Календар подій

Всенародний День Батька

den batka

 

В 2021 році Всенародний День Батька припадає на 19 вересня. Ініціаторами свята виступили МГО «Міжнародний Центр Батьківства» та Всеукраїнський громадський комітет з підтримки сім’ї та відповідального батьківства за підтримки Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту. 18 вересня 2009 року на спільній пресконференції було оголошено, що кожна третя неділя першого осіннього місяця (вересня) стає датою, коли українське суспільство виказує своє особливе шанування загальнолюдським сімейним і державним цінностям і відзначає національне свято Всенародний День батька.

Започаткування громадського святкування  цього свята виказує своє особливе шанування українського суспільства загальнолюдським сімейним і державним цінностям.  

 З незапам’ятних часів у нашого народу чоловіка по-особливому шанують і поважають, бо це – батько, господар, воїн. Головою родини був батько. Його слово було вагомим і авторитетним. Він повинен навчити своїх дітей, особливо  синів, різних ремесел. Адже з того як вихована дитина, що вона вміє і знає, можна судити про її батьків. Приклад батька у сім`ї має особливе значення. Суворо питав батько з того, хто своїм вчинком ганьбив рід.

 Батьківщина від слова – Батько, вона у нас одна, як і батько – один. Батько назавжди залишає відбиток у дитячому серці, тож нехай той відбиток буде добрим! Давайте не пошкодуємо сказати добре слово батькові, ніжно обняти маму і запропонувати їм свою допомогу!

Симоненко Василь

Кривда

Новела

У Івася немає тата.
Не питайте тільки чому.
Лиш від матері ласку знати
Довелося хлопчині цьому.

Він росте, як і інші діти,
І вистрибує, як усі.
Любить босим прогоготіти
По ранковій колючій росі.

Любить квіти на луках рвати,
Майструвати лука в лозі,
По городу галопом промчати
На обуреній, гнівній козі.

Але в грудях жаринка стука,
Є завітне в Івася одно —
Хоче він, щоб узяв за руку
І повів його тато в кіно.

 

Ну, нехай би смикнув за вухо,
Хай нагримав би раз чи два,-
Все одно він би тата слухав
І ловив би його слова...

Раз Івась на толоці грався,
Раптом глянув — сусіда йде.
— Ти пустуєш тута,— озвався,-
А тебе дома батько жде-

Біг Івасик, немов на свято,
І вибрикував, як лоша,
І, напевне, була у п'ятах
Пелюсткова його душа.

На порозі закляк винувато,
Але в хаті — мама сама.
— Дядько кажуть, приїхав тато,
Тільки чому ж його нема?..

Раптом стало Івасю стидно,
Раптом хлопець увесь поблід —
Догадався, чому єхидно
Захихикав сусіда вслід.

Він допізна сидів у коноплях,
Мов уперше вступив у гидь,
З оченят, від плачу промоклих,
Рукавом витирав блакить.

А вночі шугнув через грядку,
Де сусідів паркан стирчав,
Вибив шибку одну з рогатки
І додому спати помчав...

Бо ж немає тим іншої кари,
Хто дотепи свої в іржі
Заганяє бездумно в рани,
У болючі рани чужі...

 
 

Go to top