• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

135 років від дня народження Джеймса Джойса (1882—1941), ірландського письменника

Геній не робить помилок.

Його блукання умиснi,

вони – брама відкриття.

Джеймс Джойс

 Джеймс Джойс — класик англо-ірландської літератури, своєю творчістю мав колосальний вплив на прозу XX століття. В історію світової літератури він увійшов як автор роману «Улісс», який став «євангелієм» модернізму і поклав початок літературі «потоку свідомості».  I в наш час вiн залишається одним з найпопулярніших англомовних прозаїків.

 У 1999 році  Джойс потрапив у список «100 героїв та кумирів XX століття», складеного журналом The Time. На думку видання, це цілком заслужено, адже вiн здійснив цілу революцію i вплив його вийшов далеко за рамки літератури. У 1998 році видавництво Modern Library  склали  список «100 кращих романів Новітньої бібліотеки», в який потрапили всі три романи Джеймса Джойса: «Улісс» (номер 1 у списку), «Портрет художника в юності» (номер 3) і «Поминки по Фiннегану» (номер 77).

 Вершина творчостi письменника -  роман «Улісс» з самого першого тиражу зайняв перше місце в списку найдорожчих книжкових видань художньої літератури XX століття. Згідно з рейтингом, опублікованим в журналі Book and Magazine Collector, перше видання «Улісса»  підписане автором, зараз коштує ?100,000 — і це найвища ціна за книгу XX століття. Копія першого видання роману Джойса «Улісс», підписана автором, була продана за рекордну ціну $288,000 (?160,000) на аукціоні sotheby's в Нью-Йорку в 2004 році.

 Джеймс Августин Алоізіус Джойс народився 2 лютого 1882 року в столиці Ірландії Дубліні. Сім’я Джеймсов постійно жила в бідності. Батько був людиною безтурботною, люблячим весело провести час. І хоча він постійно нагадував оточуючим про велич своїх дворянських предків, сам же, змінивши у своєму житті безліч професій, часто залишавшись без заробітку. Тому сімейству частенько доводилося переїжджати з квартири на квартиру.

 У 10 років Джеймс став вихованцем єзуїтського коледжу. Але на цьому релігійне виховання не закінчилося. Воно продовжилося в Дублінському університетському коледжi, де зайнявся вивченням сучасних мов, зокрема англійської, французької та італійської.  Правда, тут Джойс був більш вільний, і поряд з вивченням теології, всерйоз захопився літературою. Студент Джойс із задоволенням відвідував літературний гурток і виступав з критичними статтями в університетському журналі. В якості літературного зразка для себе він oбрав творчість норвезького драматурга Генріха Ібсена.

 У 1899 Джойс взяв участь у створенні Ірландського національного театру. Однак незабаром зрозумів, що його уявлення про драматургію не збігаються з позицією директорів театру. У підсумку Джойс написав статтю, де дорікав керівництво театру, якi  не ставити п’єси Ібсена, Толстого, Гауптмана. Університетський журнал відмовився друкувати статтю і Джеймс видав її за свiй рахунок окремою брошурою.

 Перша публікація Джойса вийшла в дублінській газеті в 1900, коли йому було 18 років. Це було есе про п’єсу «Коли ми, мертві, прокидаємося» Ібсена. Джеймс не тільки написав статтю про драматурга, але й послав йому захоплений лист і у відповідь. сам Ібсен, надіслав авторові листа з подякою.

 Джойс безуспішно пробує себе в поезії і драматургії, більш вдалим було  звернення до коротких розповідей, в яких вже проглядувалися риси його неповторної прози. У підсумку Джойс прийшов до роману, в якому і проявив себе як великий письменник.

 Над своїми першими літературними творами Джойс працював довго і болісно. Початок був покладений збіркою оповідань «Дублінці»(1914), який він писав три роки, з 1903 по 1905, але опублікував його з величезними труднощами, i тільки через десять років. Спочатку він намагався надрукувати книгу в Дубліні. Друг сім’ї Джойса, глава видавництва «Маунзел» Джордж Робертс, навіть уклав з ним контракт на її видання, але познайомившись з рукописом, жахнувся не тільки антибританським випадам письменника, а й тим, що багато співвітчизників, без зусиль, могли впізнати себе у багатьох персонажах. Набраний для друку рукопис пролежав у видавництв  три роки. У вересні 1912  Джойса спалив гранки ненадрукованого рукопису. Історія з публікацією «Дублінців» назавжди залишилася для Джойса незагоєною раною. Можливо навіть тому, в 1939 роцi, будучи вже в зеніті слави, він відмовився від запрошення стати членом Ірландської літературної академії.

 Значення «Дублінців» виходить за рамки творчості Джойса. Це перше реалістичний  твір ірландської літератури XX століття і новий етап у розвитку європейської новелістики, не менш важливий, ніж чехiвська проза.

Цей скандал став останньою краплею, що переповнила чашу терпіння Джойса: він прийняв остаточне рішення залишити Ірландію і виїхати на континент. Письменник багато подорожував. Він жив спочатку в Трієсті та Цюріху, де викладав англійську мову, а з 1920 р – в Парижі. З початком Другої світової повернувся до Цюріха, де і прожив до кінця своїх днів.

 Уже в період написання «Дублінців» Джейм Джойс почав роботу над автобіографічним романом, якому присвятив десять років напруженої праці. Спочатку він мав назву «Стівен-герой», але в міру реалізації авторського задуму, книга розросталася, поки остаточно не оформилася в напівавтобіографічний  роман «Портрет художника в юності» (1916). 1977 року роман був екранізований   режисером Джозефом Стріком. Цей твір готував грунт для головного твору Джойса – роману «Улісс».

 Зі своєю майбутньою дружиною і музою Норою Джойс зустрівся в дублінському готелі Finn’s Hotel 16 червня 1904 року, де вона працювала покоївкою, проте одружилася пара тільки в 1931 році. Дату їх першого побачення Джойс вирішив увічнити в романі «Улісс», саме 16 червня 1904 року розгортається дія роману.

 Роман «Улісс»  — головний твір письменника, який визначив шляхи розвитку мистецтва прози і не раз називався  кращим та визначним романом за всю історію цього жанру. За задумом автора, «Улісс» — розповідь про один день, прожитий одним обивателем з одного невеликого європейського містечка, — вмістив в себе всю літературу з усіма її стилями і техніками письма і висловив усе, що мистецтво здатне сказати про людину.

 На  написання роману пішло 7 років. Був і натхненник цієї книги, перед яким Джойс завжди схилявся, – великий Гомер з його величною епопеєю «Одіссея». Слідуючи побудовi гомерівської поеми, письменник розділив свою книгу на 18 епізодів, в точності відповідних пісням «Одіссеї». На цьому схожість з Гомером, власне, і закінчується. «Улісс» повністю належить творчій уяві Джойса.

 «Улісс» – це і пародія, і гротеск, і іронія, і стилізація, т. п. Змішання всіх відомих стилів і письменницьких прийомів, які дані в тому самому «потоці свідомості», став головним літературним відкриттям Джойса. Думки героїв перевантажені асоціаціями, натяками, цитатами з міфології, історії, поезії, теології, філософії та філології.

 «Улісс» – взагалі досить складний роман, для будь-якого, навіть самого ерудованого читача. Відомий швейцарський філософ Карл Юнг, людина різнобічно освічена, писав Джойсу: «Ваша книга в цілому укладала для мене нескінченно багато труднощів, і я розмірковував над нею близько трьох років, перш ніж мені вдалося увійти в неї».

 Щоб зрозуміти цей роман, потрібні, як мінімум, знання енциклопедиста і володіння основними європейськими мовами (Джойс їх знав більше десяти).

 Почавши свiй авангардний рух на початку 20-х років ХХ століття, «Улісс» досі залишається для більшості читачів закритою книгою.

 Джойс був не єдиним прозаїком у ХХ ст., хто довів роман до такої досконалості, після якого цей жанр був вже повністю вичерпано. Поруч з ним можна поставити двох інших перетворювачів європейського роману – Франса Кафку і Марселя Пруста, чиї твори теж відрізняли незвичайна письменницька манера, фантасмагоричность образів, асоціативнiсть мови. Але ніхто так сміливо і ризиковано не експериментувати з мовою, як Джойс. Його знаменитий метод «потоку свідомості» або внутрішнього монологу викликав цілу серію наслідувань.

 Вплив класика відчутний у творчості Т.Еліота, в творах В. Вулф, С. Беккета, Е. Хемінгуея, Дж. Стейнбека, В. Фолкнера, Т. Манна, Дж. Апдайка, Г.Маркеса та багатьох інших письменників. Е. Хемінгуей назвав роман «Улісс» «великою книгою».

 Після появи в 1922 році роман «Улісс» справив фурор, так як з'явився абсолютно новим форматом, досі невідомим читачеві, його довго забороняли і не друкували — після того, як деякі глави з'явилися в американському журналі з 1918-1921 роки, роман заборонили, звинувативши автора в непристойності.  Перше книжкове видання «Улісса» було здійснено в 1922 році в Парижі, через 12 років після закінчення рукопису. Книга в синій обкладинці, обсягом більш як 700 сторінок була віддрукована тиражем всього лише 1000 примірників, автор підписав 100 перших копій. В Ірландії роман вийшов друком  в 1939 році.

 День 16 червня 1904 року увійшов в історію літератури як Bloomsday. Написавши «Улісса», Джойс увічнив цю дату: саме в цей день відбувається дія роману, і його герої Стівен Дедал і Леопольд Блум здійснюють свою подорож по Дубліну. Щороку 16 червня шанувальники «Улісса» в усьому світі відзначають Bloomsday. Багато їх приїжджають в Ірландію, цього дня, щоб пройти по маршруту героїв роману, зробивши свою подорож по Дубліну в Bloomsday.

 Незважаючи на те, що 100-річчя Bloomsday пишно відзначалося в усьому світі, в тому числі і в Ірландії, були часи, коли ім'я Джойса було не в пошані на батьківщині письменника. «Улісс» Джойса, був заборонений до ввезення в Ірландію до 60-х років, але деяким сміливцям вдавалося таємно провести книгу в країну. 16 червня 1962 року в Башті Мартелло (Martello Tower) — в тому самому місці, де починається дія «Улісса» — був відкритий Музей Джеймса Джойса. Тепер на вулицях Дубліна можна побачити пам'ятник Джойсу і таблички, які вказують, що саме в цьому місці проходили шляхи головних героїв «Улісса».

 Останній твір Джойса, роман «Поминки по Фіннегану»(1939), став самим суперечливим в його творчості і був неоднозначно сприйнятий читачами. Цей експериментальний роман був написаний в техніці «потік свідомості» і складається з ланцюжка каламбурів і неологізмів з багатьох мов. У цьому романі всi 49200 слів використані по одному разу.

 Придумані  Джойсом  слова стали позначати справжні терміни (наприклад: кварк, мономiф та ін.).  Мюррей Гелл-Манн, який висунув гіпотезу про те, що адрони складаються з ще більш дрібних частинок, вирішив назвати ці частинки звуком, який виробляють качки. Оформити цей звук у відповідне слово йому допоміг роман Джеймса Джойса «Поминки по Фiннегану», а саме рядок: «Three quarks for Muster Mark!». Звідси частинки і отримали назву кварки.

 Помер Джеймс Джойс 13 січня 1941, так і не зрозумілий своїми сучасниками. І тільки через роки, нарешті, хоча і не повністю Джойс був все ж «розшифрований». І тоді стало ясно i літераторам, i читачам, що в ХХ столітті творив один з найвідважніших геніїв епохи модернізму. Він відкрив новий вимір реальності - духовність, в якій поєднані різні часи, культури, простори. Творчість Джойса сприяла інтелектуалзіацїі літератури ХХ ст., її зв’язку з філософією і психологією.

 Автомобільний арочний міст через річку Ліффі в Дубліні названий на честь Джеймса Джойса. В одному з його оповідань «Мертві», дія відбувається в будинку, який зараз знаходиться навпроти мосту. Міст був відкритий 16 червня 2003 в Bloomsday.

Астероїд 5418 Джойс — названий на честь письменника.

Кожне життя - безліч днів, низкою один за одним.

 Ми йдемо крізь самих себе, зустрічаючи розбійників,

привидів, велетнів, старих, юнаків, жінок, вдів, братів по духу,

але щоразу зустрічаючи самих себе.

Джеймс Джойс

Goys (1)
Goys (2)
 

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top