22 вересня - День осіннього рівнодення.
Коли Сонце вкотре перетне небесний екватор і перейде з північної півкулі небесної сфери в південну, настане день осіннього рівнодення, тобто астрономічна осінь в північній півкулі, та весна - в південній. Земля цього дня займає суворо вертикальне положення щодо Сонця.
Цього дня тривалість дня і ночі на всій Землі однакова і дорівнює 12 годинам.
Осіннє рівнодення 22 вересня 2020 року, в 16 г. 30 хв. - початок астрономічної осені; з дня осіннього рівнодення світловий день стає коротшим, а ночі довші. За народним календарем в цей день починається осінь, яка триватиме до 14 жовтня. Природа і все живе на землі починає готуватися до зими.
У день осіннього рівнодення починається друга половина бабиного літа і, за народним повір'ям, яка погода буде в цей день, така буде і осінь. Ще народні прикмети кажуть: чим вересень сухіше і тепліше, тим краще буде осінь, тим пізніше настане справжня зима.
Осіннє рівнодення - одне з чотирьох священних свят, які шанувалися і урочисто відзначалися з найдавніших часів. Це було часом вознесіння подяк богам за врожай і достаток, а також вшанування мертвих і прикрашання могил.
Кожен народ по-своєму відзначає цей день, маючи свої традиції. Наприклад, у кельтів це свято врожаю, свято осені і мудрості. І ритуали у них свої – вони спочатку демонструють всім найкращі дари літа, а потім з’їдають їх, що гарантує достаток їжі на весь рік. На осіннє рівнодення стародавні кельти відзначали Мабон (Mabon) - фестиваль другого врожаю і дозрівання яблук. Традиції Мабон з язичницьких часів живі в багатьох європейських країнах, де в кінці вересня традиційно проводяться свята врожаю. У цей день парафіяни прикрашають церкви корзинами з фруктами і овочами їх своїх садів, продукцією з ферм і свіжими квітами. Після служби цю їжу роздають тим, хто її потребує. Обов'язково роблять благодійні збори для місцевої громади.
На сьогоднішній день, тільки в Японії день осіннього рівнодення має статус державного, починаючи з XIX століття. У цей день японці наводять чистоту і порядок у своїх будинках, поминають предків, накривають на стіл. На столі переважає рослинна їжа, перевага віддається овочам, бобам, грибам, всіляким бульонам без вмісту тваринних жирів. У цей день за традицією відвідують кладовища, проводять біля могил родичів відповідні ритуали.
Свято осіннього рівнодення у мексиканців нерозривно пов'язане з таким історичним місцем, як Кукулькана. Піраміда Кукулькана - одна з найвідоміших пірамід Майа, що знаходиться в найдавнішому місті Чічен Іца. При будівництві цієї піраміди були дотримані строгі геометричні пропорції. Так вийшло, що саме в період даного святкування, при попаданні сонячних променів на величезні платформи, виходить чергування сонячних і тіньових фігур трикутної форми. Опускаючись нижче, гра тіней і сонячного світла утворює химерну фігуру змії. У підстави платформи видніється голова, а на самій верхівці - хвіст. Саме сюди, в день осіннього рівнодення, збираються жителі та гості Мексики щоб побачити це диво, яке триває близько 3 годин 22 хвилин. Мексиканці вірять, що якщо саме в цей момент опинитися на самій вершині Кукулькани, то найзаповітніше бажання неодмінно збудеться!
В давні часи для наших предків давніх слов’ян (та і різних інших народів) такі астрономічні дати мали часто велике символічне і сакральне значення.
День осіннього рівнодення – якраз був завершенням всіх сільського господарських робіт. А раз так, то можна і заслужено посвяткувати. В язичницькі часи на осіннє рівнодення святкували свято врожаю, присвячене язичницькому богу Роду (відповідальному за врожай) і його божественним супутницям – Рожаницям. Це було одне з найбільших хлібосольних свят. Цього дня господині готували всілякі страви, пекли пироги, а саме свято супроводжувалося танцями, співом і гуляннями. Окрім активного застілля, ще здійснювався обряд «оновлення вогню», всюди гасили старий вогонь і урочисто запалювали новий.
Ще відзначали «Горобинини іменини». Жiнки в цей день ходили в ліс за гілками горобини та прикрашали ними будинок. По переказами горобина здатна відігнати злих духів, тому гілочки горобини клали між склом вікон, щоб в довгі темні зимові ночі вона охороняла спокій і благополуччя будинку. Дівчата робили горобинові намиста - потужний оберіг, і клали горобину під подушку на ніч, щоб приснився суджений.
З приходом християнства язичницьке свято осіннього рівнодення прив’язали до значущої події в християнському світі – дню народження Богородиці діви Марії, яке християнський світ святкує 21 вересня.
Народнi прикмети:
Наші пращури вважали , що в такий сильний енергетичний день небо відкрите для міркування про життя, загадування бажань і молитов.