• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

180 років від дня народження Миколи Олександровича Добролюбова (1836 - 1861), російського літературного критика, публіциста, революційного демократа

 Микола Олександрович Добролюбов — російський літературний критик, публіцист.

 Микола Олександрович Добролюбов народився в сім'ї священика. Вчився в духовній семінарії (1848—53). 1857 року закінчив Головний педагогічний інститут у Петербурзі.

 М. Добролюбов будучи студентом, організував підпільний кружок, випускав рукописну газету «Чутки», очолював боротьбу студентів проти реакційної адміністрації інституту. Вже в перші роки життя в Петербурзі виявилися демократичні настрої Добролюбова, його різке вороже відношення до самодержавства виражено в сміливих революційних віршах: «На 50-річний ювілей Н. І. Гречка» (1854), «Ода на смерть Миколи I» (1855) і ін., які поширювалися за межами педагогічного інституту.

 У 1856 Доюролюбов познайомився з М. Г. Чернишевським, потім з М. О. Некрасовим і незабаром став їх соратником по роботі в журналі «Современник». Друкуватися почав 1856 року. З 1857 року став одним із керівників журналу «Современник», з 1859 року редагував його сатиричний відділ — «Свисток». Співробітничав також в «Журналі для виховання» (1857—1859). У 1858 Доюролюбов опублікував статті, в яких обгрунтував свої літературно-естетичні, філософські і історичні погляди: «Про міру участі народності в розвитку російської літератури», «Перші роки царювання Петра Великого», «Російська цивілізація, вигадана р. Жеребцовим». Ці статті, що охоплюють широкий круг актуальних літературно-суспільних проблем, пройняті духом войовничого демократизму.

 В умовах суспільного підйому кінця 50-х рр. ставала усе більш визначеною його революційно-демократична позиція, що знайшла своє вираження як в літературно-критичних статтях, так і в публіцистичних виступах проти дворянсько-буржуазного лібералізму: «Літературні дрібниці минулого року» (1859), фейлетони і віршовані пародії в «Свистку» — сатиричному відділі «Современника». У 1859—60 з'явилися статті «Що таке обломовщина?» (про роман І. А. Гончарова «Обломов»), «Темне царство» і «Промінь світла в темному царстві» (про п'єси А. Н. Островського), «Коли ж прийде справжній день?» (про роман І. С. Тургенева «Напередодні»); спираючись на реалістичні картини життя і типові образи, створені письменниками Добролюбов таврував деспотизм і кріпосницький устрій, порівнюючи його з в'язницею, в якій гине все живе; засуджував бездіяльність, безвілля і пасивність («обломовщина»); вказував на неминучість появи нового героя — діяча і борця — в російському житті і літературі («російський Інсаров»). Він закликав до ліквідації кріпацтва і всіх його породжень (стаття «Межі для характеристики російського простолюддя», 1860, і ін.).

 В травні 1860 М.Добролюбов за наполяганням друзів виїхав за кордон для лікування туберкульозу, що починався. Він жив в Німеччині, Швейцарії, Франції, більше напівроку в Італії, де відбувалися події пов'язані з національно-визвольним рухом під керівництвом Дж. Гарібальді. Ці події дали матеріал для серії його статей, у яких він, використовуючи досвід італійської революції, викривав антинародний характер буржуазного лібералізму і прославляв республіканців («Незбагненне дивацтво», «Батько Олександр Гавацци і його проповіді», «Життя і смерть графа Камілло Бензо Кавура» і ін.). У липні 1861 Добролюбов повернувся на батьківщину, не поправивши здоров'я. Гострий туберкульозний процесс, напружена робота, крах революційних надій у зв'язку з посиленням політичної реакції звели його в могилу.

 Літературна діяльність Добролюбова залишила яскравий слід в історії російської критики, естетики, публіцистики, вплинула на багато поколінь революціонерів.

 Могила Миколи Олександровича Добролюбова знаходиться на Волковому кладовищі в Санкт - Петербурзі (поряд з могилою В.Белінського).

Dobrolubov (1)
Dobrolubov (2)

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top