яйця» кілька місяців витримують в суміші глини, попелу, солі і  соломи. У таких яйцях жовток перетворюється на темну кремоподібну  масу, а білок на коричневе прозоре желе. Воно пахне сіркою і аміаком, але китайцям подобається.

На початку кожної весни в китайському місті Дунья існує традиція їсти яйця, зварені за унікальним рецептом - в урині маленьких хлопчиків. Сечу збирають у початкових школах, а потім починають приготування, яке може затягнутися на цілу добу. Місцеві жителі стверджують, що ці «незаймані яйця» пахнуть весною.

Одним із світових лідерів за споживанням яєць на душу населення є Японія. У країні, де кожен рік рекордна кількість японців відзначає своє сторіччя, щорічно споживається близько 320 яєць на душу населення. Тут їх їдять в самих різних видах. В середньому, кожен японець вживає одне яйце в день.

 Вiдзначають Всесвiтнiй день яйця весело та рiзноманiтно.

 Так в Австрії в святковий день вечірня телепередача показує відомих кухарів, які готують страви з яєць, заодно пояснюючи глядачам їх якості та властивості. Про користь даного продукту в ЗМІ заявляють також сільськогосподарські працівники та відомі лікарі. Увечері в Відні запускається яскравий повітряна куля, виготовлений у вигляді яйця. Така барвиста картина неймовірно тішить жителів міста і туристів.

 На Маврикії святкування  відрізняється особливою оригінальністю. Тут воно комбінується разом з кампанією по боротьбі з бідністю. Наприклад, одного разу на Маврикії було створено два величезних омлети з десяти тисяч яєць. Сковорода становила в діаметрі цілих чотири метри! Приготовлені омлети були розділені на три тисячі частин і роздані бідним  жителям.

 У Новій Зеландії Всесвітній день яйця об`єднується разом з Міжнародним святом кухаря. У 2006 році одним з найвідоміших місцевих кулінарів  була продемонстрована чудова майстерність з виготовлення омлету. Вiн  був готовий буквально за хвилину, визвавши захоплення багатьох глядачiв. Беруть участь в таких змаганнях кухарi всієї країни. Доходи від змагання жертвуються різним лікарням.

 Американці  висловлюють свою повагу цьому дорогоцінному продукту дещо своєрідно - щорічно проводячи  Дні гігантського омлету. У США існує спеціальна Американська яєчна палата. Нею була розроблена маркетингова кампанія, в центрі якої знаходиться універсальне блюдо під назвою «Святе яйце» і найрізноманітніші способи його приготування. Всім місцевим і державним організаціям  надані матеріали про даний захід. Їх публікують в засобах масової інформації.

 В Англії  популярним  є день  egg  attack «яєчна атака», що означає метання курячих яєць під час проведення масових акцій протесту в ту чи іншу людину (переважно політиків), з метою демонстрації недовіри, несприйняття, презирства до неї та її діяльності. Щороку у Великобританії в Графстві Лінкольншир проходить Всесвітній чемпіонат із жбурляння яєць в довжину і традиційно збирає спортсменів з різних країн. До речі, у змагання є історичні корені. За легендою багато років тому ченці роздавали яйця місцевому населенню, щоб збільшити кількість парафіян. Навесні ж, коли через річку не можна було перебратися по льоду, вони просто перекидали яйця на інший берег.

 В Угорщині відзначають фестиваль  яєць в Сіофоке на озері Балатон. В 2006 році на ньому приготували яєчний гуляш, який був занесений до книги рекордів  Гіннеса. На його приготування витратили 7500 сирих та 1000 варених яєць, 50 кг бекону, 35 кг  свинного  жиру, по 80 кг червоного перцю та цибулі.  Сюди щорічно приїжджають тисячі відвідувачів. Даний фестиваль - основна культурна  і туристична подія, що об`єднує також і танці, і музику.

 Відзначають свято  яйця в Новій Зеландії. А Мексиці проводять день жбурляння  сирих яєць на дальність та вміння кидати яйця так , щоб вони не розбились при цьому.

 Цікаві факти про яйця 

  • Найменше в світі пташине яйце - це яйце колібрі, у найменшого виду колібрі розмір яєчка складає всього 12 мм в діаметрі і важить півграма. Найбільше - у страуса: довжина яйця - 15-21 см, вага - від 1,5 до 2 кг (це приблизно 25-36 курячих яєць за вагою). Шкаралупа страусиних яєць дуже товста - 0,6 см, її колір зазвичай солом'яно-жовтий, рідше темніший або білий. Щоб зварити яйце страуса круто, знадобиться 2 години.
  • У найбільшому курячому яйці знаходилося цілих 5 жовтків, а його обхват по вертикальній лінії був більше 30 сантиметрів.
  • Найбільший омлет, який коли-небудь був приготований на землі, складався з 5000 яєць і вадив майже 600 кг.
  • На поверхні яєчної шкаралупи знаходиться близько 17000 пір, через які циркулює повітря. Саме тому яйця краще зберігати в упаковці, подалі від продуктів харчування з сильним запахом.
  • Найважче куряче яйце, яке коли-небудь вдавалося зареєструвати, важило майже півкіло.
  • Одне куряче яйце за своєю поживністю дорівнює п'яти перепелиним.
  • Курка приносить 250-300 яєць в середньому в рік. Щоб знести одне яйце, їй потрібно 24-26 годин. Через 30 хвилин вона починає знову.
  • Наші предки слов’яни одомашнили курку понад 2000 років тому.
  • Найбільшу кількість яєць у світі виробляється в Китаї, щорічний обсяг становить приблизно 160 мільярдів штук на рік (для порівняння – американські 260 мільйонів курочок щорічно дають до 65 млрд. яєць).
  • Найбільше яйце було відкладено у 1988 р. гібридом північного й південного страуса на фермі кибуца Хаон (Ізраїль). Його маса становила 2,3 кг.
  • В XVII столітті були по-варварськи знищені гігантські страуси, які були вдвічі більші сучасних африканських. Їх яйця важили до 8 кг. Яєшнею з такого яйця можна було б нагодувати 40 чоловік.
  • Найкоштовнішим з яєць Фаберже є «Зимове імператорське яйце», зроблене із цільного кристала гірського кришталю й прикрашене більш ніж 3 тисячами алмазів.У листопаді 1994 року це яйце було продано за 5.5 мільйонів доларів і на даний момент є найдорожчим яйцем у світі, нехай і не їстівним.
  • Найцінніше в яйцях для людського організму – речовина лецитин, що запобігає виникненню надлишку холестерину. Крім того, в цьому продукті є всі відомі вітаміни за виключенням тільки вітаміну C, а білок курячого яйця рахується еталоном найякісного протеїну. 

 За останні десятиліття про яйця казали багато поганого, але нещодавні наукові дослідження засвідчили, що вживання цього продукту не треба обме­жувати. В яйцях міститься цінний білок, що швидко засвоюється, велика кількість необхідних організму поживних речовин, включно із головними вітамінами і мінералами, а також антиоксиданти, які допомагають від деяких хвороб. І, всупереч загальній думці, яйця не підвищують рівень холестерину!

  Тому з’їдати по можливості одне яйце на день навіть потрібно. 

Харчуйтесь правильно та будьте здоровi!

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top