Юрій Володимирович Покальчук — український письменник, перекладач, науковець, кандидат філологічних наук, голова міжнародного відділу Спілки письменників України.

 Був членом літературного гурту «Пси святого Юра». Організатор і керівник музичного гурту «Вогні великого міста», який виконує пісні на його тексти.

 Народився у родині діалектолога, краєзнавця Володимира Покальчука. Дитинство і юність провів у Луцьку, де закінчив школу, Луцький педінститут. Потім навчався в Ленінградському університеті на факультеті східних мов.

 Від 1969 — в місті Київ. 1969–1976 — молодший науковий співробітник Інституту літератури АН УРСР.

• З 1976 р. — член Спілки письменників України.
• З 1994 до 1998 рр. — голова іноземного відділення Спілки письменників України.
• 1997–2000 рр. — президент Асоціації українських письменників.
• 2000–2002 рр. — член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення 

1992–2000 — ст. н. с. відділу зарубіжної україніки Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського.

1994–1998 — голова іноземного відділу СПУ. Президент (1997–2000), віце-президент, член Координаційної ради АУП.

З 31 травня 2007 — почесний член Літературного угруповання «СТАН» У колишньому СРСР був першим перекладачем творів славетного аргентинського письменника-культуролога Хорхе Луїса Борхеса. Перекладав Хемінгуея, Селінджера, Борхеса, Кортасара, Амаду, Маріо Варгаса Льйосу, Кіплінга, Рембо та багато інших, написав 17 художніх книг.

 Знав 11 іноземних мов, вільно володів польською, англійською, іспанською, французькою мовами. Автор літературно-критичних праць, 5 збірників поезій, 15 збірників повістей та оповідань, роману «І зараз, і завжди…» (1980, 1981, 1985), книги «Українці у Великій Британії» (1999), перекладів творів Ж. Амаду, Х. Л. Борхеса, Х. Кортасара, Р. Кіплінга, А. Рембо та ін., публіцистичних статей. Праця «Сучасна латиноамериканська проза» (1978) за радянських часів була єдиною україномовною монографією про латиноамериканську літературу.

 Автор сценаріїв і співпостановник телефільмів.

 Понад 16 років опікувався малолітніми в'язнями, для яких видавав часопис «Горизонт».

 У серпні 1996 року відвідав місто Бучач як консультант документального фільму «Аґнон» про Ш. Й. Аґнона (1999 року отримав 1-у премію на кінофестивалі в Палермо, Італія).

 Твори

• Хто ти? (1976)
• І зараз, і завжди (1981)
• Кольорові мелодії (1984)
• Кава з Матагальпи (1985)
• Великий і малий (1986)
• Шабля і Стріла (1990)
• Химера (1992)
• Блакитне сонце (1996)
• Те, що на споді (1998)
• Двері в... (1999)
• Озерний вітер (2000)
• Інший бік місяця (2000)
• Інше небо (2001)
• Одісей, батько Ікара (2001)
• Вони кажуть (2002)
• Час прекрасний (2002)
• Таксі блюз (2003)
• Окружна дорога (2004)
• Заборонені ігри (2005)
• Паморочливий запах джунглів (2005)
• Хулігани (2006)
• Кама Сутра (зібрання творів) (2007)
• Не наступайте на любов (збірка віршів) (2007)
• Анатомія гріха (2008)
• Просто любити (2008)

Літературознавчі дослідження

• Самотнє покоління
• На шляху до нової свідомості
• Сучасна латиноамериканська проза. - К.: Наукова думка, 1978. - 277 с.