• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Мiжнародний день «спасибі»

Спасибо вам и сердцем и рукой
За то, что вы меня — не зная сами! —
Так любите…

Марина Цвєтаєва

 11 січня відзначається Міжнародний день «спасибі» (International Thank You   Day).

 Iніціатива  проведення Дня «слів вдячності» належить міжнародним органiзацiям - ООН та ЮНЕСКО. У кожнiй країнi слова подяки  звучать по-різному, але їх суть від цього не змінюється: вони дозволяють щиро та емоцiйно  вiддячити  людині за  зроблене нею добро. Ми постiйно вимовляємо цi слова часто не  не задумуючись,  просто за звичкою, але суть їх від цього не втрачається.  

 Психологи  вважають, що слова подяки дійсно являються магічними. Коли людина їх чує то вона отримує емоції, які виникають у дітей, коли їх лагідно гладять по голові. Ці «усні погладжування» здатні заспокоїти і зігріти своєю теплотою та  підсвідомо налаштуватися на позитив. Головне, щоб слова подяки вимовлялися від чистого серця!

В Українi в щоденному спiлкуваннi ми вживається два  слова подяки  – дякую та спасибі. Вони мають різне походження. Більш вiдомим для нас є походження і значення слова «спасибі». Первісна його форма «Спаси Біг (Бог)» висловлювала не лише подяку, але й побажання тому, кому дякували. Два слов’янських слова «спаси, Боже» в процесі використання злились у цілісність. Сталося це порівняно недавно, у писемних пам’ятках слово «спасибі» вживається приблизно з XVI століття поруч із старослов’янським «благодарствую». Це еволюція побажання добра людині, якій направлене це побажання – «Спаси тебе, Боже» – «Врятуй Бог» – «Спасибі».

 Тепер про слово дякую, яке  є широко у вжитку в нашій мові. Є небезпідставна думка про те, що саме дякую є первородним у вияві вдячності. Підставою для цього твердження є той факт, що в усіх індо-європейських мовах це слово звучить приблизно однаково. Подивіться самі:

 

• німецькою – dankes,
• польською – dziekuje, dzieki, dziekowac,
• англійською – thanks,
• болгарською – дзякуй,
• литовською – dekui,
• чеською – dekuji, diky,
• словацькою – dakujem,
• ідиш – аданк,
• норвезькою – takk,
• данською – tak,
• ісландською – takk,
• шведською – tack.

Отже, імовірно, ці слова походять з одного спільного кореня, з однієї  давнішої мови, але пройшли різний шлях розвитку.                                    

 

Неважливо, яке з цих слів кожен iз нас використовує. Важливiше те, що сказані від щирого серця будь-якою мовою ці слова допомагають нам стати ближчими один до одного, передають енергію добра і світла від однієї людини до іншої.

 

Говоріть один одному чарівні слова - дякую чи спасибi і,

 можливо, світ стане добрішим і трішки кращим!

 

СПАСИБІ ЗА СЬОГОДНІШНЄ

 

На жаль, не все збувається,

Але я не тужу.

У темну тінь ховаюся,

А з білою — ходжу.

 

Молитвою прозорою

Наповню грішну плоть.

Я сам собі повторюю:

– Сприймай, що дав Господь.

 

Не все ще поле скошене,

Не стихнув серця щем…

Ні, ремствувать негоже нам,

Бо ми іще живем.

 

Нам сонце світить, дощ іде,

Бджола несе нектар…

Прожитий нами кожен день –

Це долі щедрий дар.

 

Хтось згодиться – не згодиться,

Та в слові повторюсь:

Спасибі за сьогоднішнє.

За завтрашнє — молюсь.

                                                                                    Вадим Крищенко

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top