Календар подій

110 років від дня народження Віри Михайлівни Єніної (1906 – 1977), української письменниці

 Віра Михайлівна Єніна — українська радянська письменниця і поетеса, художник-графік, інженер-поліграфіст, перекладач.

 Віра Єніна народилась в селі Новотроїцькому (нині Бердянського району Запорізької області) в сім’ї вчителя. Навчалась в Бердянському педагогічному технікумі, була вихователькою в дитячих будинках та дитячій колонії. У 1929 році закінчила Київський художній інститут з дипломом художника-графіка та інженера-поліграфіста. Працювала у видавництвах Харкова і Києва, на радіостанції імені Т. Г. Шевченко.

 В роки війни 1941 – 1945 після закінчення курсів медсестер була санітаркою, виїздила з бригадами письменників і художників на фронт. Була нагородженна медаллю "За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941-1945". Член Спілки письменників СРСР (з 1952 р.). Член КПРС з 1958 року.

 Перша історична повість — «Голубий потік» (1948). Книга отримала багато схвальних відгуків, що спонукало Віру Михайлівну до подальшої літературної діяльності. У наступні роки надрукувала повісті «Розступилися гори» (1951), «Нагорода», «Нова трембіта» (обидві — 1955), «Українська квітка» (1959), «Вирок вважати умовним» (1962), збірки оповідань «Серце бажає щастя» (1958), «Сердолікова усмішка» (1967), «Краса жіноча» (1970), романи «Минуле не минає» (1965), «Істини розкриваються поволі» (1971), спогади воєнних літ «Чотири довгих роки» (1974).

 Найкращі малярські твори Віри Єніної експонуються в Київському геологічному музеї. Віра Михайлівна мала дві персональні виставки в Будинку літераторів Спілки письменників УРСР.

 Іменем Віри Михайлівни Єніної названа одна із бібліотек міста Бердянська.

Go to top