• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Новий рік за старим стилем. День Святителя Василя Великого

                                                                         Сiю, сiю, посiваю!

З Новим роком Вас вiтаю!

                                                                                   Щоб не було у вас

                       aнi свaрки в хатi,

                                                                                      анi вiтру в загатi!

                                                                                   Щоб вам вiд ваших

                   дітей була потiха,

                                                                                  А нам за це давайте

                      грошей пiвмiха.

                                                                               Сiю, сiю, посiваю!

З Новим роком Вас вiтаю!

                                                                                                 Хай вам буде рiк добрий.

                                                                           А вiк – довгий!

                                                                        Сiйся, родися,

                   жито – пшениця!

                                                                                       На щастя- здоров`я,

                     на Новий рiк,

                                                                                            Щоб вам у Новому роцi

                   було краще,

                                                                     Нiж торiк!

 14 січня українці святкують кілька свят:

  • перший день Нового року за старим стилем;
  • свято на честь Василія Великого.

 Мабуть мало в якого народу стiльки поетичних зимових свят, як у нас у слов`ян… Взяти хоча б той же Новий рiк, який ми зустрічаємо… аж двiчi.

 У язичеські часи Новий рік відзначався 22 березня – у день весняного рівнодення, і пов’язано це було із землеробським циклом.  За указом Петра I в 1699 роцi  Новий рік був перенесений на 1 січня за старим стилем, тобто на 14 січня за новим стилем. Після революції в 1918 роцi більшовики ввели  нове літочислення. Вони «скасували» ще 13 днів у році, які становили різницю між  літочисленням в Росiї та  європейським. Традиція відзначати старий Новий рік у ніч із 13 на 14 січня тодi й виникла.  Так утворилися два святкування Нового року - за новим і старим стилем.

 Найважливішою традицією Старого Нового року є посівання. В народному календар українцiв 14 сiчня – очкування першого посівальника. Адже саме вiн приносить до оселю щастя. Посівати починають ще з самого ранку до сходу сонця, переважно хлопчики або чоловіки. Є прикмета, що першим в дім цього дня повинен зайти чоловік. Вiдповiдно до народних уявлень дівчата щастя не приносять, тому посiвати їм небажано.

 Обряд новорічного засiвання перейшов iз дохристиянських вiрувань, адже нашi далекi пращури вiдзначали новолітування весною – напередодні посiву зернових. Також новорiчнi посiвання осель збіжжям пов`язене з тим що Василь, день якого також святкується цього дня, є покровителем землеробства.

 Цього дня дiти прокидаються дуже рано, бо в них важлива справа - треба посiвати. Одягнувшись у святкове вбрання, вони брали спеціально виплетену рукавицю, наповнювали її житнiм чи пшеничним зерном i ставши перед образами, засiвали спочатку власну оселю. Народна традицiя велить посiвати спочатку в рiднiй оселi, а потiм уже йти до чужих людей. Пiсля цього дитина йшла засiвати до найближчих родичiв i найкращих друзiв. В цей день за старих часiв  у дверi стукати було не прийнято, бо люди не замикалися – чекали посiвальникiв. Господарі  пригощали посiвальникiв пирогами, окрайцем «Василя», горіхами, цукерками, давали дрібні гроші. I так дiтвора посівала  до обiду. А вдень уже засiвали дорослi, одвiдуючи одне одного.

 Зерно, що  розкидали по хаті посiвальники, господиня збирала і давала куркам, аби краще неслися.

 «На Новий рік не годиться пити по одній чарці, а все по дві, щоб старі в парі жили, а молоді собі пару знайшли!» - так промовляють за новорічним обідом, коли гостей приймають. На Новий рік, як і на Різдво, носили «вечерю», але цього разу не родичам і знайомим, а лише сільській бабі-повитусі.

 У перший день Нового року до всього уважно приглядаються, бо все має віще значення.

  • Стоячи в церкві під час утрені, селянин придивляється, як свічі горять у паникадилі: якщо ґніт палаючої свічки зігнувся гачком - буде врожай цього року; якщо ж ґніт стирчить на свічці, ніби порожній колос на стеблі, - жди неврожаю.
  • Якщо ніч проти Нового Року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби.
  • Якщо сонце весело зійде, ввесь рік буде щасливий, а особливо добрий буде врожай садовини.
  • Якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на збіжжя.
  • Якщо частина неба закрита на Новий рік хмарами, в тій стороні буде урожай збіжжя - звідти треба сподіватися щастя.
  • Сніг випаде в цей день - щасливий рік буде.

 Колись були такі добрі господині, що сміття з хати не виносили від Святого вечора аж до Нового року — «щоб не винести  разом iз смiттям i власне щастя та долю». Ранком на Новий рік те сміття все ж таки виносили і сипали на одну купу в саду; там його підпалювали.

 Слав`яни вважали, що на Новий рік до оселі приходить Доля людини і поселяється в якійсь тварині чи речі, а тому пильно стежили, щоб «злий дух» не зашкодив цій Долі. Тому в цi днi щедро викупляли те, що «пропало» та нічого нікому не давали чи позичали (окрім вертепу та посівальників). Всі намагалися бути радісними, веселими і добродушними. Уникали на Новорічнi свята сварок  та намагались помиритись з усіма сусідами - адже, як зустрінеш Новий рік, так і проживеш!

 14 січня — також свято на честь Василія (Василя) Великого (329—379) архієпископа Кесарії Кападокійської, що в Малій Азії.

 Церковні джерела характеризують його як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя. Ним написано чимало церковних молитов та душеспасительних книг. Також Василія Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому цього дня основною обрядовою дією було засівання осель збіжжям. За свої духовні подвиги вiн отримав дар зцілення і молитвою вилікував багатьох важкохворих. Піклувався про бідних і немічних, яким влаштував спеціальний притулок - названий Василіадою. Сам же вдягав скромний одяг і вживав лише хліб, сіль та воду. Помер Василій Великий 1 січня (старий стиль) 379 р. на 50-му році життя. За переказами, нетлінні мощі Василія Великого було перевезено до Риму в Італію.

 Можна назвати ще чимало різноманітних звичаїв та повір'їв, пов'язаних із днем Василя в народному побутовому календарі. Цього дня було прийнято поздоровляти чоловіків, яких звали Василями. На Закарпатті їх тричі піднімали вгору.

 У деяких регіонах України в день Василя парубки засилали сватів, сподіваючись на добрі наслідки у Новому році (магія першого дня). Весілля ж можна було справляти лише після святок, коли розпочинався новий шлюбний період, що тривав до масляної.

 За церковними святцями 14 січня свято Обрізання Господнє (саме тоді, згідно церковних джерел, відбулося обрізання Ісуса Христа за єврейським звичаєм). Богослужіння в церкві цього дня були присвячені святам обрізання і найменування Господнього. Перше з них було священнодійством ще старозавітної церкви і являло собою прообраз пізнішого таїнства хрещення. Проводилось воно на восьмий день після народження хлопчика. Свято найменування новонародженого Богомладенця іменем Ісус було пов'язане із законом, згідно якого на восьмий день після народження дитини їй давали ім'я. Саме ім'я Ісуса Христа було сповіщено Пресвятій Богородиці Архангелом Гавриїлом ще до народження Сина Божого.

 Свято Василя

 

А сьогодні Василя… Добрi люди, чуйте

Та кожного Василя повiншуйте!

Вiншуйте, засiвайте! Рясно

засiвайте

Та кожному Василю щастя побажайте!

Сiєм жито i пшеницю,

ще й трохи й вiвса,

Щира наша поздровча

та це й ще  й не вся!

Хай же буде вiн здоровий –

ходить у танець,

Хай же грошей в нього буде

повний гаманець!

Сiєм, засiваєм! З Новим роком вiтаєм,

Сiєм, засiваєм!, щастя – долi бажаєм!

Хай же щире вiншування

силу Вам вселя,

Хай же буде Вам веселе свято Василя.

                                                                                                 Варвара Гринько

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top