Календар подій

125 років від дня народження Павла Григоровича Антокольського (1896–1978), російського поета, перекладача

antokolskyy pavlo hryhorovychПавло Григорович  — російський поет і перекладач.

Народився 1 липня 1896 року в Петербурзі в родині адвоката.1904 року сім’я переїхала до м. Москви. Головним захопленням дитинства було малювання аквареллю і кольоровими олівцями. 1914 р. вступив на юридичний факультет Московського університету, але навчання не закінчив.

1915 р. грав у студентській драматичній студії під керівництвом Є. Вахтангова. Працював режисером в театрі ім. Є. Вахтангова (1919?1934 рр.). Після революції він уже сам режисер. Тоді ж Антокольський почав пробувати себе в поезії.

У 1920 році Павло Григорович познайомився з Брюсовим, якому сподобалися вірші поета-початківця, і він опублікував їх в альманасі. У 1918 мандрував з бригадою акторів по фронтових дорогах Західного фронту, потім служив у різних московських театрах.

У роки Другої світової війни був кореспондентом фронтових газет (1941–1945 рр.), керував трупою фронтового театру. Навесні 1945 р. працював режисером Томського обласного драматичного театру імені В. П. Чкалова.

 Друкуватися почав з 1918 року. Перша збірка «Вірші» (1922 р.). Ранні поезії дещо позначені книжністю, естетством. В 1930-х писав історичні поеми, але основне місце в його творчості посідає відображення радянської дійсності ( «Великі відстані» 1936 р., «Пушкінський рік» 1938 р. та ін.).

Під час Другої світової війни написав низку віршів, балад, присвячених солдатам, поему «Син» (1943 р.,  Сталінська премія, 1946 р.). Поема «Син» присвячена синові поета, загиблому на фронті. Поема відмічена напруженим ліризмом, щирістю в передачі відчуттів, типових для багатьох радянських людей у військові роки.

Автор збірок:  «Майстерня» (1958 р.),«Висока напруга» (1962 р.); поем: «Океан» (1950 р.),  «Робесп’єр і Горгона» (1928 р.), «Франсуа Війон» (1934 р.) «У провулку за Арбатом» (1954 р..), «Захід – Схід» (1960 р.),«Четвертий вимір» (1964 р.), «Повість минулих літ» (1969 р.). Активно займався перекладами творів поетів Франції, Болгарії, Грузії, Литви, Азербайджану, Вірменії та ін.

Переклав твори Тараса Шевченка («Назар Стодоля» — разом із Корнієм Чуковським, «Кавказ»), Лесі Українки («Ізольда Білорука», «В катакомбах»), Миколи Бажана, Леоніда Первомайського та інших. Статті «Золотий скарб народу» (1938 р.) і «Дар незвичайної сили» (1939 р.) та вірш «Київський березень» (1964 р.) присвятив Т. Шевченку.

Виступив 01 серпня 1943 р. в Москві з доповіддю на вечорі з нагоди 30-річчя з дня смерті Лесі Українки. Опублікував статтю «Леся Українка» (1943 р.).

Твори Антокольського українською мовою перекладали Микола Бажан, Леонід Первомайський, Сава Голованівський та ін. 1957 у Києві видано «Вибрані поезії» Антокольського в українських перекладах.

 

0001

Go to top