• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Календар подій

День святого Валентина (День всіх закоханих)

 День Святого Валентина (Валентинів день, День Закоханих) — світське свято, яке відзначають у деяких країнах щороку 14 лютого.

 День Святого Валентина має відношення до католицької традиції, тим не менш, свято користується популярністю у закоханих у всьому світі.

 У свята є і конкретний «винуватець» — християнський священик Валентин. Ця історія датується приблизно 269 роком, в той час Римською Імперією правив імператор Клавдій II. Воююча римська армія відчувала гостру нестачу солдатів для військових походів, і воєначальник був переконаний, що головний ворог його «наполеонівських» планів — шлюби, бо одружений легіонер про славу імперії думає набагато менше, ніж про те, як сім'ю прогодувати. І, щоб зберегти в своїх солдатах військовий дух, імператор видав указ, що забороняє легіонерам одружуватися.

 Але закохуватися-то солдати від цього не стали менше. І на їх щастя знайшовся чоловік, який, не лякаючись імператорського гніву, став таємно вінчати легіонерів з їх коханими. Ним був священик на ім'я Валентин з римського міста Терні (Valentine of Terni). Мабуть, він був справжнім романтиком, тому що його улюбленими розвагами було мирити посварених, допомагати писати любовні листи і дарувати на прохання легіонерів квіти предметам їх пристрасті.

 Ясна річ, як тільки про це дізнався імператор, він вирішив його «злочинну діяльність» припинити. Валентина засудили до страти. Трагедія ситуації була ще й у тому, що і сам Валентин був закоханий в дочку тюремника. За день до страти священик написав дівчині прощального листа, де розповів про свою любов, і підписав його «Твій Валентин». Прочитано воно було вже після того, як його стратили.

 Згодом, як християнський мученик, що постраждав за віру, Валентин був канонізований католицькою церквою. А в 496 році римський Папа Геласіус (Pope Gelasius I) оголосив 14 лютого Днем святого Валентина.

 З 1969 року в результаті реформи богослужіння святий Валентин був вилучений з літургійного календаря католицької церкви (разом з іншими римськими святими, відомості про життя яких суперечливі та недостовірні). Втім, і до 1969 року церква не схвалювала і не підтримувала традицій святкування цього дня.

 Чи так це було чи інакше, але, по всій видимості, саме звідти повелося писати в День святого Валентина любовні записки — « валентинки». А ще в це свято люблять влаштовувати весілля і вінчатися. Вважається, що це стане запорукою вічного кохання.

 Існує думка, що у Дня всіх закоханих більш глибоке язичницьке коріння. Його витоки слід шукати в Стародавньому Римі, де святкували Луперкалії на честь богині любові Юни і покровителя стад бога Фавна (Луперк – одне з прізвиськ божества). Це свято жіночої родючості: фестиваль еротизму, спрямований на підвищення народжуваності. Одним з обрядів було написання молодими римлянками любовних послань своїм шанувальникам. Вважається, що День святого Валентина існує вже більше 16 століть , але свята Любові відомі ще з більш ранніх часів — з часів стародавніх язичницьких культур. Наприклад, римляни в середині лютого святкували фестиваль еротизму, званий Lupercalia, на честь богині кохання Juno Februata.

 У Західній Європі День святого Валентина став широко відзначатися з 13 століття, в США — з 1777 року.

 Традиція дарувати цього дня подарунки міцніла з кожним роком і для деяких стала досить успішним бізнесом. Наприклад, на початку минулого століття у американців було прийнято посилати своїм нареченим марципани, які були досить дорогі.

 В Японії традиція дарувати цього дня солодке з'явилася з подачі однієї великої фірми з виробництва шоколаду. Там почали святкувати День святого Валентина в 30-і роки, і до цих пір шоколад залишається найпоширенішим подарунком. До речі, там День святого Валентина злегка нагадує «8 Березня для чоловіків», оскільки японські чоловіки отримують, мабуть, навіть більше подарунків, ніж жінки: чоловічі аксесуари типу бритви, лосьйону, гаманця і так далі.

 У пристрасних французів в день святого Валентина прийнято дарувати коштовності, а в романтичній Данії люди посилають один одному засушені білі квіти.

 У Британії незаміжні дівчата 14 лютого встають до сходу сонця, стають біля вікна і дивляться на чоловіків. Згідно з повір'ям, перший чоловік, якого вони побачать, і є суджений.

 Але є в світі деякі країни, які особливо відзначилися у святкуванні Дня святого Валентина. В першу чергу це Саудівська Аравія, яка є єдиною в світі країною, де це свято офіційно заборонено, причому під страхом великих штрафів.

 І на Русі було своє свято закоханих, ось тільки відзначався воно не взимку, а на початку літа. Свято пов'язане з легендарною історією любові Петра і Февронії і присвячене Купалі — язичницькому слов'янському богові, синові Перуна.

 А на Україні ось так кохають і такі вірші присвячують коханим.

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

лиш приходить подібне кохання.

В день такий розцвітає весна на землі

І земля убирається зрання…

Дише тихо і легко в синяву вона,

простягає до зір свої руки…

В день такий на землі розцвітає весна

і тремтить од солодкої муки…

В’яне серце моє од щасливих очей,

що горять в тумані наді мною…

Розливається кров і по жилах тече,

ніби пахне вона лободою…

Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!..

Де ви бачили більше кохання?..

Я для неї зірву Оріон золотий,

я — поет робітничої рані…

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

лиш приходить подібне кохання.

В день такий розцвітає весна на землі

І земля убирається зрання…

Дише тихо і легко в синяву вона,

простягає до зір свої руки…

В день такий на землі розцвітає весна

і тремтить од солодкої муки…

1922р. Володимир Сосюра

 

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top