Ерве Базен ( справж. – Жан П’єр Марі Ерве Базен ) — французький письменник, член Гонкурівської академії.
Ерве Базен — внук відомого французького письменника-католика Рене Базена. Народився 17 квітня 1911 року в побожній буржуазній сім'ї. Дитинство провів в департаменті Мен і Луара віддалік від батьків, стосунки з якими протягом життя були досить складними. Після школи вступив на католицький факультет університету в Анже, але не закінчив його, що ще більш ускладнило його стосунки з сім'єю. У Парижі працював продавцем, робітником-поденником, поштовим службовцем. Водночас займався журналістикою та літературною критикою.
Літературну діяльність почав з віршів. В 1946 році він створює поетичний журнал «Раковина», випущеного в 8 томах; а в 1948 році отримує премію Аполлінера за «День» - його першу збірку поем.
Популярність до Базена прийшла після виходу роману «Гадюка в кулаці» ( 1948 р. ) — про складні взаємини матері та дитини. У романі досить відчутний автобіографічний елемент.
Персонажі «Гадюки в кулаці» стали героями і інших романів: «Смерть конячки» ( 1950 р.) і «Крик сови» ( 1972 р.).
До трилогії логічно примикає і роман «Подружнє життя» ( 1967 р.), в якому автор змальовує, як суспільство «споживання» знищує людську душу, а матеріальні цінності витісняють духовність і тепло.
Тематика роману «Подружнє життя» продовжується у книжці «Анатомія одного розлучення» ( 1975 р.). Романи «Зведись і йди» ( 1952 р.) і «В ім'я сина» ( 1960 р.) зробили Базена популярним не лише у Франції, а й за її межами. У 1955 р. його визнали найкращим французьким письменником останнього десятиліття, у 1957 р. він отримав Велику літературну премію Монако.
В 1960 році Ерве Базен стає членом Гонкурівської академії, а в 1973 - му - її президентом.
У той же час Базен пише новели і есе, як, наприклад, «Все, у що я вірю» ( 1977 р.).
З-поміж інших творів Базена слід назвати: «Щасливці з острова Розпуки» ( 1970 р.), «Зелена церква» ( 1981 р.), «Опівнічний демон» ( 1988 р.), «Школа батьків» ( 1991 р.).
Українською мовою окремі твори Базена переклали В. Коптілов, Я. Кравець, П. Соколовський, Я. Коваль. С. Фомін.
Ерве Базен помер 17 лютого 1996 року на батьківщині, в Анжері.