• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

185 років від дня народження Льюїса Керрола (1832-1898), англійського письменника. Творця казок про Алісу

Письменником може бути кожен,

 хто здатний вести розповідь,  

генієм - лише той,

 хто відкриває в цiй розповiдi душу.

Льюїс Керрол

 

XIX століття славиться багатьма геніями, одного з них звали – Льюїс Керрол.

 Більшість дорослих і дітей знають його як дитячого письменника, автора улюблених казок про Алісу.  Написана ним казкова історія стала справжньою легендою. Їй судилося стати однією з найпопулярніших книг у свiтi, якою бiльше нiж півтора століття захоплюються мільйонів читачів. «Аліса в країні чудес», «Аліса в Задзеркаллі»  стали літературною класикою, найкращим зразком абсурду і  мали сильний вплив на розвиток мистецтва свого часу. Керролом було започатковано новий напрям у літературі.

 Книгу про Алісу  переклали 125 мовами світу.  Існує 40 екранізацiй   книги,включаючи анімаційні версії та понад мільйон картин, створених художниками з усього світу, на яких зображені епізоди з легендарної казки.  Сальвадор Далі намалював 13 акварелей до різних ситуацій з книги.

 Відтоді, як Аліса вперше вирушила у подорож кролячою норою, «скромне» оповідання надихнуло незліченну кількість свiтових театральних  та хореографічних постановок.

 В англомовних країнах казки Керрола займають третє місце серед найбільш цитованих книг. Перші два місця зайняла Біблія і твори В.Шекспiра.

 Льюїс Керрол (справжнє ім’я Чарльз Латвідж (Лютвідж) Доджсон) народився 27 січня 1832 року в сім'ї парафіяльного священика в селі Дарсберi  графства Чешир.   В сім ` ї  було 11 дітей. До 12 років Чарльз отримував домашню освіту. Далi навчання в приватнiй школi-інтернатi. Тут він провчився півтора року і перейшов в школу Регбі. В цій школі Чарльз заслужив безліч заохочень з навчання. До Оксфорду він вважався середнім учнем з хорошими, але не використовуваними здібностями.

 У 1851 році Чарльз переїжджає в Оксфорд, де вступає до одного з коледжів при університеті. В цілому навчався вiн не дуже добре, але от iз математикою в нього все було відмінно. Після закінчення навчального закладу, ставши бакалавром,  Чарльз виграє конкурс на читання математичних лекцій. Він починає викладати студентам математику, чим і займається наступні 26  рокiв. Студенти вважали свого викладача Чарльза Доджсона найнуднішим лектором у світі.

 Свою літературну діяльність майбутнiй письменник почав ще під час навчання в коледжі. Короткі вірші й оповідання він відсилав у різні журнали, підписуючи їх псевдонімом Льюїс Керрол. Цей псевдонiм вiн придумав сам, взявши свої справжні імена «Чарльз Латвідж» вiн переклав їх на латинь — вийшло «Карл Людовик». Після чого він знову переклав їх на англійську, взявши інші аналогії — «Керрол Льюїс» — і поміняв їх місцями.

 У 1856 році  Чарльз знайомиться з родиною нового декана коледжу Генрі Лiддела. Часті відвідування зближують  його з усіма членами сім’ї, а особливо з молодшою дочкою Алісою, якій виповнилося всього 4 роки. Безпосередність, чарівність і весела вдача дівчинки чарують автора. Льюїс Керрол, твори якого вже друкуються в  журналах  «Комічні часи» і «Потяг», знаходить собі нову Музу.

 Знамениту казкову історію Льюїс Керрол придумав у 1862 році на пікніку,   прогулюючись з трьома cестричками Лорiною, Алісою і Едіт Лідделл. Під час катания Темзою на човні,  дівчатка занудьгували і стали просити розповiсти їм казку. I Керрол розповів їм неймовірну історію їм про маленьку дівчинку, яка опинилася в країні чудес.

 Розповiдь була справжньою імпровізацією, а продовження народжувалась само собою. Щоб маленьким слухачкам було ще цікавіше, в сюжет вiн вплітав знайомі алегорії: зашифровані імена трьох сестричок, зустрічаються серед другорядних персонажів; щоденне чаювання в будинку Лiдделiв рiвно о шостій — «божевільне чаювання», птах Додо — сам автор, який і через заїкання часом представлявся як «До-До-Доджсон» та багато іншого...

 Його маленькі попутниці, забувши і про човен, і про річку, слухали  цікаву історію, широко розкривши очі. А потім попросили професора записати її для них. Це він і зробив, просидівши над рукописом всю ніч. І оскільки одну з маленьких дівчат звали Аліса, він вибрав для історії цілком слушну назву «Аліса в країні чудес».

 Відклавши написаний рукопис в бік, Керрол забув про нього, оскільки не міг припустити, що цим хтось зацікавиться. Вся справа в тому, що казка про Алісу спочатку не призначалися для друку. Через три років на цей рукопис наткнувся один із друзів професора.  Змівши з нього пилюку, він прочитав і, зачарований ним, запропонував опублікувати.

 Професор Оксфорду був  здивований такою пропозицією. У 1864  виходить перша книга про казкову Алісу. А в 1871 Керрол створює другу повість пригод головної героїні,

 Книги «Аліса в країні чудес» та «Аліса в Задзеркаллі»  ще за життя Льюїса Керрола  отримали  величезну популярність. Сам автор напрочуд скромно розповідав про свій шедевр. «Героїня перебуває годину під землею, зустрічає різних птахів і тварин, які вміють розмовляти (та це не феї), – писав від у сатиричному журналі «Punch» – Все це сон, але я не відкриваю правди аж до кінця розповiдi».

 Казки про Алісу написанi для дітей, але користується стійким успіхом у  любителів жанру фентезі. У сюжеті автор використовує філософські і математичні жарти. Насправді будь-яку ситуацію в пригодах Аліси можна розкласти на логічну загадку чи філософську задачу поняття світу. Вірш «Бармаглот», який входить у казку «Аліса в Країні чудес», майже повністю складається з неіснуючих слів. Однак ці слова підкоряються законам англійського - і дуже схожі на справжні. Авторський стиль книг письменника увійшов в історію як «своєрідний керролiвський».

 У своїх казках  Керрола з неабиякою часткою іронії зображує англійське суспільство свого часу, а також посміюється над нашим шаблонним мисленням.  

 Спочатку перша казка називалася «Пригоди Аліси під Землею», а її рукописний примірник, був подарований автором Алісі Лідделл. Згодом вона продала його за 15,400 фунтів одному із засновників фірми з виробництва грамплатівок «Victor Talking Machine Company» Елдріджу Р. Джонсону в 1926 році. Після смерті Джонсона книга була куплена консорціумом американських бібліофілів. Сьогодні рукопис зберігається в Британській Бібліотеці. На честь Аліси Лідделл названа мала планета 17670 Liddell.

 Після прочитання «Аліси в Країні Чудес» та «Аліси в Задзеркаллі» королева Англiї  Вікторія прийшла в захват і зажадала принести їй інші роботи цього чудового автора. Прохання королеви, звичайно, виконали, але інші роботи Доджсона були цілком і повністю присвячені... математицi.

 Керрол був талановитим математиком.  Зокрема, він розробив один з методів обчислення визначників (конденсація Доджсона). Втім, його математичні роботи не залишили помітного сліду в історії математики, тоді як його досягнення в галузі математичної логіки випередили свій час. Їм було написано і опубліковано велика кiлькiсть  робіт з математики під його власним ім'ям.

 Тiльки в 1876 роцi  Керролом була написана нова художня книга. «Полювання на Снарка» – це яскравий зразок літератури абсурду. Сам автор говорив про свiй віршований твір в жартівливій формі, тому i днем для випуску книги у літературний світ стало 1 квітня. Твір описує «з нескінченним гумором неможливу подорож неймовірної команди в пошуках неймовірної істоти».

 У Керрола було ще два пристрасних захоплення — фотографія і театр. Він, будучи вже вiдомим письменником, особисто був присутній на репетиціях своїх казок, проявляючи глибоке розуміння законів сцени.

 Також вiн був одним з перших фотографів-портретистів XIX століття, чиї моделі скинули тягар своєї епохи і виглядають невимушено та природно. У вікторіанськiй Англії бути фотографом було зовсім непросто. Про Керрола як талановитого фотографа знову заговорили в 1949 році, завдяки історику фотографії Х. Гернсхайму. Він видав книгу «Льюїс Керрол — фотограф», в якій опублікував 64 його найкращі роботи. З цього моменту фотографії Керрола стали відомі всьому світу, і тепер його навіть називають одним з кращих фотографів своєї епохи.

 Керрол славився i як чудовий винахідник. Вiн винайшов: книжкову суперобкладинку, дорожні шахи, триколісний велосипед, електричну ручку, мнемонічну систему для запам’ятовування імен та дат, а ще ніктографію — інструмент для письма в темряві.  А ще йому приписують винаходи величезної кількість іграшок та сюрпризів, замінника клею і багато що іншого. Також вiн вигадував математичні головоломки i сам же їх вирішував. У 1893 році Керрол випустив окремою книгою свої «Математичнi курйози».

 Також Льюїс Керрол  любив листи i навіть поділився своїми думками про це у статті «Вісім чи дев'ять мудрих слів про те, як писати листи». В 1867 роцi ним написано «Щоденник подорожі в Росію», про свою єдину закордонну поїздку. Ця книга була не для публікації, а для особистого користування, тому i видали її тільки після смерті автора.

 Лiтературна спадщина Керрола продовжує цікавити i науковцiв. В медицинi iснує синдром «Аліси в країні чудес». Фантазія письменника пропонує корисний матеріал для роздумів не лише фрейдистам і психоаналітикам, але й сучасним неврологам. «Казка досліджує багато наукових концепцій сучасної неврології – існування безперервного «я», наші згадки про минуле і сприйняття майбутнього. Вона – велике джерело знань про когнітивні властивості людського розуму», – написав Е. Гопнік з Каліфорнійського університету в Берклі. Менш вивченим залишається вплив твору на дослідження у галузі психології.

 Дослідники ніяк не можуть точно сказати, якою людиною в житті був Льюїс Керрол. В житті і в коледжі, Чарльз Доджсон був замкнутим, заїкався і не чув одним вухом. Духовний сан не дозволяв йому одружитися. Iнші вважають письменника відомим дамським угодником. Вiн навiть входив в число підозрюваних у справі серійного вбивці Джека Різника, який так і не був знайдений. Біографія Льюїса Керрола, на сьогоднішній день, залишає літературним дослідникам ще багато запитань, унаслідок чого i виник термін «Міф Керрола». Але безумовно одне - це дуже яскрава талановита особистість -  письменник,  математик, винахідник, фотограф. На його честь  названий астероїд — 6984 Льюїскеррол.

 Льюїс Керрол, цитати якого широко використовуються сьогодні так само, як і Шекспірівські, по сутi був прихованим бунтарем свого часу. Ось окремi iз них:

  • Думай про сенс, а слова прийдуть самі.
  • Будь таким, яким хочеш здаватися.
  • Неможливо... — Можливо, якщо ти в це віриш.
  • Кращий спосіб пояснити – це самому зробити!
  • Немає нічого на світі, з чого не можна було б зробити висновок.
  • Ти завжди можеш взяти більше, ніж нічого.
  • Сидіти без діла, самі знаєте, справа нелегка.
  • Зустріти б кого-небудь розумного для різноманітності!
  • — А де я можу знайти когось нормального? — Ніде, — відповів Кіт, —нормальних не буває. Адже всі такі різні і несхожі. І це, по-моєму,нормально.

 

Мораль є у всьому, треба

тільки вміти її знайти.

Льюїс Керрол

Kerol (1)
Kerol (2)
Kerol (3)
Kerol (4)

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top