С.Кравченко
22 червня в Україні відзначається День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни. Пам'ятну дату було встановлено згідно з Указом Президента України «Про День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні» від 17 листопада 2000 р. № 1245/2000. Цей день нагадує нам про всіх загиблих в боях, закатованих у фашистській неволі, померлих у тилу від голоду та поневірянь в найжорстокішій та найкривавішій війні в історії людства.
22 червня 1941 р. війська гітлерівської Німеччини віроломно вторглися на територію Радянського Союзу, порушивши Договір про ненапад. Воєнні дії на Україні точилися 40 місяців. Дуже важливе місце в планах німецького командування відводилося загарбанню в найкоротші строки України з її величезними сировинними ресурсами та родючими землями. На окупованих українських територіях фашисти встановили «новий порядок». Згідно з планом «Ост», Україна розглядалась як «лебенсраум» — життєвий простір для німецького народу. Наша країна призначалася для постачання продуктів та сировини «новій Європі». Народи, які населяли окуповану Україну, підлягали знищенню або виселенню, а та частина, корінного населення, яка б вижила, мала перетворитися на рабів. Після закінчення війни на захоплені землі передбачалося переселити 8-9 млн. німецьких колоністів.
Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок війни. В руїни і згарища перетворилися 714 українських міст іселищ, 28 тисяч сіл Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн. військових і підпільників, понад 5 млн. цивільних загинуло через окупаційний терор та з голоду в тилу, до 5 млн. жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, значна частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) склали 8 – 10 млн. осіб. Загинув кожен п'ятий житель України.Гірка доля не оминула жодної української родини.
М.Уманець