• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Всесвітній день вітань

Здравствуй, мир, здравствуй, друг,

Здравствуй, песен щедрый круг,

Здравствуй, миг, здравствуй, век,

Здравствуй, добрый человек!

Владимир Костров

 21 листопада відзначають  Всесвітній день вітань (World Hello Day).

 У 1973 році свято привітань придумали два брати-американці Майкл і Брайен Маккомак в самий розпал холодної війни, у відповідь на конфлікт між Єгиптом і Ізраїлем. Такий мiжнародний День був необхідний як знак протесту проти посилення міжнародної напруженості.  Ідея свята така – краще простягнути один одному руки для привітання, ніж ворогувати. «Потрібен простий, але ефективний вчинок», — вирішили брати і відправили листи з привітними вітаннями у всі кінці світу. Вони нікому не нав'язували своїх ідей боротьби за мир у всьому світі. Вони лише просили адресата привітати ще кого-небудь, ще ну хоч би чоловік десять!  

 Ця ідея була підтримана в понад 180 країнах. З тих пір Всесвітній день вітань відзначають громадяни всіх професій і віків, і великі політичні лідери, і промислові магнати, і всесвітньо відомі особи кіно і телебачення на різних континентах.  

 Вітаємо Вас! Ця проста і нехитра дія знайома кожному з нас. Ми робимо її, майже не замислюючись про це. Своїм привітанням ми розташовуємо до себе співрозмовника, відкриваємося перед ним, створюємо дружню обстановку. Привітанням можна показувати безліч почуттів та емоцій, своє особливе ставлення до людини.

 У кожного народу існують свої звичаї вітати один одного, але міжнародний етикет по суті однаковий: зустрічаючись, люди бажають один одному добра і благополуччя, гарного дня або успіхів у праці. У деяких країнах вітання настільки незвично, що викликає посмішку у представників інших культур.

 Рукостискання широко поширене в американськiй, слов'янськiй  та  більшості європейських культур.

 У Малайзії вітаються, стискаючи руки, обов’язково продовжуючи ритуал притисканням руки співбесідника до своїх грудей і запитанням «Куди йдете?».

 На Філіппінах руки стискають лише злегка, а сильне рукостискання знаменує агресію.

 Жителі арабських та мусульманських країн вітають один одного, злегка схиляючись та промовляючи «Намасте», що символізує повагу.

 Китайці та японці вітаються підняттям обох рук вгору, з’єднуючи їх між собою над головою схоже до того, як це роблять політики та актори.

 Вражають своїм вітанням тибетці, що правою рукою знімають головний убір, закладаючи ліву кінцівку за вухо та висовуючи язик.

 В Омані чоловіки завжди цілують один одного у ніс при зустрічі. Як дивно для нас це би не виглядало, для тамтешніх це звична справа.

 Таджики завжди обіймають руку того, хто вітається, двома долонями. Простягнена лише одна рука у відповідь символізує глибоку зневагу.

 Кожен парижанин, що поважає свого співбесідника, завжди розпочинає привітання із поцілунків у щоку. Важливе уточнення — починають завжди із лівої щічки.

 Індуси, простягаючи руку для привітання, також пропонують ліву. Не сприйміть це за зневагу, а, радше, навпаки — це послуга для вас. Діло в тім, що ліва рука не лише ближче до серця, а й у тому, що нею вони не користуються, справляючи потреби у вбиральній. Права рука — для брудних справ.

 Якщо у Бразилії дівчина раптом цілує вас більше одного разу у щоку — це сигнал. Красуня самотня та готова познайомитися з вами ближче. Дівчат не цілують більше одного разу.

 У деяких індійських племен в Америці при зустрічі треба сісти навпочіпки. Така поза вважається найбільш миролюбною.

 Деякі індійські народи при зустрічі знімають взуття.

 В Монголії при зустрічі люди кажуть одне одному «Чи здорова ваша худоба?».

 Представники одного з народів в Китаї при зустрічі самі собі тиснуть руку.

 Як приємно почути слова вітання! А ще більше до душі – якщо вони сказані щиро, піднесено радісно і  рідною мовою твого спiврозмовника!

 «Чао!»; «Намасте!»; «Хай!»; «Хеллоу!»; «Бонжур!»; «Гамарджоба!»

Вітаємо Вас!

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top