• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Міжнародний день дитячої книги

Як сяде сонце в комиші, дітей гойдають на калині, матусі, вічні берегині колиски нашої душі.

Ласкаві мамині казки під колискове засипання – то сув’язь нашого родання передається у віки.

Олександр Матійко

 2 квітня, в день народження великого казкаря з Данії Ганса Крістіана Андерсена, весь світ відзначає Міжнародний день дитячої книги (International Children's Book Day).

 Це свято з’явилося за ініціативи видатної діячки світової літератури для дітей Елли Лепман - організатора Міжнародної ради з дитячої книги (International Board on Books for Young People, IBBY). Сьогодні це найавторитетніша організація в світі, яка об’єднує письменників, художників, літературознавців та бібліотекарів з 76 національних секцій (поміж яких є і Україна). У 1967 році Е. Лепман домоглася, щоб рішенням ЮНЕСКО 2 квітня – день народження Г. К. Андерсена - став Міжнародним Днем дитячої книги. Тим самим підкреслила величезне значення письменника та роль дитячої книги у духовному й інтелектуальному розвитку нових поколінь земної кулі.

 У Міжнародний день дитячої книги заходи бувають дуже різноманітними, але стандартними залишаються ті моменти, які давно стали традицією, а саме: проведення різних виставок, вистав, конференцій, фестивалів, ярмарків, акцій, конкурсів, а також вибір переможця премії ім. Г. Х. Андерсена.

 2 квітня один раз на 2 роки на черговому конгресі Міжнародної ради з дитячої книги письменникам та художникам вручається головна нагорода – Міжнародна премія імені Г. К. Андерсена. Вона була заснована у 1956 році за ініціативи Елли Лепман для дитячих письменників, а з 1966 року – для художників ілюстраторів дитячих книжок. За статусом цією премією нагороджуються тільки живі номінанти. Міжнародна премія ім. Г. К. Андерсена – це золота медаль з профілем великого казкаря, яку часто називають „Малою Нобелевською премією” і вручається під патронатом Її Високості Королеви Данії Маргарет ІІ.

 В історії літератури мало знайдеться письменників, які б заслуговували на звання: „Великий казкар”, „Добрий чарівник”, „Король казок”. Сам Андерсен у кінці життя, оцінюючи свій талант, визнав, що радість прийшла до нього в образі „музи, яка обдарувала його усім багатством казок – найчистішим у світі золотом, що виблискує вогником у дитячих оченятах, дзвенить сміхом на вустах дітей і батьків”.

 Першим лауреатом Міжнародної премії імені Г. К. Андерсена стала англійська письменниця Елеонор Фарджон у 1956 році, а 1958 премію одержала Астрид Ліндгрен з Швеції. Лауреатами Міжнародної премії ім. Г. К. Андерсена стали відомі дитячі письменники Джанні Родарі, Туве Янссон, Кристине Нестлінгер, Джеймс Крюсс, Богумила Ржига, Катарина Патерсон та інші.

 У цей день діти всієї Землі отримують від Міжнародної ради з дитячої книги (IBBY) спеціально підготовлене послання, що супроводжується художніми ілюстраціями і настановами від дитячих письменників. В Україні також є відділення IBBY. У нього входять діячі вітчизняної літератури, завдання яких – сприяти виданню і розповсюдженню літератури для дітей та юнацтва.

 Щороку одна з країн-учасниць Міжнародної ради з дитячої книги вирішує, якою буде провідна тема Дня і запрошує свого автора, який повинен написати звернення до дітей світу та ілюстратора, котрий створює відповідний плакат.

 2014 року відповідальною за свято була ірландська секція, а обраною темою став заклик «Уявити Нації через віки»( Imagine Nations through Story). Для написання послання країна обрала Шівон Паркінсон — одну з найвідоміших ірландських дитячих письменниць, а автором плакату стала відома ілюстраторка Нів Шаркі. 

 З «Листа до дітей усього світу» Шівон Паркінсон:

 «Звичайно, у кожного з нас є уява. Інакше ми не вміли б мріяти. Хоча не у всіх вона однакова: в уяві кухарів, можливо, переважає смак, в уяві художників - кольори і форми. А уява письменників наповнене словами. Уява читачів і слухачів історій також працює на словах.Ось чому читач так само важливий для історії, як і письменник. У неї лише один автор, а читачів може бути сотні, тисячі і навіть мільйони. Вони читають однією з письменником мовою чи навіть у перекладі на багато інших мов. Без письменника історія ніколи б не з'явилася на світ, але без усіх цих тисяч читачів по всьому світу вона не змогла б прожити всі свої життя. Кожен читач має щось схоже з іншим читачем тієї ж історії. Кожен окремо і всі разом вони відтворюють історію автора у власних фантазіях. Вона одночасно стає приватною і публічною, індивідуальною та спільною, особистою та міжнародною. Цілком може бути, що це те, що люди вміють робити найкраще. Продовжуйте читати!».                         

 2015 року відповідальною за свято стала секція Об`єднаних Арабських Еміратів, а обраною темою «Багато Культур - Одна Історія» (ManyCulturesOneStory). Автор тексту- послання стала MarwaObaidRashidAlAqroubi, є однією з головних фігур в світі дитячих книжок в Об’єднаних Арабських Еміратах, президент національної секції IBBY. Автором плакату стала художниця- ілюстратор Nasim Abaeian.

 Із послання  ОАЕ: «Ми говоримо на різних мовах і відрізняємось за походженням, але розповідаємо одні й ті ж історії. І хоча вони промовляють до нас різними голосами, і мають різний колір, одне є незмінним: початок дії, фабула і кінець. Є історії, які ми всі знаємо і любимо. Ми слухали їх різними мовами, вони розповідались у різний спосіб. Завжди серед героїв є принцеси і лиходії, чорні і білі характери, які складають нам товариство протягом століть. Вони повертаються до нас у мріях, заколисують нас, коли ми лягаємо спати. І хоча їхні голоси поступово замовкають, вони живуть у наших серцях, супроводжують нас до країни таємниць і фантазій. Саме так різні культури зливаються в Єдину Історію.»

 2016 року відповідальною за свято стає секція Бразилії, а обраною темою: «Давним-давно» (OnceUponaTime ), послання написала Лучіана Сандроні- знаний бразильський автор книг для дітей та підлітків, автором плакату обрано ілюстратора Жиралду Алвеш Пинту.

 У подальшому ці матеріали використовуються для популяризації книг і розвитку інтересу до читання.

 Дитяча література – явище недавнього походження, з’явилась коли винайшли друкарський верстат. Серед перших видань були байки Езопа. В 1658 році чеський священик і педагог Ян Коменський опублікував першу книгу для дітей «Світ чуттєвих речей в картинках» – підручник латинською мовою з гравюрами. Тоді ж з’явилась і збірка казок «Казки матусі Гусині» (1697) Шарля Перро, якого вважають першим казкарем.

 З того часу дитяча література швидко розвивається. Дитячі книги вбирають в себе цілий світ; все цікаве, що буває на світі, рано чи пізно потрапляє до них. Книги живуть вічно. Це безперечний факт для тих, хто любить читати, відкриваючи кожен день щось нове, збагачуючи свій інтелект яскравими барвами, новими ідеями і прописними істинами.

Любі наші маленькі читайлики! Шановні батьки! Запрошуємо Вас до наших бібліотечно-інформаційних центрів, де на вас чекає нескінченне різноманіття дитячих книг! Мрійте, читайте і життя стане яскравішим!

Dytyacha Knyga (1)
Dytyacha Knyga (2)
Dytyacha Knyga (3)
Dytyacha Knyga (4)

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top