Warning: Cannot modify header information - headers already sent by (output started at /home/httpd/vhosts/slavutichlib.com.ua/httpdocs/components/com_jevents/controllers/modcal.php:187) in /home/httpd/vhosts/slavutichlib.com.ua/httpdocs/plugins/system/jch_optimize/platform/cache.php on line 200
Покрова Пресвятої Богородиці — Славутицька бібліотека

Календар подій

Покрова Пресвятої Богородиці

«Радуйся, радосте наша, покрий нас

від усякого зла чесним твоїм омофором».

iз акафісту Покрову Пресвятої  Богородиці

 14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або Святої Покрови, для православних українців є одним з найбільших релігійних свят осені. У народі цей празник ще носить назву «Третя Пречиста».

 В православному календарі існує велика кількість прикладів допомоги і заступництва Пресвятої Богородиці. Увесь християнський світ з глибокою любов'ю, вдячністю і надією славить Матір Спасителя світу Ісуса Христа – шість разів у році православна церква урочисто відзначає свята на честь Діви Марії: 8 січня – Собор Пресвятої Богородиці; 7 квітня – Благовіщення Пресвятої Богородиці; 28 серпня – Успіння Пресвятої Богородиці; 21 вересня – Різдво Пресвятої Богородиці; 14 жовтня – Покрова Пресвятої Богородиці; 4 грудня – Введення в Храм Пресвятої Богородиці. Проте не всі ці свята стали в Україні настільки значимими в порівнянні зі святом Покрови Пресвятої Богородиці. Культ Божої Матері як Покровительки нашого народу тягнеться золотою ниткою від княжих часів аж до сьогодні. Секрет того постійного, улюбленого й ревного культу Богоматері як Покровительки, лежить, мабуть, в тому, що тут ідеться не про земне і людське, але небесне й могутнє заступництво. А такого заступництва й опіки хоче кожна людина, родина й народ.

 Духовний зміст свята говорить про те, що Пресвята Богородиця завжди молиться за людей до Бога. Де б ми не знаходилися, її божественний покров простягнений над нами, її безперервна молитва зберігає нас від бід, умудряє і дає силу нести свій хрест.

 Головний мотив  до встановлення цього празника, це видіння святого Андрія Юродивого. Сталася ця дивна подія в Х столітті в Константинополі. Столицю Візантії, облягали араби. Ціле місто й народ перебували у великій тривозі. У храмі Пресвятої Богородиці на Влахернах, де зберігалася її риза, правиться всеночне. Молячись, народ переповнив церкву. Між народом ревно молиться про охорону міста святий Андрій Юродивий зі своїм учнем Епіфанієм. Відправа закінчується. Святий Андрій бачить, як від царських дверей — так звалися у греків головні вхідні двері церкви — йде світлом осяяна Пресвята Богородиця у супроводі святого Йоана Хрестителя і святого Йоана Богослова та при співі великого хору святих. Божа Мати підходить до престолу,  довго молиться і заливається сльозами. Відтак встає, здіймає зі своєї голови преясну хустку-покров-омофор, по-грецьки мафоріон, і широко простирає її над народом у церкві. Видіння зникає. Святий Андрій та Епіфаній, які бачили це видіння, зрозуміли, що Пресвята Богомати прийшла, щоб врятувати місто. Звістка про чудо блискавкою розноситься по всьому місті. Вороги відступають. Місто врятоване.

 Iснує ще одна легенда про встановлення свята. Більше ніж 11 сторіч тому дружинники-русичі князя Аскольда ще язичниками брали штурмом православну святиню – Константинополь. Молитовне єднання греків у щирому зверненні по допомогу до Пречистої Діви Марії породило чудо: Богородиця явилася вірним з молитвою за них і накрила їх покровом (омофором) своїм, роблячи непереможними. Зло відійшло з поразкою не тільки від Божого міста, але й од русичів, яких чудо повернуло обличчям до істинного Бога. Дружинники повернулися на Русь-Україну вже християнами. Аскольд став першим руським князем-християнином, збудував церкву, й чимало русичів тоді прийняли в серце Христа й були охрещені.

 Від тієї хустки-покрова і празник дістав свою назву. Покров-омофор став символом опіки і заступництва Пречистої Діви Марії.

 Для  українців, свято Покрови Божої Матері християнське і національне, воно символізує зв'язок поколінь, невмирущість героїчних традицій  народу. Наші князі,  гетьмани й козаки обрали Пречисту Діву Марію за свою покровительку й опікунку.  За останніми історичними дослідженнями, церковне свято Покрови Пресвятої Богородиці було встановлене в Київській Русі за сприяння святого благовірного князя Володимира Мономаха (хоча існує й інша версія).

 Так Князь Ярослав Мудрий у 1036 році розбиває печенігів і з вдячностi до Бога і Його Пресвятої Матері будує в Києві собор святої Софії і храм Благовіщення на Золотих Воротах. У 1037 році у церкві Благовіщення він віддає увесь народ під опіку Божої Матері. І так, з волі  великого князя Пресвята Богородиця стає офіційною Заступницею, Покровителькою і Царицею нашого народу.

 Князь Мстислав, що княжив у Тьмуторокані, у бою з черкесами обіцяє збудувати церкву в честь Божої Матері, якщо вона допоможе йому перемогти ворога. Він перемагає і радо виконує свою обітницю.

 Князь Володимир Мономах у своїх споминах каже, що перемогу над половцями завдячує Богові і Пречистій Діві Марії. Він навіть укладає окрему молитву в її честь. Наші князі і їхнє військо, йдучи в похід проти половців у 1103 p., складають обіти Богові і Пречистій Діві Марії і вщент розбивають половців. Князь Ігор Святославич, герой епосу «Слово о полку Ігоревім», після втечі з неволі, йде з поклоном до чудотворної ікони Божої Матері Пирогощі, щоб подякувати їй за допомогу і рятунок. Галицький король Данило після успішного походу на Чехію поспішає з подякою до ікони Пречистої Діви Марії в Холмі та складає її нiг багаті дари.

 Для українських козаків день Покрови Божої Матері також був найбільш шанованим святом. Запорожці на Січі збудували церкву в честь Покрови Пресвятої Богородиці з іконою її покрову. В цей день у козаків відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю Заступницею і Покровительницею. Вибираючись в похід на ворога, козаки вислухували молебень до своєї Покровительки і ревно співали «Под твою милость». Вернувшись щасливо з походу, поспішали до неї зі щирою подякою.

 Українська Повстанська Армія 30 травня 1947 року проголосила празник Покрову своїм офіційним святом.

 Свято Покрови увібрало й чимало народних звичаїв. Вважається, що до Покрови слід завершити усі польові роботи, коли уже зібрано і засипано у комори урожай, а поля засіяні озиминою.

 На це свято не можна робити серйозну господарську роботу, не можна лихословити, лаятися з людьми, вживати алкогольні напої, бажано навіть не готувати щось серйозне до пізнього вечора.

Традицiї свята говорять про те, що цей день необхідно зустрічати досить весело. Тобто можна запросити до себе до дому близьких родичiв, а також можна самим навiдатися до кого-небудь в гостi. Кожна молода красуня намагалася в свято виглядати якомога нарядно, адже вважали, що дане свято принесе в її життя довгоочікуваного судженого.

Вважається, що в Покров не можна позичати гроші, а ще не можна відмовляти сватам - за прикметою, та дівчина, яка відмовила сватам на Покрову, ще роки зо три не буде ніким засватана.

 В українських селах і до цього часу дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови.  Від Покрови і до початку Пилипівки – пора наймасовіших шлюбів в Україні. Після 14 вересня починалися сватання, й після всіх обрядових дійств молоді, попросивши благословення Богородиці ставали на шлюбний рушничок. Неодружені дівчата на Покрову особливо старанно просили Богородицю про омріяне заміжжя: «Свята Мати, Покровонько, накрий мою головоньку хоч ганчіркою, аби не залишалась дівкою», «Свята Мати, Покровонько, покрий землю сніжком, а мене, молодую, хустиною», «Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку чи в онучу — най ся дівкою не мучу!». Заміжні ж просили ласки у своєї заступниці, аби подружнє життя було щасливим.

Щоб Покрова опікувалася домом, в цей день освячували оселі свяченою водою та празниковою свічкою, а також вселялися в нову хату й справляли новосілля. Для того, щоб усі домочадці були протягом року здоровими, старша господиня брала вишитого рушника з-над Богородичної ікони й розвішувала його над вхідними дверима.

У цей день традиційно вперше затоплювали у печі. Використовували дрова з вишні чи яблуні. Затоплюючи піч  водночас приказували: «Свята Покрова, покрий нашу хату теплом, а господаря добром».

На Покрову упродовж всього дня спостерігали за погодою: якщо з півдня дув низовий вітер – зима буде теплою, якщо дув вітер із півночі – холодною, із заходу – сніжною. Коли протягом дня вітер змінює напрям, то й зима буде нестійкою і з завірюхами. Якщо на Покрову листя з вишень не опало – зима буде теплою. Яка погода на Покрову, такою буде і зима.

Вітаємо з великим святом Покрови Пресвятої Богородиці!

 

Пресвята Богородице, покрий нас від усіляких бід та спокус

Твоїм Святим Омофором!

 

Валентина  Полинок

Молитва

Діво Пресвятая—Матір матерів,

Пригорни до серця всіх своїх синів.

Освіти їх душі світлом золотим,

Виповни любов’ю неспокійний дім,

Научи, як землю вберегти від зла,

Розумом, діянням і крилом тепла.

Зоряна богине, сонце доброти,

Землю України щастям освіти.

Go to top