• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

Всесвітній день поріднених міст

Всесвітній день поріднених міст проводиться щороку в останню неділю квітня за рішенням Всесвітньої федерації поріднених міст (WorldFederationofUnitedCities), заснованої в 1957 році.

 Всесвітня федерація поріднених міст (ВФПМ) — міжнародна неурядова організація, мета якої — зміцнення дружніх зв'язків між містами різних держав. Об'єднує понад 3 500 міст більш ніж 160 країн світу. Штаб-квартира ВФПМ знаходиться в Парижі. Основні цілі та завдання цієї організації були викладені в таких документах, як статут «Хартії поріднених міст» і «Політична програма поріднених міст».

 Вищим керівним органом ВФПГ є Генеральна асамблея (конгрес), що скликається один раз у два роки. Вона складається з делегатів, роль яких виконують міста - члени федерації.

 Всесвітня федерація поріднених міст видає збірку "CitesUnies" 2-3 рази на рік.Дана організація проводить різні міжнародні заходи, присвячені найрізноманітнішим проблемам поріднених міст. З 1963 року з'явилася традиція щороку влаштовувати зльоти молоді з міст-побратимів.

 Всесвітня федерація поріднених міст має власну емблему, яка виглядає як два сполучених кільця, що означають союз, а ключ, розташований між ними, в геральдиці символізує місто.

 У 1962 році за ініціативою Всесвітньої федерації поріднених міст було прийнято рішення відзначати щороку, починаючи з 1963 року, в останню неділю квітня, Всесвітній день поріднених міст.

 Поріднені міста прийнято також називати містами - побратимами. Вони являють собою два міста різних держав, між якими встановлені постійні дружні зв'язки. Ці зв'язки встановлюються з метою взаємного спілкування, обміну досвідом, ознайомлення з історичною та культурною спадщиною. Виражається таке співробітництво шляхом обміну делегаціями, фотозвітами про життя міст, виставками, літературою, спортсменами та представниками культури, а також кінофільмами та інформацією, що стосується досвіду ведення міського господарства.

 Рух міст-побратимів стихійно виник у роки Другої світової війни. Першу угода про дружбу і співробітництво між містами країн-союзників по антигітлерівської коаліції було підписано ще в 1942 році між Сталінградом і англійським містом Ковентрі — містами, практично повністю зруйнованими війною. Жителям Сталінграда прийшла телеграма з англійської Ковентрі, який теж серйозно постраждав від фашистських бомбардувань. Англійці висловлювали своє захоплення мужністю та стійкістю сталінградців, відважно захищають своє місто, і пропонували їм руку дружби. Через деякий час, уже в 1944 році, жителі міста Ковентрі підготували для жителів Сталінграда скатертину. На ній були вишиті слова «Краще маленька допомога, ніж велике співчуття». Крім того, 8000 мешканок Ковентрі вручну вишили на ній свої імена. Цю скатертину, разом з коштами, зібраними через радянське посольство в Лондоні, передали в Сталінград. У наші дні цей пам'ятний подарунок можна побачити в музеї-панорамі «Сталінградська битва».

 Потрібно сказати, що, коли війна завершилася, Ковентрі вирішив також стати побратимом німецького Дрездена, який також сильно постраждав від бомбардувань. Цей крок став своєрідним символом примирення.

 Багато міст НДР і ФРН породичалися між собою в той час, коли країна була розділена на дві частини Берлінською стіною. Однак вони настільки зріднилися, що не захотіли розлучитися зі статусом побратимів навіть після відновлення Німеччини як єдиної держави, хоча й опинилися в одній країні. Такий виняток поширюється тільки на Німеччину.

 З 50-х років минулого століття Україна стала членом Всесвітньої федерації поріднених міст.  Першими побратимами столиці України — Києва — стали польське місто Краків і фінське Тампере. Потім до них приєднався німецький Лейпциг. Через декілька років Київ встановив братерські відносини зі словацькою Братиславою, італійською Флоренцією, французькою Тулузою. У 1971-му побратимом Києва стало місто Кіото — давня столиця Японії. На честь усіх цих міст у нашій столиці з'являлись вулиці — Кіото, Братиславська, Вільнюська; майдани — Мінська площа, площа Сантьяго-де-Чилі, площа Анкари; кінотеатри — «Єреван», «Тампере», «Лейпциг»; ресторани — «Краків», «Старий Тбілісі», «Прага» тощо.
Із набуттям Україною незалежності статус Києва значно підвищився — місто стало європейською столицею. І побратимські зв'язки встановились зі столицями: Австрії — Віднем, Фінляндії — Гельсінкі, Греції — Афінами, Італії — Римом, Франції — Парижем, Польщі — Варшавою, Бельгії — Брюсселем та іншими столицями європейських, азійських, південноамериканських країн, також колишніх союзних республік СРСР — нині — незалежних держав.

 За пострадянський час Київ підписав угоди про братерство та співдружність з більше ніж 50-ма столицями світу.

 Асоціація міст України у своїй діяльності приділяє велику увагу партнерству міст,   сприяє своїм членам у налагодженні побратимських стосунків з закордонними містами.Тому мають своїх побратимів і чимало українських міст.

 Місто Славутич має теж міста-побратими: м. Річленд (штат Вашингтон США); м. Вісагінас (Литва); м. Калінковічі (Білорусь); м. Плекадек (Франція); м. Мітвайда (Німеччина).

 Сьогодні, у Всесвітній день поріднених міст, можна стверджувати, що спів-праця з містами-побратимами є взаємно вигідною та взаємно пізнавальною.  Бажання влади і жителів  міст різних держав зміцнювати дружбу між собою є незаперечним доказом взаємопорозуміння територіальних громад у світі.

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top