• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Китайський Новий рік

 2017 рiк за китайським календарем — рік Вогняного або Золотого Півня  і стихія його – Вогонь. Цей рік надає можливість розвиватися і заробляти більше кожному, хто працьовитий, надійний і відповідально ставиться до роботи. Він уособлює постійний рух вгору, відрізняється наполегливим прагненням до успіху і самовдосконалення, володіє неперевершеним оптимізмом і енергією. Тому в 2017 році потрібно сміливо відкидати невпевненість і сумніви, не боятися змін і впевненим кроком йти назустріч новому.

 За стародавньою китайською міфологією, богиня Нюйва створила людей після того, як Бог Паньгу створив природу. Вона створила людей із жовтої глини.

 Кажуть, що перш ніж Нюйва створила людей, вона зробила півня в перший день, собаку — у другий день, свиню — в третій, козу — в четвертий, бика — п'ятого дня, коня — в день шостий.

 Півень потрібен був для того, щоб люди знали час; собака — для спілкування, свиня і коза — для їжі, бик і кінь — для надання допомоги людині в роботі. Таким чином, людські істоти були створені після створення тварин у навколишньому середовищі.

 Хоча ця традиція вже зникла в Китаї, в народі Півень все ще вважається щасливим символом. Як перша жива істота на землі, Півень грає важливу роль в людському світі.

Тому серед найбільш популярних новорічних поздоровлень на рік Півня в Китаї будуть:

  •  Золотий Півень принесе вам щасливий Новий рік!
  •  Успіху і радості в рік Півня!
  •  Миру і доброго здоров'я в рік Півня!
  •  Удача приходить в рік Півня!

       Китайський Новий рік - Чунь цзе, що значить Свято весни, є для китайців самим головним святом, його відзначають вже більше двох тисяч років. Воно приходиться на перший новий місяць першого місяця року, між 12 січня і 19 лютого. З введенням григоріанського календаря це свято почали називати «святом весни», щоб відділити його від Нового року за західним стилем. У побуті Чунь цзе називається «Нянь»  (нянь - значить «рік»).

 Китайці надзвичайно серйозно ставляться до цієї події, і ледь не в кожному домі напередодні свята звучить давня китайська легенда про страшного Няня…

 Колись давно у древньому-древньому Китаї глибоко у морі жило страшне, люте чудовисько з величезними рогами — звали його Нянь. Напередодні нового року він вибирався з темних вод моря, нападав на людей, винищував цілі поселення. Щороку селянам доводилося зі своїми сім’ями і пожитками ховатися в горах.

 Допоки не сталося те,  що у село з чудовою назвою Тао хуа, що означає «квітка персика», завітав срібновусий жебрак. При собі мав він лише торбу і тростину. І коли всі люди вибиралися з поселення, старий зовсім не квапився це робити. Одна селянка дала йому їсти і порадила не баритися і тікати. У відповідь старий попросився заночувати у її домі.

 Жінка була здивована. Як вона не пояснювала дідусеві, що йому загрожує величезна небезпека, але чоловік був непохитний. Так і сталося: селяни пішли далеко в гори, а старий сам-один залишився в домі доброї жінки.

 Північ прийшла в село під супровід гуркоту та звірячого реву — це був Нянь. Злий провісник нового року одразу відчув щось незвичне. І як же він здивувався, коли побачив в одному із будинків світло. Підійшовши ближче, нянь розгледів червоні двері оселі і почув вибухи, гомін, тріск бамбукових хлопавок. Нянь навіть не наважився увійти до двору. Страшно і моторошно стало чудовиську.

 Раптом відкрилися двері хатини, а звідти вийшов срібновусий чоловік у червоному халаті і голосно-преголосно засміявся. Як же злякався Нянь!..

 На ранок люди почали повертатися до села. Вони були вражені, коли побачили свої, як і раніше, рівненькі гарненькі будиночки. Ніхто, окрім тієї доброї жінки, не міг збагнути, як таке сталося. Коли ж вона усе розповіла, усі селяни щиро подякували дідусеві за допомогу. А той поділився з ними таємницею боротьби з Нянем. Виявляється зле чудовисько страшенно боїться червоного кольору, веселощів та звуків хлопавок.

 Відтоді боротьба із Нянем перетворилася на радісну подію, велике свято — Новий рік.

 Святування Китайського нового року дуже ритуалізоване і оточене безліччю звичаїв. Підготовка до цього свята включає в себе не тільки приготування смачних страв, але й очищення в переносному і буквальному сенсах, прощання з усім поганим, що було в минулому році.

 Наприклад, викидання непотрібних речей під час передноворічного прибирання символізує позбавлення від всього, що тягне назад; роздача боргів дозволяє увійти в новий рік без зайвого вантажу. У новорічну ніч прийнято відкривати всі вікна і двері, щоб рік, що минає не затримувався. Традиція не спати протягом всієї новорічної ночі, ймовірно, прийшла до Європи, з Китаю, де прийнято оберігати свій будинок і місто від чудовиська, за легендою, що приходить тільки в цю ніч. Древнє чудовисько можна відлякати за допомогою червоного кольору, запалюючи феєрверки, підриваючи хлопавки, і влаштовуючи гучні театралізовані вистави. Роль новорічної ялинки в Китаї грає Дерево Світу, яке прикрашають гірляндами, ліхтарями і живими квітами.

 Головний колір китайського Нового року - червоний - символізує життя і початок весни. Не дивно тому, що на Новий рік в Китаї припадає безліч весіль. Новорічне веселощі тривають 15 днів і закінчуються Святом ліхтарів в повний місяць. Як і скрізь, Новий рік у Китаї - сімейне свято, але китайці вважають своєю сім'єю не тільки нині живут родичів, а й давно померлих предків, для яких теж готують місце за святковим столом.

 Традиційні новорічні подарунки в Китаї - це солодощі, гроші в красивих червоних конвертах і парні предмети, що символізують єдність і гармонію в сім'ї. Два мандарина зазвичай дарують гостям і отримують такий же подарунок у відповідь, тому що «два мандарина» звучить по-китайськи так само, як «золото». Взагалі, для китайців дуже характерно перенесення значення слова на його омоніми (слова з таким же вимовою або написанням). Наприклад, слово «турнепс» також має значення «удача»; «Риба» звучить так само, як і «прибуток», тому новорічну страву з риби прийнято залишати на наступний день, щоб перенести всі прибуткові справи в новий рік. Ні в якому разі не можна дарувати китайцеві щось в кількості 4 штук, так як слово «чотири» співзвучно слову «смерть».

 Традиційні страви китайського новорічного столу дуже символічні, але цей символізм часто зрозумілий тільки китайцям. Більшість новорічних страв мають «кармічне» призначення - присвячені божествам або залучають у будинок удачу. Наприклад, суп з галушками і локшиною, популярний на півдні Китаю, символізує довге життя, тому локшину слід їсти цілком, не подрібнюючи. Курча і риба, приготовані цілком, символізують процвітання; качка - вірність; яйця - родючість; апельсини - удачу. Пельмені, в один з яких захована монета, - популярне новорічне блюдо в північній частині Китаю, адже назва пельменів - «цзяоцзи» - звучить так само, як і фраза «проводи старого і зустріч нового».

 Рисовий пиріг, який прийнято подавати на новорічний стіл, називається Ніан Гао (няньгао), що означає «щороку вище і вище». У різних областях Китаю існує безліч різновидів цієї страви. Десь він солодкий, тягучий і коричневий, а десь білий, сухий і призначений для додавання в суп. Існує навіть жувальна різновид Ніан Гао. Єдине, що об'єднує ці страви - клейкий рис в рецептурі.

 Пекінська качка - одне з найвідоміших у світі китайських страв. Європейцям качка по-пекінськи подобається тим, що в ній немає несподіваних інгредієнтів, як у багатьох традиційних стравах китайської кухні. У кращих ресторанах Китаю пекінська качка подається дуже церемоніально з трьома змінами страв (м'ясо качки з овочами, млинцями і соусом, обсмажене м'ясо з рисом, бульйон). Багато китайців готують спрощений варіант качки для свого новорічного столу. Традиційно качка подається з млинцями, сливовим соусом і зеленою цибулею, з якого роблять пензлики для змащування соусом млинчиків, а потім з'їдають ці пензлики разом з млинцями.

 

Щасливого року Півня!

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top