Календар подій

80 років від дня народження Вадима Петровича Скомаровського (1937), українського поета, уродженця Київщини

Приходять літні і старі,

     Ведуть онуків – юну зміну,

     Щоб ті на канівській горі

     Відчули серцем Україну.

Вадим Скомаровський

 «Вадим Скомаровський давно знаний як дитячий письменник, чиї вірші увійшли до багатьох читанок і хрестоматій, отже — стали хрестоматійними» - вiдзначав письменник  Леонід Тендюк. Висока художня майстерність, широта тематики, педагогічна спрямованість зробили твори поета помітним явищем в українськiй літературi для дітей.

 Творчий доробок  Вадима Петровича складає понад 30 книжок для дітей та три збірки сатири і гумору для дорослих. А загалом його поетичний здобуток  витримав шалений тиск часу  й продовжує бути затребуваний сучасним читачем.

 Вiн лауреат літературних премій імені Лесі Українки, Миколи Трублаїні, Олександра Копиленка, Наталі Забіли, Степана Олійника, Iвана Нечуя-Левицького, Заслужений працівник культури України, член Національної спілки письменників України.

 Вадим Петрович Скомаровський народився 1 червня 1937 року в селі Балико-Щучинка  на Київщині. Його дитинство припало на страшні роки Другої Свiтової війни. Під час фашистської окупації він втратив двох менших братів. На фронті під Ленінградом, у січні 1944 року, загинув батько Вадима — Петро Якимович Скомаровський, колишній директор сільської школи, вчитель української мови та літератури. Мати Федосія Василівна, все життя працювала в сільській школі вчителькою початкових класів.

 У дитинстві майбутній поет зачитувався книжками Аркадія Гайдара і Миколи Трублаїні. Після закінчення семирічки, а потім Ржищівського педучилища Вадим працював учителем у Бородянській школі на Київщині. Згодом закінчив Ізмаїльський педагогічний інститут. За фахом учитель і журналіст.

 І подальша його журналістська та редакційно-видавнича  робота  була тісно пов'язана зі школою та молоддю. Упродовж майже двадцяти років Вадим Петрович працював директором видавництв «Молодь» і «Радянський письменник», був секретар правління Спілки письменників України. Останнi роки - заступник головного редактора газети «Культура і життя».

 Розпочав Вадим Скомаровський публікуватися 1954 року в ржищівській районній газеті. 1956 року Вадим Скомаровський надрукував у журналі «Піонерія» свій перший вірш для дітей «Черешня». Мабуть, саме тодi вiн зробив  свій головний життєвий вибір: став на літературний шлях і назавжди залишився вірним юним читачам.

 Невдовзі з'явилися i перші поетичні збірки: «У сестрички радість» (1959) та «Зірочка» (1961). Уже цi перші книжечки письменника засвідчили, що в нашій дитячій літературі з’явилося цікаве поетичне ім’я. Вони представили автора  - Вадима Скомаровського,  який має талант розповідати про дітей і для дітей, поетично змальовувати природу.

 Тематика численних віршів, казок, поем митця різноманітна. Тут ідеться і про красу рідної Вітчизни, змальовується її чудова і багата природа. Розповідається про героїчних, відважних і працьовитих людей, що в буремні дні лихоліть вибороли народне щастя, а тепер невтомно трудяться для її процвiтанням.  «...Багато моїх віршів, — написав В. Скомаровський, — про звірів і птахів, про тінисті ліси і діброви, про запахущі луки, урожайні ниви і, звичайно ж, про найюніших жителів цього дивовижного краю — хлопчиків і дівчаток».

 Вже з перших кроків в літературі творча увага Вадима Скомаровського була привернута до шевченківської теми. Поету не раз доводилося бувати в Каневі, де височить пам’ятник на могилі великого Кобзаря. І вже тоді народилася в нього думка написати про Тараса Шевченка. У 1963 році побачила світ його книга віршів для дітей «На Тарасовій горі». Автор писав про народну любов до геніального Кобзаря, повазі до його пам'яті народів світу.

 Одне з кращих віршів цієї книги, «Райна», - про болгарську дівчинку, яка у себе на батьківщині прочитала «Кобзар» по-болгарськи і приїхала до Канева на могилу Тараса Григоровича Шевченка. З великою любов'ю звучать слова поета про вічну дружбу з болгарськими друзями: «Ми тепер одна сім'я - Райна, я, сестра моя».

 Відтоді поет часто звертався до образу Великого Кобзаря. У 1973 році він видав збірку «Тарасова криниця», а в 1979 — створив поему «Тарасові птиці». Це одні з найбільш яскравих, натхненних сторінок у творчості Вадима Скомаровського. За збірку «Тарасові птиці»,  поетові 1978 року присуджено літературну премію ім. М. П. Трублаїні.

 Поема «Тарасові птиці» складається з окремих віршів-розділів, в яких автор змалював життя Тараса Шевченка в роки заслання на півострові Мангишлак. Поет в зажурі, в спогадах про Україну, але його серце відкрите простим добрим людям казахам і насамперед дітям.    А закінчується поема розповіддю про сучасний Мангишлак і про те, як «землею Казахстану ходить слава Кобзарева».

 Шана до відомих письменників залишилася у Вадима Скомаровського на все життя. І поет захотів розповісти сучасним юним читачам  про їхнє незвичайне життя. Так з’явились талановиті поеми «Зошит у лінійку», «Багряний листок» та «Вітер мандрів».  

 Поему «Багряний листок» автор присвятив дитячому письменнику Аркадію Гайдару. З хвилюванням читаються сторінки, де  розповідається про участь А.Гайдара в обороні Києва, про останні хвилини його життя.

  Поема «Вітер мандрів»  теж присвячена одному з найвідоміших українських дитячих письменників Миколі Трублаїні. Це — хвилюючі та захоплюючi картини зростання, змужніння головного героя, його життєлюбства, овіяного романтикою пізнання життя, підпорядкованого високим помислам...

 У біографічних поемах Вадима Скомаровського читач знайдуть багато цікавої пізнавальної інформації, з особливим хвилюванням зображено картини Другої Світової війни.

 У 1989  роцi Вадим Скомаровський за книгу вибраних творів «Свіжа борозна» та збірку віршів «Завтра в школу»  отримав Літературну премію імені Лесі Українки (тепер Премія ім. Лесi Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва).

 Книга «Свіжа борозна» вмiстила  однi з найкращих творiв поета і  складається з кількох циклів віршів: «Червоний бант», «Степові дзвіночки», «Горіховий дощ», «Вінок», цикл казок «Нічний гість» та  поем «Свіжа борозна». Цикли – «Степові дзвіночки»  та «Горіховий дощ» – це захоплююча поетична розповідь автора про природу та дітей.  Цикл із тринадцяти поезій «Вінок» присвячено великому сину українського народу Тарасу Григоровичу Шевченку.   У циклі «Нічний гість»  зібрано віршовані казки. Казка «Чому в морі вода солона» створена за народними мотивами, інші – «Нічний гість», «Чому Лютий короткий», «Де поділися зірки?» – цілком оригінальні. Герої казок В.Скомаровського – люди, звірі, птахи. Добро в них бореться зі злом, висміюються людські вади. Вони цікаві та повчальні. Останній цикл творів збірки – це поеми.

 Новою гранню творчості Вадима Скомаровського стали гумористичні та сатиричні поезії, мініатюри, шаржі. Вони й склали основу книги «Трасти і контрасти», що побачила світу видавництві Український письменник 1999 року.  А у 2002 році вийшла друком  нова збірка поета «Комп’ютер з характером». Невеличкі за обсягом мініатюри відзначаються неабиякою простотою та мудрістю поетичного слова. Недарма ж за збірку «Трасти і контрасти» поета було удостоєно літературної премії імені Степана Олійника. Викриття суспільних пороків та лаконічність висновків — ось чим визначається сьогодні  пафос творів поета для доросших.

 Рiднi баликощучинські краєвиди надихнули Вадима Петровича на створення цілої збірки поезій «Джерело з Криничного Яру». Епіграфом  автор узяв слова з народної мудрості: «Щасливий, хто ходить стежками свого дитинства». І хоч збірка адресована дітям молодшого та середнього шкільного віку, вірші про неповторну красу малої батьківщини автора, без сумніву, западуть у душу і дорослому читачеві. Це художньо довершене видання є помітним набутком письменника. Недарма ж твори з нього були нещодавно відзначені літературно-мистецькою премією імені Івана Нечуя-Левицького.

 Серед останніх книг для дітей і дорослих Вадима Петровича Скомаровського - «Ходить сонце по колу», «Оподаткований хапуга», «Химерна вдача».

 Віршам поета притаманні м'який ліризм, посмішка, мудре батьківське слово.
 Читачiв привертає плавність і мелодійність авторської мови, відточеність рим, прозорість і чіткість словесного малюнка. Читаючи  вірші Вадима Скомаровського, читач обов’язково вiдчує закоханість митця в навколишнiй свiт та людей, що живуть поруч  i  головне, що треба берегти все живе, любити й плекати красу довкола нас.

 Твори Скомаровського перекладено російською, білоруською, молдавською, казахською, киргизькою, туркменською, башкирською мовами. Відомі вони читачам у Болгарії, Польщі, Чехії, Канаді. У перекладах Вадима Скомаровського на українську мову вийшли книги російських поетів Юрія Яковлєва, Юрія Корінця, туркменського поета Баба Джапарова, твори білоруських поетів Василя Витки, Ригора Бородуліна та інших.

 Низку віршів поета покладено на музику українськими композиторами. Вірші «Казкові шати» і «Лісова колиска» є в підручнику О. Савченко «Літературне читання» для 2-го класу, а твір «Чому в морі вода солона» - у підручнику для 3-го класу.   

 Показовим є і той факт, що творчість письменника розглядається в підручниках і посібниках по дитячій українській літературі, адресованих студентам філологічних факультетів педінститутів та університетів.

 «Вірші В. Скомаровського, зігріті сердечністю, увібрали в себе те, що стосується кожного з нас, — наше ставлення до матері-землі. Вірші його життєдайні, філігранно довершені, про що говорять у листах до редакції газети «Сільські вісті» вимогливі й допитливі читачі. А це авторитетна оцінка» - письменник Леонід Тендюк.

 «У героях Вадима Скомаровського малий читач бачить схожих на себе дітей: ось дівчинка, що вишиває портрет Кобзаря; ось хлопчик несе не могилу Тараса маки; ось «Райна – дівчинка звичайна», яка також читає «Кобзар», бо Шевченка шанують і в її рідній Болгарії. Звичайні, власне, буденні ситуації, але в них — глибока і справжня шана до Поета, якою переймається й читач.

 Вадим Скомаровський належить до письменників, котрі говорять із дітьми про важливі речі, не збавляючи їхній час на пустопорожнє чтиво. Його вірші щирі та лагідні (такий же і їхній автор!), сповнені любові та краси. Вадим Петрович чи не єдиний із українських письменників пише поеми для дітей, і то добрі, високохудожні поеми!» - письменниця Зірка Мензатюк.

КОЗУБОК-КОЛОБОК
Красень Червень через ліс
По вузькій стежинці
В козубку суниці ніс
Липню на гостинці.

З лісу вийшов на горбок,
На пеньку вмостився,
А кругленький козубок,
Мов бабусин колобок,
Стриб і покотився.

Покотивсь, помчав з гори
По крутому схилу
Повз високі явори,
Повз вербу похилу.

Покотився через луг
Аж до оболоні,
Розсіваючи навкруг.
Ягоди червоні.

Вадим Скомаровський

Наші контакти

 

Go to top