• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Національне свято Австралії

 День Австралії (Australia Day) знаменує початок освоєння Зеленого континенту європейцями.

 26 січня 1788 капітан Артур Філіп (Arthur Phillip) висадився в бухті Сіднея, підняв британський прапор і заснував першу колонію — Новий Південний Уельс. Це сталося 18 років після відкриття континенту капітаном Джеймсом Куком.

 Філіп назвав нове поселення «Сідней» по імені Томаса Тауншенда, першого віконта Сіднея, секретаря Британської імперії в 1784-89 роках, який і віддав наказ відправити флот.

 Перший флот складався з двох військових кораблів — Сіріуса і Сепплая — і дев'яти товарних. Є запис про те, що на кораблях знаходилися 192 жінки-в'язні, 564 чоловіки, 450 матросів, цивільний і військовий персонал, 28 дружин і 30 дітей.

 День Австралії — найулюбленіше свято австралійців.

 До 1808 року цей день відзначався як День першої висадки або День Заснування.

 У 1818 році — на 30-річчя колонії — губернатор Маккуаері велів провести салют з 30 гармат і дав державним службовцям вихідний.  Незабаром цю традицію перейняли банки і багато громадських організацій.

 У 1888 році всі столиці колоній (за винятком Аделаїди) відсвяткували сторіччя висадки першого флоту як День ювілею, а до 1935 року всі штати країни святкували 26 січня як День Австралії. Довгий час офіційний вихідний припадав на понеділок, найближчий до 26 січня.

 З 1994 року офіційний вихідний і всі святкування припадають саме на 26 січня. По всій країні відтворюється висадка першого флоту, проходять численні регати і паради. Святкування знаменують численні феєрверки. Найбільші світлові шоу щорічно проходять в третьому за величиною місті країни — Перті.

 У День Австралії в Сіднеї стартує музичний фестиваль, в Аделаїді — матч по крикету. У Канберрі проходить концерт живої музики, а також вручення однієї з найпочесніших нагород країни — Австралієць року.

 За традицією, зі зверненням до нації виступає прем'єр-міністр. По всій країні проходять численні регати.

 День Австралії — ідеальний час надіти майку, капелюх, шкарпетки (та що завгодно!) з австралійським прапором і носити це з неприхованою гордістю. А також саме час прикрасити будинок кульками та прапорами — щоб він виглядав святково. Є й така традиція: колеги австралійців, які працюють за кордоном, дарують їм у цей день подарунки. Працівникам-австралійцям дозволений довгий ланч або навіть можливість піти з роботи раніше.

 У той час як для більшості австралійців британського походження 26 січня — свято, багато аборигенів сприймають його як День жалоби. Як істинні господарі земель, аборигени вважають цей історичний факт початком втрати своїх прав жити, як вони жили протягом 40 тисяч років.

 Тому корінні австралійці сьогодні докладають всіх зусиль, щоб відновити ці права і повернути повагу до своєї культури і традицій.

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top