Календар подій

День проліска

 Щорічно 19 квітня у багатьох країнах світу відзначається красиве весняне свято - День проліска (The Day of Snowdrop).

 У кожній країні цю квітку називають по-іншому. Англійці іменують її сніжної краплею або сніжної сережкою, чехи – сніжинкою, німці – сніговим дзвіночком, а ми називаємо проліском. Також в народі цю квітку називають: небовий ключ, скоролісок, проліска (жіночий рід), проліс, просерен (просерень), підсніжка, первоцвіт, синьоокі.

 Латинська назва підсніжника - «галянтус» (Galanthus) - «молочна квітка». Ця рослина відома ще з 1 тисячоліття, пролісок шанували як символ непорочності, а масово стали вирощувати в 19 столітті. Сьогодні проліски ростуть на багатьох територіях Земної кулі, всього їх налічується близько 20 видів, але практично всі вони занесені до Червоної книги. Найпопулярніший вид - пролісок білосніжний, а ще є грецький, візантійський, кавказький ... Вони розрізняються за формою, забарвленням, ароматом, але ці квіти створюють справжній весняний настрій і радують своєю тендітністю і красою.

 Свою історію День проліска розпочав у Англії, де був заснований в 1984 році. Взагалі у світі, залежно від кліматичної зони, проліски квітнуть від січня до квітня. А оскільки у Великобританії їх цвітіння припадає на середину квітня, то і свято відзначається саме у цей місяць - квітень. Це свято - символ початку весни і теплих сонячних днів, а сьогодні воно стало улюбленим і популярним у багатьох країнах світу.

 В Англії проліски - дуже популярні квіти і ставлення до них дуже ніжне. Існує думка, що це пов'язано зі старовинним англійським повір'ям, яке свідчить, що проліски, посаджені навколо будинку, вбережуть його мешканців від злих духів. Але в першу чергу проліски - це перші квіти, які з'являються після зимових холодів і відповідно символізують початок весни, перемогу тепла над холодом і дарують надію на краще. Вони прикрашають англійські клумби, а їх розведенню в Сполученому Королівстві приділяється стільки ж уваги, скільки вирощуванню тюльпанів в Нідерландах.

 Часто пролісок ставав героєм різних легенд і казок. Наприклад, одна давня легенда свідчить, що коли Адам і Єва були вигнані з раю, ішов сніг. Єва змерзла і стала плакати, згадуючи про теплі райські сади. Щоб утішити її, Бог перетворив кілька сніжинок в квітки проліска. Побачивши квіти, Єва повеселішала і у неї з'явилася надія на краще. Звідси і вважається, що пролісок — символ надії.

 За іншою легендою, богиня Флора роздавала квітам костюми для карнавалу і подарувала проліску біле плаття. Але сніг теж хотів брати участь в карнавалі, хоча костюма у нього не було. Тоді він став просити квіти допомогти йому, але вони злякалися холоду і не погоджувалися, і тільки пролісок укрив його своїм білим плащем. Разом кружляли вони у хороводі квітів і прониклися один до одного такою симпатією, що нерозлучні і по сей день.

 На Русі існувала легенда, що одного разу Зима-стара зі своїми супутниками Холодом і Вітром вирішила не пускати на землю Весну. Всі квіти злякалися її загроз, крім проліска, який випрямив свою стеблинку і зміг вибратися з під сніжного покривала. Сонце побачило його пелюстки і зігріло землю теплом, відкривши дорогу Весні.

 Ця історія сталася зимою. Жила собі дуже красива пані на ім`я Сніжинка і була в неї дочка - Квітка. Мати дуже її любила. І мати з дочкою ніколи не зустрічалися, бо Сніжинка одразу ж після зими летіла на Північ, додому, а її донька там могла замерзнути. Тому донечка цвіла весною і красувалася влітку. І не могли вони жити разом, бо мати б розтанула від сонячного тепла. Вони досі не бачилися. Навесні та влітку всі втішали маленьку квіточку – і звірі, і інші квітки. У Сніжинки було не менше горе, її теж втішали інші сніжинки. Так і спливав час: сумували і Сніжинка, і Квіточка. Якось до землі, де жила Квіточка, прилетіла добра Чарівниця. Побачила вона Квіточку і запитала, чому та сумує. Квіточка розповіла своє горе. Чарівниця подумала і каже: «Он воно як! Але я можу зменшити твоє горе. Ти станеш квіткою-проліском і цвісти будеш тільки-но прийде весна. Тоді буде зима йтиме, і твоя мати також. Я точно знаю, що вона буде тут. Ви будете зустрічатися раз на рік», - посміхнулася Чарівниця. Так з'явилася квітка Пролісок.

 На жаль, сьогодні підсніжник став жертвою саме «любові людської». Ці квіти прекрасні, але тільки в природі, адже зірвані квіти «живуть» лише кілька днів. А з вини людей, які не жаліючи «збирають» проліски, їх на Землі з кожним роком стає все менше і менше. Ще не так давно вони росли в багатьох країнах, але квітучі рослини піддавалися масовому знищенню на букети, а їх цибулини хижацьки викопувалися. Тому в даний час більшість видів пролісків занесено до Червоної Книги як зникаючий вид, збирати їх не можна.

 Пам'ятайте що, зриваючи проліски або купучи їх на стихійних ринках, ми підтримуємо тих, хто їх знищує і тим самим позбавляємо майбутні покоління, бачити ці чудові ніжні квіти у живій природі. Про це нам і нагадує сьогоднішнє свято — День проліска.

Марія Познанська

Пісня проліска

Я - перша квіточка весни,
Я - пролісковий цвіт,
Я пережив зимові сни
І знов родивсь на світ
У мене очі голубі,
Такі, як неба синь.
Росту між кленів і дубів,
Люблю і сонце, й тінь.
Зелені рученьки мої
Листочками зовуть.
Я полюбив ліси й гаї,
Живу я здавна тут.
І вірю: люблять всі мене,
Як весну золоту,
Бо знають, що зима мине,
Коли я розцвіту.

Наші контакти

 

Go to top