• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Міжнародний день лялькаря

Лица стерты, краски тусклы —

То ли люди, то ли куклы,

Взгляд похож на взгляд,

А тень — на тень.

И я устал и, отдыхая,

В балаган вас приглашаю,

Где куклы так похожи на людей.

А.Макаревич «Маріонетки» 

 Ляльковий театр, це мініатюрне диво, маленький світ, який вражає уяву, як дорослих, так і дітей буйством фарб і різноманітністю сюжетів, зачіпає нотки захоплення в душі кожної людини. А якщо останній бере безпосередню участь у житті ляльок, вони звучать по-особливому. Інакше як пояснити ідею відомого діяча подібного театру держави Іран Джівада Золфагаріхо про відзначення у всьому світі Міжнародного дня лялькаря (International Day of Puppetry).

 У 2000 році на XVIII Конгресі Міжнародної спілки діячів театру ляльок (Union Internationale de la Marionnette, UNIMA) в Магдебурзі він виніс дану пропозицію на обговорення.

 Але незважаючи на те, що дискусія про місце і час проведення цього свята була дуже жвавою, це питання так і не було вирішене. Тільки лише через два роки, на засіданні Міжнародної Ради UNIMA, дата святкування була визначена.

 Традицію свята лялькарів всього світу відкрив день 21 березня 2003 року. Свято широко відзначається не тільки самими професіоналами, але і шанувальниками такого роду мистецтва.

 Президент UNIMA Маргарета Нікулеску звернулася до всіх діячів театру ляльок з закликом перетворити день 21 березня в захоплюючий ритуал на славу лялькового театру: «Нехай в цей день грають лялькові спектаклі, проводять дискусії, влаштовують зустрічі, нехай об'єднуються всі професіонали і любителі одного з найдавніших видів мистецтва — театру ляльок! Нехай всі навколо стануть учасниками нашого свята! Нехай всі опиняться в театрі ляльок!».

 А на думку відомої діячки індійського театру ляльок Капілья Ватсяаян:«Світ лялькового театру — це невинність дитинства, його чистота і безпосередність, і мудрість філософа. Для мене театр ляльок завжди таїть особливу чарівність, оскільки є унікальним явищем у сфері мистецтва: за своєю дивовижною простотою і, одночасно, за своєю багатозначністю це — справжній Всесвіт таємничого і образного, загадковості і фантазії. Виникаючи у реальному часі і просторі, театр ляльок повертає нашим душам справжню сутність ...».

 Багато хто погодиться з тим, що в фігурці, створеної за подобою людини, укладена якась магічна сила, - ніби той, хто сидів над безмовним творінням, вклав у неї частинку власної душі, емоцій, бажань... Згадаймо африканські ляльки Вуду, за допомогою яких і сьогодні на неугодного суб'єкта чаклуни накладають закляття, наводять порчу, або Музей воскових фігур. Це йде з давнини. Ще первісні племена, поклонялись певній тварині, яка оберігає, як вважалося, всіх і кожного в громаді, в усьому роді, проводили спеціальні обряди, ритуальні танці і зі своєрідними молитвами, метали в зображення його опудало гострі списи. Люди вважали, що божественний звір нагородить їх везінням. Мешканки Єгипту майстрували глиняних ляльок, які уособлюють богів, зокрема верховного правителя Осіріса. Не обійшов ляльковий бум і Україну. На просторах України оригінальні фігурки використовувалися в якості потужного засобу захисту від негативу. Ляльки-мотанки грали важливу роль в житті людей того часу. У кожної людини в будинку було хоча б кілька рукотворних створінь, які радували око, почуттям захищеності або просто прикрашали дозвілля дітей.

 Перші ляльки робили їх з деревини, з трави, зі шматочків шкіри… У ті давні часи ставилися цілі вистави, в яких головними дійовими особами були великі фігурки тварин. За допомогою ляльок старші навчали молодших.

 Потім з’явилися ляльки – люди. Такими ляльками діти не гралися, а показували для дорослих невеличкі сценки. Поступово ляльки – люди почали «жити» у спеціально створеному для них ящику, який і став першою сценою в історії лялькового театру.

 Сьогодні це справжні професійні театри, і якщо дитячий театр ляльок – це і виховання, і розвага, то дорослий ляльковий театр і лялькова опера – філософія, культура і цілком серйозне мистецтво.

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top