• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

День весняного рівнодення

 Весняне рівнодення — одне з найунікальніших явищ природи, суть якого, кажучи науковою мовою, зводиться до того, що «в момент рівнодення центр Сонця в своєму видимому русі по екліптиці перетинає небесний екватор».

 Говорячи простіше, в цей день Земля, обертаючись навколо своєї уявної осі, що проходить через полюси, одночасно рухаючись навколо Сонця, знаходиться в такому положенні по відношенню до світила, що сонячні промені, що несуть теплову енергію, падають прямовисно на екватор. Сонце переходить з південної півкулі в північну, і в ці дні у всіх країнах день майже рівний ночі. У цей день світло і темрява розділяються порівну. Такий день називається днем весняного рівнодення.

 Важливою віхою зміни сезонів є день весняного рівнодення, астрономічний початок весни. Як відомо, навесні день збільшується, а ніч скорочується.

 У давні часи, коли не було календарів, весну визначали за сонцем. Вважалося, що саме з цього дня починаються поновлення в природі: перший весняний грім, набухання бруньок на деревах, буйне проростання зелені.

 Настання весни наші пращури вважали святом, з великим нетерпінням очікували її приходу (як і ми зараз!) і однаково урочисто відзначали його в різних частинах Європи та Азії. Кожен народ має власні традиції, згідно з якими необхідно відзначати прихід весни.

 У День весняного рівнодення починається Новий рік у багатьох народів і народностей Землі: Іран, Афганістан, Таджикистан, Казахстан, Киргизстан, Узбекистан — практично всі країни Великого шовкового шляху пов'язують початок нового року з цим явищем природи.

 І по сьогоднішній день жителі Мексики проводять святкування, які супроводжуються ритуальними танцями і молитвами.

 Цей день святкують і в Японії, але тут він має зовсім інше значення. Торжество приурочене до стародавньої буддійської традиції Хіга. Свята починаються трохи раніше, ніж весняні рівнодення – приблизно за три дні до його настання і тривають ще три дні після. Для жителів країни це дуже важливий час року, коли кожна людина йде поклонитися і помолитися на могили своїх предків. Величезне значення тут має підготовка. Жінки ретельно прибирають будинки. Навести лад необхідно і в усипальниці родичів або на їх могилах. А 20 – 21 березня члени сім’ї відвідують померлих родичів, здійснюють необхідні ритуали, відвідують храми. Ще одна важлива традиція – це урочистий обід. Але на столі повинні бути тільки вегетаріанські страви, згідно стародавнім буддійським законам.

 Язичницькі святкування приходу весни були сповнені важливим сакральним змістом перемоги світла над пітьмою, пробудження всього живого і початку нового життя. Християни відзначають прихід весни всім відомим святом Масниця, яке має язичницьке коріння. Так, зараз Масляну відзначають в інший час року відповідно до християнського посту. Але первісна дата співпадала з днем весняного рівнодення. Спочатку Масляна був богом родючості та закінчення зими. Стародавні слов’яни до цього періоду року готувалися дуже ретельно, адже цей день ознаменував відхід зимової пори і нове народження сонячного бога Ярила. Звичайно ж, невід’ємним атрибутом свята були вогнища, які допомагали божеству набирати силу. У деяких селищах навіть було прийнято підпалювати колеса і котити їх по дорогах – це символізувало палаючий сонячний диск.

 Крім того, було прийнято створювати опудало з соломи. Його обряджали в жіночий одяг, а до руки кріпили сковорідку. І під час торжества такого Масляну вшановували піснями, носили за собою з будинку в будинок, каталися на санях. А до кінця свята опудало або спалювали, або закопували в землю – зима йшла.

 І хоч у нас не прийнято відзначати цей день, але початок весни відчувається у всьому. Тож давайте порадіємо приходу весни і посміхнемося сонечку.

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top