• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Міжнародний день терпимості (толерантності)

Якщо я чимось на тебе не схожий,

 я цим зовсім не ображаю тебе,

 а, навпаки, обдаровую.

Антуан де Сент-Екзюпері

 16 листопада в усьому світі відзначається Міжнародний день толерантності, який урочисто був проголошений «Декларацією принципів толерантності», затвердженою  у 1995 р. на XXVIII Генеральній конференції ЮНЕСКО. В Декларації йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.

 Через «Декларацію принципів толерантності» ООН  звертається до всiх країн  проте, що вони  мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм. У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини, і, якщо це необхідно, розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей.

 У Декларації зазначено, що така людська природа: всі ми - різні, і в той же час рівні, незалежно від зовнішнього вигляду, національної приналежності, соціального статусу, цінностей або поведінки. День толерантності покликаний підкреслити цю спільність. Перше десятиріччя третього тисячоліття Генеральною Асамблеєю ООН було проголошено Міжнародним десятиріччям культури миру та ненасильства (2001 — 2010).

 Поняття толерантності є в мові багатьох народів світу i залежить від історичного досвіду цих народів. Так:

  • tolerance (франц.) – ставлення, під час якого людина визнає, що інші можуть думати чи діяти інакше, ніж вона сама;
  • tolerancia (іспан.) – здатність визнавати відмінність від власних ідей чи помислів;
  • tolerance (англ.) – готовність бути терплячим;
  • kuan rong (китайска) – дозволяти, приймати, бути по відношенню до інших милосердним;
  • tasamul’ (араб.) – прощення, милосердя, м’якість, терпіння, чуйне ставлення до інших.

 В українській мові існують два слова з подібним значенням: «толерантність» і «терпимість». Частіше вживається слово «терпимість». Воно означає здатність, уміння миритися з іншою думкою, бути поблажливим до вчинків інших людей. 

Останнім часом поняття «толерантність» стало міжнародним терміном. Воно має особливий зміст i відображає сприйняття єдності людства, взаємозв’язку та залежності всіх від кожного й кожного від усіх, а також складається з поваги прав іншого й з утримання від того, щоб завдати шкоди іншому. Толерантність - це єдність у різноманітті.

 Міжнародні організації заохочують діяльність по поширенню ідей терпимості. Так, король Іспанії Хуан Карлос I у 2010 році отримав Європейську медаль толерантності. Двома роками пізніше нагороди удостоїлися Іво Йосипович, президент Хорватії, і Борис Тадич, колишній президент Сербії. Премією ЮНЕСКО в сто тисяч доларів нагороджені громадяни Малі і Чилі. У своїх країнах вони вели активну роботу по захисту прав людини.

 На початку XXI століття проблема толерантності набула особливої актуальності у зв'язку із процесом глобалізації, що зіштовхує релігійні, національні і етнічні ідентичності різних культур і народів. Міграційна криза останнiх років стала  новим викликом свiтовiй спільнотi. Оскільки тепер люди різних рас і культур стають сусідами важливою є необхідність навчатися жити у світовій спільноті конкурентами,  але  без конфліктів. У безмежному морі різноманітних культур, релігій, думок, ідей, що належать людям різних країн на планеті, на допомогу має прийти «рятувальне коло» толерантності. Толерантність – це мистецтво жити поруч з несхожими на себе людьми.

 З  розвитком суспільства до людей прийшло розуміння, що Земля не є надто великою, вона – наш спільний дім, де всі люди –  сусіди. А з сусідами треба знаходити спільну мову.   Плекаючи в собi толерантність, людина з подрібнених, розрізнених уламкiв розколотого ненавистю i спотвореного неправдою свiту повинна творити єдину, цiлiсну, чисту картину, в якiй є місце для всіх народiв, усiх релiгiй, усіх  особистостей. У сучасному світі толерантність має бути моделлю взаємовідносин людей, народів, країн.

«—  Хто ти? — спитала Квітка.

—  Я каштан. Каштанова Квітка.
—  А чого ж ти не пурпурова? Чого ти біла, небо — блакитне,

а дерево — зелене?

—  Якби все у світі було однакове, то не було б і краси,—

 відповіла Каштанова Квітка».

Василь  Сухомлинський    

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top