• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Всесвітній день авіації та космонавтики (Міжнародний день польоту людини в космос), День працівників ракетно-космічної галузі України

«Человечество не останется вечно на Земле…

Планета есть колыбель разума, но нельзя же вечно жить в колыбели»

Константин Циолковский

Всесвітній день авіації та космонавтики (Міжнародний день польоту людини в космос) — свято, яке відзначають 12 квітня, установлене на знак першого польоту людини в космос.

 За рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАЇ) 12 квітня відзначається як «Всесвітній день авіації та космонавтики».

 В Україні цей День має назву «День працівників ракетно-космічної галузі України» і закріплений Указом Президента України від 13 березня 1997 року № 230/97, його святкування відповідно проводиться щорічно 12 квітня. Пізніше, 7-го квітня 2011-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН, була прийнята відповідна резолюція № 65/271, в якій 12-е квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос.

 12 квітня 1961 року радянський космонавт Юрій Гагарін на космічному кораблі «Восток» з космодрому «Байконур» вперше у світі зробив орбітальний обліт Землі, який тривав 108 хвилин, таким чином відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Успіх радянської космонавтики пов'язувався з генієм однієї людини - українського вченого, конструктора Сергія Павловича Корольова. Саме він керував польотом першого пілотованого космічного корабля.

 12 квітня 1981 стартував перший пілотований політ за американською програмою «Шаттл».

 Також варто згадати ще про одну історичну подію у розвитку космонавтики: 4 жовтня 1957 року на навколоземну орбіту був виведений перший в світі штучний супутник Землі. На честь цієї події щорічно проводиться Всесвітній тиждень космосу.

 Людина на Місяці. 20 липня 1969 року Ніл Армстронг на очах мільйонів телеглядачів, які спостерігали висадку на Місяць у прямому ефірі, зістрибнув з останньої сходинки місячного посадкового модуля. Армстронг провів за межами космічного корабля 2 години 21 хвилину. Повернувся на Землю 24 липня 1969. Тривалість польоту склала 8 діб 3 години 18 хвилин 35 секунд.

 Перший в історії космонавтики міжнародний політ відбувся 15 липня 1975 року — першопрохідники були радянський корабель «Союз-19» і американський корабель «Аполлон».

 Міжнародна космічна станція — створена для проведення наукових досліджень в космосі. Будівництво розпочато 1998 року і тривало в співробітництві аерокосмічних агентств Росії, США, Японії, Канади, Бразилії та Євросоюзу. Орієнтовно станція пропрацює на орбіті з 2016 по 2020 роки.

 Вагомий внесок в освоєння космічних просторів зробила і наша держава. Україна і космос - нероздільні. Зв'язок цей міцно встановився на зорі космонавтики. Україна має більш ніж півстолітній досвід космічної діяльності і продовжує бути активним учасником реалізації космічної політики Європи.

 Українське походження мали такі творці теорії польотів у світовому просторі, як Костянтин Ціолковський (до речі, повне прізвище Ціолковський-Наливайко), Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк. Житомирянин конструктор Сергій Корольов 12 квітня 1961 року виведе у космос першу людину планети.

 Так, українські підприємства й організації брали участь у підготовці запуску першого штучного супутника Землі, виведеного на орбіту 4 жовтня 1957 року. З початку 60-х років підприємства України почали розробку і виробництво систем керування, бортової автоматики й інших систем і приладів для космічних об'єктів і комплексів.

 За роки незалежності Україна впевнено посіла своє місце серед провідних космічних держав світу. Сьогодні ми випускаємо найрізноманітніші ракетоносії. Від "космічної малолітражки” - типу "Циклон-3” (супутники до 600 кг), до важкої "космічної фури” "Зеніт-2 SLВ”, здатної вивести на орбіту до 14 тонн. На базі балістичної ракети SS-18 "Сатана” створено мирні космічні носії серії "Дніпро”. Усього на трьох закордонних космодромах - Байконур, Плесецьк і "Сі Ленч” - експлуатуються п’ять українських ракетно-космічних комплексів: "Циклон-2”, "Циклон-3”, "Зеніт-2”, "Зеніт-3SL”, "Дніпро”, якими, з 1991 року здійснено майже вісім десятків пусків, та виведено на орбіту понад півтори сотні супутників. На сьогодні Україна контролює 10% ринку космічних послуг.

 Чудовим вираженням міжнародного співробітництва в освоєнні Всесвіту, пізнанні його таємниць став політ українського космонавта Леоніда Каденюка на борту американського корабля «Шаттл», який стартував 19 листопада 1997 року. Цей політ тривав 16 діб.

 Співголова спільної робочої групи Україна — ЄС з космічних досліджень Хардвіг Бішофф визнає великі можливості України в галузі космічних досліджень і технологій і вважає, що наша країна займає гідне місце в європейській космічній політиці та європейській космічній співпраці. За його словами, передусім йдеться про систему глобального моніторингу навколишнього середовища й безпеки — GMES (Global Monitoring for Environment and Security). Також великі можливості для співробітництва існують у сфері космічних наук, у секторі запуску космічних апаратів, вважає представник Єврокомісії.

 Вступивши в XXI століття, ми бачимо вражаючі успіхи космічної техніки — навколо Землі обертаються десятки тисяч супутників, космічні апарати здійснили посадку на Місяць, привізши звідти зразки грунту. Згодом на Марс і Венеру опускалися автоматичні зонди, декілька космічних апаратів покинули межі Сонячної Системи і несуть на собі послання позаземним цивілізаціям. В наші дні винуватці цього свята — це люди, які зробили величезний крок у розвитку космічної техніки, які продовжують запускати на орбіту супутники, розробляють апарати і відправляють їх на дослідження інших нових космічних об'єктів.

«Космонавтика має безмежне майбутнє,
і її перспективи безмежні, як сам Всесвіт»

Сергій Корольов

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top