Календар подій

100 років від дня народження Володимира Микитовича Вільного (1921–1981), українського письменника, поета, прозаїка, публіциста, перекладача.

vilniyВільний Володимир Микитович (справжнє прізвище – Волчков) — український поет, прозаїк, публіцист, перекладач, з 1956 року — член Спілки письменників СРСР. Нагороджений орденом Червоної Зірки та медалями. Учасник Другої світової війни.

 1946 року закінчив Київський педагогічний інститут, працював у пресі. Друкувався почав ще з довоєнного часу. 1949 року вийшла перша поетична книжка «Люблю життя».

 Відображав воєнні часи, пафос перемоги, писав про турботи мирних днів. Радянська критика схвально відгукувалась про нього як про поета—лірика та поета—публіциста.

 Володимир Вільний відвідав Грецію, Італію, Румунію, Туреччину, Францію, що стало підґрунтям для створення поетичних циклів «Санта Лючія» (1957 р.), «У Будапешті» (1977 р.) та ін.

 Тарасу Шевченку та Івану Франку Володимир Микитович присвятив поеми «Кобзар у Римі» (1951 р.), «Дорога в Нагуєвичі» (1959 р.). Віьний автор поетичних циклів «Уклін Кобзареві» (1961 р.), «У Криворівні» (1966 р.), віршів «Сонце на чолі» (1966 р.), «Місто Тараса» (1975 р.); нарисів «По шевченківських місцях України» (1964 р.).

 Також у творчому доробку Володимира Вільного – вірші для дітей та юнацтва (кн. «Червоний кінь», 1971 р.); повісті («Так починалось кохання», 1969 р.; «Не осуди даремно», 1970 р.; «День нескінченний», 1974 р.) та романи («Ти на світі одна», 1963 р.; «Коли співають жайвори», 1976 р.; «Острів у степу», 1980 р.; ); нариси, публіцистика та літературно-критичні праці.

 Вільний переклав окремі твори П. Ангелова, Н. Зидарова, І. Радаєва, П. Бровки, М. Джаліля, Е. Межелайтіса, О. Сафронова, В. Лубенса, Х. Єгалієва, К. Наумова, Р. Нехая та ін. Деякі твори Володимира Вільного перекладено російською, білоруською, естонською, казахською та іншими мовами.

Вийшли друком його поетичні збірки:

  • 1952 р. — «Світи, наше сонце»,
  • 1957 р. — «Дай руку, товаришу!»,
  • 1962 р. — «Твоє повноліття»,
  • 1965 р. — «Сонячна соната»,
  • 1968 р. — «Ліричний наступ»,
  • 1974 р. — «Заповітне»,
  • 1974 р. — збірка нарисів про Голопристанський район «І лани широкополі…»,
  • 1979 р. — «Неопалима совість»,
  • 1981 р. — «Років багряний листопад», нариси, романи та повісті:
  • 1974 р. — «День нескінченний»,
  • 1976 р. — «Вогняні троянди»,
  • 1976 р. — «Кому співають жайвори»,
  • 1978 р. — «Висока проба».

Go to top