• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Католицьке Різдво

…Ось i знову Рiздво…Снiг рипить:

Кришталевими звуками – в Небо!

Ще зоря не усiх золотить,

Та вже сходить над лiсом i cтепом.

Лiкар душ…Вiн прийшов у цей свiт,

Щоби ми вiд зневіри не щезли…

Надiя Дичка

 25 грудня відзначається найбільше свято християнського світу, яке об'єднує багато народiв і країни —  Католицьке Різдво. Католицьке Різдво вважається одним із найважливіших свят християн. Крім того, воно є офіційним державним святом і вихідним днем у 145 країнах світу. Цього дня Різдво відзначають також багато православних, протестантів, лютеранів.

 Як і у православних віруючих, у католиків також є період підготовки до цього важливого і глибоко символичного свята. Називається він Адвент і починається за 4 тижні до 25 грудня. У цей період віруючі готуються до того, щоб відчути велич свята народження сина Божого. Кожна  неділя, в період Адвенту, супроводжується богослужіннями на певну тему. У першу неділю згадують про те, як Ісус Христос явився людям, а також про явище людям Божої матері; у другу – розповідають про те, як відбувся перехід від Старого Завіту Біблії до Нового Заповіту. На службі у третю неділю згадують про діяння Іоанна Хрестителя. В четверту неділю розповідають віруючим про події, які знаменували народження Ісуса.

 Будинки, ще задовго до настання свята, прикрашають яслами з фігурками немовляти Ісуса і Діви Марії, а так само соломою, яка у католиків є одним з головних символів Різдва. Ці атрибути присутні в будинках католиків зовсім не випадково. Яслами в старовину називалися годівниці для худоби. Саме  таку годівницю, застеливши її соломою, і поклала Марія свого новонародженого сина Ісуса. Красиво прикрашені ялинки та омели також займають у будинках католиків почесне місце. Одна з цікавих традицій у католиків – доручати дітям виготовлення різдвяних іграшок. Такі вироби у формі ліхтариків, сердечок і різних звіряток потім теж вішають на ялинку в якості прикраси.

 Вечір 24 грудня не схожий на інші, він має винятково піднесений характер i носить назву Святвечiр. У цей вечір вся родина намагається зібратися за столом на святковій вечері. У день 24 грудня прийнято дотримуватися особливо суворого посту. Перед тим, як приступити до трапези, всі члени сім'ї моляться і за старшинством заломлюють облатку (прісний хліб). Різдвяна вечеря традиційно складається тільки з пісних страв: овочеві салати, яблука, мед, горіхи, родзинки, різні овочі, селера – все це символи здоров'я, удачі та достатку. Обов'язково на столі присутня і риба. У цей день католики їдять cочиво – варені зерна пшениці або ячменю, приправлені медом. Повсюдно також поширений і відомий звичай залишати за святковим столом на Святвечір незайняте місце. Якщо хто-небудь прийде в дім, то буде прийнятий як брат. Це звичай - знак пам'яті про близьких і дорогих людей, які не можуть в цей день зустріти свято разом з сім'єю. Це свого роду жест готовності прийняти у своєму домі Христа.

 У переддень Різдва католицькі церкви відкриті з раннього ранку: парафіяни можуть прийти на сповідь і покаятися в своїх гріхах до настання свята.

 Святкування Різдва починається зі сходом першої вечірньої зорі, яка сповістила всьому світу про час народження Сина Божого. Ще однією чудовою традицією католицького Різдва можна назвати спільний похід в церкву разом з усією родиною. Як правило, перед будинком повинна бути запалена свічка як символ того, що сила світла перемагає силу темряви. Обов'язково  в  Різдво  присутні на урочистій вечірній месі зачитують уривки з Старого Завіту і згадують біблійні події, пов'язані з народженням немовляти Ісуса. Різдвяні богослужіння відбуваються три рази: опівночі, на зорі й удень, що символізує Різдво Христове в лоні Бога Отця, в лоні Богоматері й у душі кожного християнина.

 Католицьке Різдво є тихим сімейним святом, як правило, в цей день намагаються зібратися разом всі родичі, забуваються сварки і образи. Люди заздалегідь готують один одному подарунки.

 При світлі свічок усі співають якусь колядку, потім всі моляться перед їжею і голова родини складає усім святкові побажання. Після цього члени родини складають побажання один одному. При цьому один в одного відломлюють шматочок облатки. Взаємне ділення хлібом є виразом примирення та любові.

За святковим столом залишається одне вільне місце.  

 У багатьох країнах світу є свої особливості святкування католицького Різдва.

 Так, в Італії на різдвяний стіл господині обов'язково подають ароматне жарке і готують особливу різдвяну випічку – паска «панеттоне» або «пандоро». Близьким та родичам прийнято дарувати солодке «торрончино», яке нагадує нугу. Iмбирні пряники — обов'язковий атрибут Різдва.

 Німці, в залежності від регіону, також готують особливі ласощі: у Нюрнберзі і Ахені це фігурні пряники, а в Дрездені жителі печуть невеликі кекси або коричневі зірочки. У багатьох країнах Західної Європи до столу подають різдвяний торт – солодке бісквітне «поліно» зі збитими вершками та шоколадною глазур'ю.

 В Англії обов'язкові страви на Різдво - запечена в духовці індичка під соусом з агрусу і різдвяний пудинг, який обливається ромом, підпалюється і палаючий ставиться на стіл.

У США та Канадi до різдвяного обіду теж неодмінно подається індичка, тільки під журавлинним соусом з картопляним пюре, а в якості святкового десерту обов'язково печуть імбирні пряники.

 У Франції свято не свято, якщо за різдвяним столом немає індички, запеченої в білому вині. Ще тут їдять устриць, паштет із гусячої печінки, сири і шампанське.

 Австрія та Угорщина відрізняються тим, що страви на Різдво католицьке не включають птицю. Причиною тому служить повір'я, що в цей вечір відлетить щастя, якщо на столі вона буде.

 У Польщі на католицьке Різдво зазвичай подають мінімум 12 страв, традиційно це: кутя, борщ або грибний суп, кабачкові рулети, пироги з капустою або грибами, оселедець і запечений короп, а також солодкі сливові і макові пироги або рулети, знаменитий імбирний пряник, узвар із сухофруктів та іншi.

 А Португалії в цей день їдять  баккалао - страву з сушеної солоної тріски, яке запивають портвейном.

 В Іспанії подають зажарене  молочне  порося, яке запивають хересом. На святковому столі кожного іспанця обов'язково будуть присутні дари моря - креветки, краби, лангусти, а також різдвяні солодощі - халва, марципани, анісові льодяники. Деякі сім'ї, дотримуючись давніх католицьких традицій, запрошують в цю ніч за свій стіл самотніх людей похилого віку і просто зовсім бідних людей.

 Дуже ґрунтовно готуються до Різдва в скандинавських країнах. За два тижні до свята ріжуть різдвяних поросят, роблять кров'яну ковбасу, солять і коптять м'ясо. Потім приступають до приготування пива, яке варять протягом трьох-чотирьох днів без перерви з ранку до вечора. У західній і північній Норвегії їдять солоні і варені на пару ребра ягняти з картоплею. У східних частинах Норвегії популярна свинина, в той час як в інших областях головне блюдо - риба. Деякі сім'ї віддають перевагу в цей день індичцi.

 Різдво відзначається протягом восьми днів (октави). Другий день свята, 26 грудня, присвячується пам'яті святого первомученика Стефана, третій день, 27 грудня - пам'яті святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова (цього дня здійснюється обряд освячення вина); четвертий день, 28 грудня - пам'яті святих Безневинних Немовлят Вифлеємських (священники цього дня дають особливе благословення дітям). У неділю, що випадає на один з восьми днів святкування Різдва (октави), або 30 грудня, якщо на ці дні не випадає неділя, відзначається свято Святої Родини: Дитятко Ісуса, Діви Марії і Йосипа Обручника. Святкування Різдва завершується 1 січня, коли з особливою урочистістю відзначається День Пресвятої Богородиці.

 

Хай свято Рiздва  наповнює душі світлом, любов'ю і теплом!

Щасливого Вам свята!

 Різдвяні троянди в букеті палають, 

Дзвіночки пролили на світ голоси,
Красуні ялинки гірляндами сяють,
Запрошують в Свято Добра і Краси.

Молитвенно-чистим і ніжно-родинним
Це Свято приходить до кожного в дім.
Дитятко Ісус йде до серця людини,
З небес несучи Свій Божественний німб.

А в небо Різдвяна Молитва полине,
І в ній — наша Віра, Надія, Любов
До Того, Хто з іменем Божого Сина
До кожного серця сьогодні ввійшов.

Минули ті дні, як на рідній землиці
В нас Бога вбивали, калічили дух.
Але на Свят-вечір в батьківській світлиці
Ми в серці ховали Христа від наруг.

Минули ті дні, любі сестри і браття,
З Христовим Різдвом! Не соромтесь сльози.
Сьогодні немає ні зла, ні прокляття.
Є люди і Бог, Бог Добра і Краси!

                                                                                       Надія Кметюк

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top