• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

110 років від дня народження Сергія Павловича Корольова (1907—1966), українського вченого, конструктора ракетно-космічних систем

«Космонавтика має безмежне майбутнє,
і її перспективи безмежні, як сам Всесвіт»

Сергій Корольов.

 За життя навколо його імені ходили легенди. Після смерті він залишив нащадкам космічні проекти, якими пишається все людство. Його знали просто як Головного Конструктора. Лише високе керівництво, підлеглі, колеги та ті, кого він відправляв у космічні польоти знали, що за всіма космічними досягненнями стоїть ім’я Сергія Корольова. Всі інші дізналися про це вже після його смерті… «Якщо Гагарін був обличчям радянської космічної потуги, то її мізками був Корольов», – ось що написало британське видання «The Guardian» про видатного конструктора. Він один з найвидатніших особистостей XX століття. Його називали космічним генієм, жінки говорили «космічний Дон Жуан».

 Сергій  Павлович Корольов народився 12 січня 1907 року в Житомирі, в сім'ї викладача російської словесності у гімназії Павла Яковича Корольова, який походив із Білорусі, й доньки українського купця Марії Миколаївни. 

 Їхній шлюб розпався, і з трьох років хлопчик жив у бабусі й діда, Марії Матвіївни й Миколи Яковича Москаленків, у Ніжині (Чернігівська обл.). Обоє походили з козацьких родів.  1914 року Москаленки з онуком переїздять до Києва. У жовтні 1916-го батьки Сергія офіційно розірвали шлюб, а через місяць мати виходить заміж за Григорія Баланіна, інженера-електрика, який невдовзі одержав призначення до Одеси. Загалом третина життя вченого минула на українській землі і лишила в його серці теплі спогади, любов до української мови та пісні. Коли Корольов запустив ракету з першим українським космонавтом Павлом Поповичем, той заспівав з космосу для головного конструктора його улюблену пісню «Дивлюсь я на небо…».

 Небом Сергій почав марити в шість років, коли над Ніжином виконував фігури складного пілотажу, а потім приземлився на Базарній площі вiдомий льотчик  Уточкін. В Одесі він іще хлопчаком пробрався на базу гідролітаків і прикипів до них серцем. З юних років Сергій Корольов зрозумів, що авіація — його покликання,  уже в 17 років він розробив повноцінний проект планера.  А для цього прочитав купу книг, частину з яких опанував в оригіналі — німецькою мовою.

 В Одесі Сергій  Корольов уперше закохався. Її звали Ксенія Вінцентіні, або Ляля. Вони були однолітками. Перед тим як поїхати складати іспити до Київської Політехніки, Сергій посватався. Ксенія відповіла, що не зробить цього, доки не буде самостійно заробляти. Восени 1924-го Корольов став студентом механічного факультету Київського політехнічного інституту. Вуз його привабив насамперед славетним професорсько-викладацьким складом, наявністю планерного гуртка й тим, що в його стінах навчався знаменитий авіаконструктор Ігор Сікорський.  В анкеті для абітурієнтів Корольов записав себе українцем. У 1926 р. авіаційне відділення в інституті закрили, тому Сергій перевівся до Московського вищого технічного училища, на спеціальність — літакобудування.  1930-го Корольов закінчив МВТУ, залишився у Москвi, а Ляля — Харківський медичний і за розподілом поїхала працювати на Донбас. Сергій удруге запропонував Ксенії одружитися, вона знов відмовила, бо три роки їм доведеться жити в різних містах. Корольов домовився з керівництвом лікарні й Лялю відпустили достроково, 1931-го Сергій і Ксенія одружилися. 11 квітня 1935 р. у Корольова народилася дочка Наталія. Але сім`я не склалася.

 Як і багатьох радянських вчених того часу, Корольова не обійшли сталінські репресії. Влітку 1938-го ув'язнили Валентина Глушка (він згодом став одним із творців радянської космонавтики). На зборах, де колеги засуджували арештованого, Сергій Корольов заявив, що Глушко не може бути ворогом народу. За кілька днів взяли й Корольова. На допитах 31-річному конструкторові зламали щелепи. Незважаючи на те, що він створив першу радянську крилату ракету, а також був одним з творців легендарної «Катюші», його засудили за статтями шкідництво і контрреволюційна діяльність. Проти ночі на 28 червня 1938 р. відбувся 15 хвилинний суд, на якому Корольову оголосили вирок — ув'язнення на 10 років виправно-трудових таборів. Місце покарання — Колима. За полегшення його долі боролась сім'я, клопотали відомі всій державі льотчики В. Гризодубова, М. Громов, авіаконструктор А. Туполєв.

 Та й Корольов не здавався. Він звертається до верховної прокуратури, особисто до Й. Сталіна з проханням переглянути його справу. Згодом Корольов удруге звертається до Сталіна. Він пише: «Метою і мрією мого життя було створення вперше в СРСР такої потужної зброї, як реактивні літаки. Я можу довести мою невинність і хочу працювати далі над ракетними літаками для оборони СРСР».

 Навіть в тих тяжких умовах Корольов  не припиняв свою роботу: за легендою він робив розрахунки для першої космічної ракети на стіні барака. Його рішучість і наполегливість перемогли. Визнання масштабу особистості Корольова і його внеску в оборону держави спонукають уряд і відповідні органи переглянути міру покарання. 27 липня 1944 р. Президія Верховної Ради СРСР приймає рішення про дострокове звільнення Корольова з-під арешту і знімає з нього судимість. Через п'ять років у концтаборі отримали вказівку — відправити на Велику землю в'язня Корольова. Шарашкам Берії терміново знадобилися ракетники. Коли Сергій дістався Магадана, пароплав уже відійшов. Згодом з'ясували, що судно затонуло і жоден пассажир, iз 700 не врятувався. Доля нiби оберiгала його для майбутнiх великих справ. Наступного пароплава довелося чекати шість місяців.

 Перший шлюб Корольова розпався, а шлюб із 27-річною перекладачкою Ніною Котенковою був щасливим. Вона залишила роботу і присвятила себе чоловікові, а він себе - ракетобудуванню.  Сергій Корольов знайшов домашній затишок. 

 Після Другої Свiтової війни вiн був відряджений до Німеччини, де вивчав документи з розробки ракет Третього рейху. У 1946 році його призначено головним конструктором балістичних ракет. Саме тодi фiзик Iгор Курчатов почав розробляти ядерний проект, ракетний щит СРСР. Десять років праці, творчих мук, радісних звершень і злетів, проте, мало кому відомих. На все було накладено гриф «цілком таємно». То була державна таємниця надзвичайної ваги і значення. Корольов став першопрохідцем в  найважливіших напрямках ракетного озброєння. Він забезпечив СРСР наявність стратегічного ядерного ракетного озброєння, яке стало надійним щитом країни.

 Від серпня 1956 р. Корольов — керівник і головний конструктор найбільшого в державі ракетного центру, йому підпорядковується діяльність багатьох НДІ та КБ. Його наукові й технічні ідеї вимагали розмаху, потужної матеріально-технічної бази. Наукові здобутки вченого, втілені в металі, спочатку вражали, а потім захоплювали планету.

 27 серпня 1957 р. здійснено запуск наддалекої міжконтинентальної багатоступінчастої балістичної ракети. Людство аплодує повідомленню про виведення 4 жовтня того ж року першого в історії штучного супутника Землі. Його політ мав приголомшливий успіх і забезпечив Радянському Союзу високий міжнародний авторитет. 1959 року,  космічний апарат Корольова досяг Місяця і вдалося зробити його знімок зі зворотного боку. «Фотографія століття» обійшла весь світ, Таким чином, Корольов забезпечив Радянському Союзу лідерство у місячній гонці. Кожен запуск пiд керiвництвом Сергiя Корольова  — епохальне досягнення. 

 Тріумф ученого — 12 квітня 1961 р. Перший космічний політ Юрія Гагаріна на кораблі «Восток». 12 жовтня 1964 року виведено на орбіту перший багатомісний корабель серії «Восход» з екіпажем на борту.  18 березня 1966 року  учасник навколоземної експедиції корабля «Восход-2» Олексiй Леонов, уперше в історії людства, виходить із корабля у відкритий космічний простір. 

 Під керівництвом головного конструктора Сергiя Корольова створено перші космічні апарати серії «Луна», «Венера», «Марс», «Зонд», деякі супутники серії «Космос», а також проект космічного корабля «Союз».

 Він не обмежував своєї діяльності ракетоносіями й космічними апаратами, вчений продовжував розробляти принципово нові конструкції космічних кораблів. Він мріяв освоювати простори Всесвіту за допомогою автоматичних апаратів і почав готувати політ на Марс, але здійснити задумане не встиг.

 14 січня 1966 року Сергій Корольов, не доживши до 60 років, помер на операційному столі. Прах його поховано в Москві, у кремлівській стіні.

 За все життя вчений-академiк Сергій Павлович Корольов був удостоєний безлічі нагород. Так він став першим Героєм Соціалістичної Праці, який отримав це звання не будучи реабілітованим. Цього звання він був удостоєний двічі. Розповідають, що Нобелівську премію творець перших в світі ракетно-космічних систем міг отримати двічі - за запуск першого штучного супутника Землі і за політ першого космонавта. Але, коли Нобелівський комітет запропонував назвати прізвище Головного конструктора,  перший секретар Комунiстичної партiї СРСР Микита Хрущов відповів як обрубав: «Одну людину назвати не можна, творцем нової техніки у нас є весь народ».  Тільки у день смерті світові оголосили справжнє ім'я видатного конструктора  Сергія Корольова. 

 Герман Оберт – німецький вчений – написав Корольову листа: «Ви втілили в життя ту мрію, яка жила в нашій свідомості багато років… Людство вдячне вам». Але лист (чого і слід було очікувати у той час) не дійшов до адресата. Відмовили Оберту і в проханні зустрітися з творцем першого супутника, який, на думку німецького вченого, був гідний Нобелівської премії. 

Академік Володимир Котельников  писав: «Якщо Костянтин Ціолковський був фундатором теорії космічного польоту, то Сергій Корольов заклав підґрунтя практичної космонавтики».

 Нині в Житомирі, Москві та інших містах зведені пам’ятники вченому, створені меморіальні будинки-музеї в Житомирі, Москві та на Байконурі, його іменем названі Куйбишевський авіаційний інститут, вулиці багатьох міст в України та Росiї, два науково-дослідницькі судна, високогірний пік на Памірі, перевал на Тянь-Шані, астероїд, таласоїд на Місяці. Перейменовано місто Калінінград Московської області на Корольов. Заснована Золота медаль імені С. Корольова, за видатні роботи в галузі ракето-космічної техніки.

 За мотивами біографії генерального конструктора режисером Данилом Храбровицьким у 1972 роцi знято художній фільм «Приборкання вогню».

 

«Те, що здавалося нездійсненним протягом століть,

що вчора було лише сміливої мрією, сьогодні стає

 реальним завданням, а завтра — звершення»

 Сергiй Корольов.

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top