Дорогі наші славутичани!

Дорогі наші славутичани!

В зв"язку з карантином призупинено бібліотечно-інфрмаційне обслуговування користувачів в наших закладах. Адже головне сьогодні - це здоров”я та безпека кожного з нас. І, навіть, в цій ситуації ми залишаємося на постійному зв”язку з вами та продовжуємо надавати послуги онлайн.
  • Звертайтеся до нашого сайта - http://slavutichlib.com.ua/
  • Також для вас працює соціальна мережа facebook - https://www.facebook.com/info.zbic/
  • Ми залишаємось з вами на зв'язку через електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., сторінки в соціальних мережах. Ми вас любимо і дуже віримо, що разом переживемо ці тимчасові проблеми. Здоров”я всім нам! До скорих зустрічей!
     Viber 2020 04 15 13 01 42
    Загальноміський бібліотечно-інформаційний центр розпочинає роботу «Книга на замовлення» 📚 по індивідуальному обслуговуванню користувачів 60+ вдома. За бажанням, літературу можна замовити за телефонами ☎️ 2-05-88 та 2-17-59 з 9.00 до 16.00. Ми зробимо все можливе, щоб найшвидше ви отримали улюблені видання 📖. До речі, в першому вашому замовленні, діє акція «Захисна маска 😷 від «Handmade-студії творчості для дорослих» ЗБІЦ» в подарунок. 💖 Звертайтеся, ми залюбки вам допоможемо!

    Календар подій

    195 років від дня народження Антонія Степановича Петрушевича (1821—1913), українського поета, публіциста, громадського діяча, історика, філолога, етнографа

    Антоній Петрушевич народився у селі Добряни (нині Стрийський район) у сім'ї місцевого пароха Степана Петрушевича (1772–1850). Початкову освіту здобув у Стрию. Навчався у Львівському університеті (закінчив 1845) і Греко-католицькій теологічній семінарії. 1847 року висвячений на священника.

     Від 1861 року крилошанин митрополичого капітулу і Собору святого Юра, керівник митрополичої канцелярії. Із 1873 року — бібліотекар митрополичого архіву. Співзасновник Головної Руської Ради і Галицько-Руської Матиці. Посол до Галицького сейму (1861–1877), посол до Австрійського парламенту (1873–1878). Похований на Личаківському кладовищі, поле № 5.

     Предметом перших наукових досліджень Петрушевича була історія церкви в Галичині, потім почав займатися слов'янською філологією, етнографією, дослідженням археологічних пам'ятників та архівних рідкостей. У 1848 році Петрушевич брав участь у Соборі руських учених, де очолював історичну секцію. Хоча Петрушевич не займався літературою спеціально, він привітав Собор віршем «Братьям-галичанам», який був надрукований у «Зорі Галицькій», та, вже у 1901 році передрукований у «Галичанині» (загалом залишилося лише два вірша, надрукованих Петрушевичем).

     nБагато років Антоній Петрушевич співпрацював з Галицько-руською матицею, був членом Чеської матиці, почесним членом Слов'янського товариства (Київ), Російського археологічного товариства (Москва), Товариства історії та стародавностей (Одеса), румунської Академії Наук (Бухарест). В старшому віці перейшов на позиції москвофільства, писав праці «язичієм», яке називав праруською мовою, виступав за єдність Галичини з Росією.

     Його численні (загалом до 120) наукові роботи стосувалися головним чином, хоча не виключно, історії Галичини у різні епохи та у різних аспектах та друкувалися у виданнях москвофільского харатеру — «Галицкий исторический сборник», «Науковий сборник», «Галичанин». Ще за життя постать вченого була добре відома в науковому світі.

     Його згадано у багатьох енциклопедичних виданнях. Зокрема вперше — у Британському музейному каталозі (1881–1900), пізніше в словнику Брокгауза і Ерфона (1898), польській Енциклопедії загальній С. Оргельбранда (1901) та інших.  

     

    Go to top