• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

День Святителя Миколи Чудотворця

Святий Миколаю,
Прийди до нас з раю,
Принеси нам дари
Кожному до пари.

Цукерки смачненькі,
Булочки пухкенькі,
Книжечок багато
Читати у свято.
Марiйка Підгірянка

 19 грудня православні всього світу святкують  День святого Миколая Чудотворця.  Християни різних обрядів (православні, греко- та римо-католики) пам'ятають його та шанують як великого святого. За народними повір’ями саме в цей день Миколай Чудотворець спускається на землю з небес і обходить весь світ, допомагаючи знедоленим та відновлюючи справедливість.

 Святитель Миколай, архієпископ Мир Лікійських народився у місті Патари наприкінці ІІІ століття н.е. Після довгих молитов його бездітних батьків до Господа, немовля з дня свого народження явило людям світло майбутньої своєї слави великого чудотворця. З дитинства Миколай досяг успіхів у вивченні Божественного Писання; вдень не виходив з храму, а вночі молився і читав книги. Він здобув повагу у своєї пастви ще в юнацькому віці. Спочатку Миколай читав у храмі псалтир, а далі його поставили священиком. Під час паломництва на Святу землю він хотів залишити своє служіння серед людей, щоб усамітнитись в пустелі для прославлення Творця. Але за волею Божою Микола повертається на батьківщину, де його призначають єпископом Мир Лікійських (південне узбережжя малоазійського півострова). Пам’ятаючи заповіт Божий, вiн чинив добро потай, не чекаючи винагороди за свої благодіяння. Під час прощі в Єрусалим до гробу Господнього приборкав бурю на морі і воскресив матроса, котрий упав зі щогли і розбився на смерть: то були перші чудеса святого Миколая.

 Якось багатий містянин опинився у глибоких злиднях і, для свого порятунку, надумав оддати заміж трьох дочок, котрі ще не досягли повноліття. Миколай тричі таємно кидав їм у вікно по гаманцю із золотими монетами. Таким чином дівчата уникли злої долі, а батько їхній врятувався від злиденного животіння. Він упізнав Миколая, бо підстеріг біля вікна, коли той утретє приніс гроші, але святий заборонив йому розповідати комусь про благодіяння.

 За своє земне життя він зробив стiльки безліч добрих справ на славу Божу, що їх не перерахувати. Усе життя Миколая було позначено любов’ю до ближнього. Помер святитель і чудотворець у глибокій старості, і мощі його було покладено в соборній Мирській церкві. Навіть смерть не перервала його благодатних справ, його чудеса звершаються повсякчас. Християни вірять, що і сьогодні він робить безліч чудес на допомогу тим людям, хто молиться йому.

 З історичних джерел вiдомо, що вже в VI ст. день упокоєння Святого стало значним християнським святом Східної Церкви - тоді імператор Юстиніян І (527-565) збудував на його честь церкву в Константинополі. З Візантії свято поширилося по цілому світу - й на українські землі також. Православні християни його пам'ятають та шанують як історичну особу та великого святого — а в інших країнах світу цей святець став прообразом міфічної фігури Санта Клауса. Св. Миколай також відомий під іменами: Міколай, Міклаш, Йолупукі, Сейнт Ніколаус, Сантаклос, Фадер Крісмас, Пер Ноель, Сінтер Клаас.

 Особливо прижилося й полюбилося свято в Німеччині, куди його принесла, у кінці Х століття, візантійська княжна Теофана, жінка цісаря Оттона II. Теофана була прекрасною оповідачкою, бо вже в ХI столітті уся Європа вірила, що варто домагатися милості святого, що обдаровує золотом і виручає у важких ситуаціях. Миколай Угодник став найулюбленішим в народі заступником. Католицька церква вимушена була також оголосити єпископа Миколая святим.

 Саме на німецьких землях день Святого Миколая перетворився на дитяче свято, та сталося це через кілька віків. У середньовічній Німеччині саме напередодні свята Миколая матері вручали дітям новий зимовий одяг, інші обновки. Разом із вбранням діти отримували й солодощі - горіхи, сухофрукти та особливі солодкі хлібці з сушеними грушами (аналог українських миколайчиків-медівників), шкільне приладдя, зрідка іграшки, які клали в нові чи полагоджені й начищені старі черевики. Діти, котрі протягом року не слухалися батьків, діставали цього дня замість солодощів - в'язку різок. Подібний звичай перейнявся до Австрії, Голландії, Чехії, Словаччини, Польщі, Хорватії. У деяких країнах нечемні діти замість різки дістають вуглину чи картоплину. Тепер у католицьких країнах у Свято Миколая діти перед тим, як лягати спати 6 грудня, ставлять поблизу себе великі панчохи, у які кладуться подарунки.

 I в Українi немає іншого такого святого, якого б так любив та шанував наш народ. За переказами князь Аскольд узяв Святого Чудотворця за небесного покровителя й мав хресне ім'я Миколай. Найстарiшою спорудою, присвяченою Святому Миколаєві на наших землях, вважається ротонда в Перемишлі, що датується X-м сторіччям. В другій половинi XI-го століття у Києві на Аскольдовій могилі боярином Ольмою була збудована церква св. Миколая.

 Святкувати день Миколая Чудотворця, або як його ще називають Зимового Миколая, завжди починають молебнем у церкві. Раніше, а подекуди і зараз, всі жителі села збирали гроші і у складчину ставили після молебню велику свічку, щоб святий Миколай огородив їх від усіх бід і нещасть.

 День Миколая - веселе народне свято. Після церковної служби, 19 грудня, влаштовується веселе свято, яке називали братчини. Всі частування купувалися у складчину і братчини були свого роду обрядом примирення ворогів і прощення всіх образ. Оскільки у цей час йде різдвяний піст, то основними стравами на Зимового Миколая були пироги з капустою і грибами. На столі обов’язково було пиво, яке варили з ячменю нового врожаю. У Західній Україні до цього дня випікають спеціальне печиво – «миколайчики», які кладуть дітям під подушки разом з іншими подарунками.

 І ще один добрий, зворушливий звичай, який  ніколи не забувався і живе донині у наших традицiях: у день святого Миколая обдаровувати дітей - і не лише своїх, а й інших, особливо сиріт. Тож, нехай i Вашi серця  будуть щедрими до дітей та до всіх нужденних i не тільки Миколиного дня.

 Також на Зимового Миколая люди примічали погоду. Саме з цим днем пов’язано безліч прикмет, за якими можна судити про майбутню зиму і погоду в наступному році.

Якщо на Миколая день холодний і ясний – бути урожайному року.
Якщо на Миколая сніг лежить – до швидкої відлиги.
Якщо на Миколая день теплий видався – чекай суворих морозів.
Як на Миколая впаде великий іній – на гарний врожай хліба.
Як на Миколая морозяний день – на уроду хліба й городини.
Як на Миколая піде дощ, то врожай на озимину.
Який день на Миколая Зимового, такий і на Миколая Весняного.
У кожному році два Миколи: на першого Миколи не буває холодно ніколи, а на другого Миколи не буває тепла ніколи.

 І саме після зимового Миколи розпочинався в Україні веселий «сезон» вечорниць – час веселощів, пісень, жартів, кохання і сватання.

  Щиро вітаємо всіх зі святом святого Миколая Чудотворця!

Хай кожен отримає приємну звістку від святого Миколая в цей день і обов’язково подаруночок під подушку.

Творіть чудеса для інших і чудо обов’язково здійсниться і з Вами!

 Святий Миколай

Чудотворець Святий Миколай
Вирушає у добру дорогу.
Ти надійся, всім серцем чекай,
І він прийде до твого порога.

В доброті, у любові, у ласці
Завітає у хату до тебе,
У той час, коли зорі сріблясті,
Наче свічі, засяють на небі.

Коли милі голівки дитячі
Припадуть до подушок у снах,
Він так трепетно, ніжно, терпляче
Принесе в своїх добрих руках.

Подаруночки дітям на втіху...
Вранці радості буде багато,
І від дзвоників срібного сміху
Дивовижне прокинеться свято.

                                         Надія Кметюк

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top