Календар подій

90 років від дня народження Євгенії Семенівни Мірошниченко (1931–2009), української співачки, педагога, Героя України (2006)

miroshnichenko

«Велике щастя стояти на сцені і відчувати,

що впливом своєї правди ти не даєш вламуватися

 в чиюсь душу заздрості й черствості,

 мстивості й двоєдушності. А це значить, що зал,

де кожна людина абсолютно добра, на кілька годин

 перетворюється на суспільство вищого порядку, яке

на нашій землі ми навряд чи коли-небудь створимо».

Євгенія Мірошниченко.

 

Мірошниченко Євгенія Семенівна —українська оперна співачка, педагог, професор. Герой України (2006 р.). Народна артистка СРСР (1965 р.). 

Мірошниченко Євгенія Семенівна народилася 12 червня 1931 року в селі Радянське (зараз Графське Вовчанського району Харківської області). З дитинства дуже любила співати. Навчалась  в хорі для обдарованих дітей. Після визволення Харкова у 1943 році дівчину зарахували до Спеціалізованого жіночого ремісничого училища радіосправи. Після закінчення училища Євгенія працювала слюсаркою-складальницею першого розряду на Харківському електромеханічному заводі, але її часто запрошували на виступи до Києва. У 1951–1957 роках навчалася в Київській консерваторії у класі професора Марії Донець-Тессейр. У 1961 році стажувалася у міланському театрі «Ла Скалі». В 1957 р. дебютувала на сцені Київського театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка в парті Віолетти («Травіата» Дж. Верді). Євгенія Мірошниченко впродовж 40 років (1957-97р.р.) була провідною солісткою Національної опери України. Створила власний виконавський стиль, що поєднав традиції українського і західного виконавства.

З 1980 р. викладала в Київській консеваторії на кафедрі сольного співу, з 1990 року — професор. Євгенія Мірошниченко створила власну школу виховання молодих співаків. Поміж учнів — лауреати всеукраїнських і міжнародних конкурсів, солісти Національної опери України та багатьох театрів світу, зокрема — М. Дідик, О. Нагорна, В. Степова, Т. Ганіна, С.Чахоян, К. Стращенко. С. Ковнір, О. Ярова, С. Пащук, О. Терещенко,  викладачі НМАУ В. Семенова, Т. Ходакова.У 2002 році заснувала Благодійний фонд імені Є. С. Мірошниченко.

Її найкращі оперні партії: Лючія («Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті), Цариця ночі («Чарівна флейта» В. А. Моцарта), Лакме («Лакме» Л. Деліба), Манон («Манон» Ж. Массне), Віолетта («Травіата» Дж. Верді) та багато інших. Записувалася на радіо, грамплатівки. Знімалася в музичних фільмах, проводила концертну діяльність.

Гастролювала в США, Канаді, країнах Західної Європи. Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1972 р.). Лауреат Міжнародного конкурсу вокалістів у Тулузі (Франція, 1958 р.), Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Москві (1957 р.). Кавалер ордена Ярослава Мудрого, ордена «За розбудову України», ордена Слави «На вірність Вітчизні», ордена «Знак пошани», «За досягнення в культурі», міжнародної нагороди — ордена св. Станіслава, володарка Почесного титулу «Зірка українського мистецтва». За її ініціативи 2004 року було засновано Київську малу оперу. Мріяла, що на цій сцені матимуть змогу експериментувати та вдосконалювати свою майстерність молоді музиканти і співаки. Однак оперна діва пішла з життя так і не побачивши кінцеву реалізацію свого задуму.

Померла 27 квітня 2009 року в Києві. Похована в Києві на Байковому кладовищі.

 За професіоналізм, вагомий внесок у розвиток міста Харкова, що сприяло підвищенню його всеукраїнського та міжнародного іміджу, Є. С. Мірошниченко у 2001 році було присвоєно звання «Почесний громадянин м. Харкова». 2016 р. вул. Софії Перовської в Києві  була перейменована на честь видатної української співачки. 1 травня 2019 р. на фасаді будинку на вулиці Терещенківській,  де мешкала Євгенія Мірошниченко, встановили меморіальну дошку на вшанування пам’яті співачки. Автор меморіальної дошки – скульптор Іван Мельничук. Також пам'ятний знак на честь Мірошниченко з'явився в Національній музичній академії України.

Євгенія Семенівна Мірошниченко  входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

0001

Go to top