• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

65 років від дня народження Юрія Павловича Винничука (1952), українського письменника, поета, журналіста, перекладача, упорядника

…це так чудово - жити, щоб жити.

Ніколи не пробували? А дарма,

тільки таке життя й приносить

найбільше задоволення –

життя задля життя...

Юрій Винничу?к

 Він був першим лауреатом премії «Книга року Бі-Бі-Сі» за роман «Весняні ігри в осінніх садах» (2005), вдруге його нагородили цією ж премією за роман «Танґо смерті» (2012). За цей роман отримав нагороду від громади міста Львова – знак «Золотий герб Львова». Книга  стала однiєю з гучних літературних подій 2012 року.

 Юрій Винничу?к львівський письменник, входить в число найпопулярніших письменникв України, здавна відомий своїми літературно-політичними провокаціями. Крiм поезії, прози пише гостро-в’їдливу публіцистику.

 Юрій Винничук народився 18 березня 1952 року у Івано-Франківську. 

 Закiнчив  філологічний  факультет  Прикарпатського університету імені В. Стефаника. 

 Перші вірші почав друкувати в 1971-1973 роках, з 1981 року друкував у журналах вiршi, оповiдання, літературні та публiцистичнi статті, переклади.

 У 1974 році переїхав до Львова, працював вантажником, художником-оформлювачем.

 У 1987 році Винничук організував естрадний театр «Не журись!», для якого писав сценарії, пісні, виступав на сцені, як комедійний актор. У 1987-1991 роках був також режисером цього театру. У 1990 покинув театр і разом зі Стефком Оробцем створив «Кабарет Юрця і Стефця». І нині часом пише політичні вірші для Віктора Морозова, які він співає на концертах зі своїм батяр-бендом «Галичина».

 У 1991-1994 завідував відділом містики і сенсацій у львівській газеті «Post-Поступ», а з 1996 став видавати газету «Гульвіса», яка існувала до літа 1998 року. З грудня 1997 до 2006 року працював в відновленій газеті «Поступ», в якій з 1998 вів щотижневу колонку під псевдонімом Юзьо Обсерватор. 

  З 1997 року є членом Асоціації українських письменників.

 Автор:  збірки поезій «Відображення» (1990),збірки прози «Спалах» (1990), «Вікна застиглого часу» (2001), «Місце для Дракона» (2002), вибраного в англійському перекладі «The windows of time frozen» (2000), повістей: «Ласкаво просимо в Щуроград» (1992), «Діви ночі» (1992, 1995, 2003), «Житіє гаремноє» (1996), романів «Мальва Ланда» (2000) і «Танґо смерті» (2012), краєзнавчих книг: «Легенди Львова» (6 видань, 1999–2003), «Кнайпи Львова» (2000, 2001), «Таємниці львівської кави» (2001), міфологічної енциклопедії «Книга бестій» (2003). Автор трагікомедії на одну дію «Останній Бункер».

 Роман «Танго смерті» – це роман про Львів у 30-тi, якого уже ніколи не буде, і про людей, який винищила війна та криваві режими, і про слова чи книги, які зникають, і про мелодії, що завжди залишаються невловимими, і про емоції, які навряд чи можна колись відновити або відродити. Автор знайшов свій спосіб повернення у минуле і відродження усього того, що ми звемо життям.  

 Львів і кава — сьогоднi цi речі нероздільні. Про історію появи кави в місті та саму історію цього напою, висловлювання відомих людей, секрети приготування кави, захоплюючі легенди, цікаві історії — все це апетитно зiбрав у своїй  книзі «Таємниці львівської кави» Юрiй Винничук.

 Книга «Груші в тісті» (2010)   давно уже стала бестселером, багато разів передруковувалися і перекладалися, Цю книгу можна з впевненістю назвати «книгою хорошо настрою». Тут є все: і гумор, і життєві історії, і кохання і звичайно трішки «винничукової еротики».

 «Євромайдан: хроніка відчуттів» Тарас Прохасько, Іван Ципердюк, Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Юрій Винничук. Упорядник Василь Карп’юк      (2014)

 «Українська революція цих днів полягає в тому, що на цій зоні є різні інші люди, які - усупереч фені - себе таки вважають людьми, які вже не хочуть отримувати місце біля параші, які вже не згідні бавитися в ці дурнуваті тюремні розклади, бо вся ця блатна героїка - не для них. Їхні світи набагато ширші від лагерного бараку».

 У 2015 році вийшов роман «Аптекар», який отримав чимало схвальних відгуків та був  фіналістом конкурсу Книга року Бі-Бі-Сі та став одним із переможців  Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» (2015). Події  роману відбуваються у 1646–1648 роках спочатку у Венеційській республіці, а далі – у Львові. Історичний фон автор використовує для захоплення читача в гру дійсне-недійсне, де персонажі історичні сусідять з вигаданими, а їхні складні стосунки формуються у любовні трикутники. Вигаданi описи звучать, як реальні, авторська вигадка відходить на другий план, змушуючи читача вірити у світ, витканий зі сну. Автор знову дивує тим, що новий роман, який поєднує у собі метафоричність і гострий сюжет, не схожий на жоден попередній.

 Письменник упорядник антологій української фантастики ХІХ століття «Огнений змій» (1989), української літературної казки ХІХ століття «Срібна книга казок» (1993), серії книг «Юрій Винничук презентує» (з 2002, 8 книжок), «Казкова скарбниця» (з 2002; 3 книжки),«Весняні ігри в осінніх садах» (2005), «Зачароване місце» (2006).

 У липні 2011 року видавництво Мистецької агенції «Наш Формат» випустило аудіоверсію «Весняні ігри в осінніх садах» (озвучка — Олексій Богданович, народний артист України, продюсування — Сергій Куцан, звукорежисура — Володимир Муляр), «Ги-ги-и» (2007), «Груші в тісті» (2010).

 Юрій Винничук видав два томи «Розіп’ята муза», про 320 українських поетів, які загинули під час світових воєн і були розстріляні в сталінських таборах, любовну прозу початку двадцятого століття, туди  увійшли маловідомі твори українських письменників. Також видав товсту книгу «Невідоме «Розстріляне Відродження», де надруковано твори письменників, яких раніше ніхто не видавав. До цієї антології увійшли твори, які за окремими винятками були невідомі сучасному читачеві. Жоден з прозових творів цієї збірки не перевидавався з 1920—1930-х років. Виняток становлять лише окремі поети, чиї вірші в різний час потрапляли в періодику.

 В творчому доробку Винничука є i книги для дітей. Чому сонце кругле, не квадратове? Чому небо блакитне, а не зелене, як трава? Чому, коли нюхати квіти, завжди крутить у носі?..На всi свої веселi чому  i шукають вiдповiдi герої цих захоплюючих книг .За казками його книг знято мультфільми «Історія одного Поросятка» та «Як метелик вивчав життя».

 Твори Юрія Винничука перекладалися в Англії, Аргентині, Білорусі, Німеччині, Польщі, Канаді, Сербії, США, Франції, Хорватії, Чехії. Віктор Паюк переклав мовою есперанто оповідання «Вишиваний світ» та «Острів Зиз».

 Юрій Винничук сам є автором перекладів з кельтської, англійської та числених слов'янських мов. Переклад роману Богуміла Грабала «Я обслуговував англійського короля» отримав вiдзнаку Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» в 2009.

 

       "Мистецтво бути щасливим" Юрій Винничук

11025   копия
11025
11026

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top