Календар подій

140 років від дня народження Івана Антоновича Кочерги (1881–1952), українського драматурга, публіциста, театрального та літературного критика

kocherga

"Немає в світі бурі, щоб огонь

могла задути вічний та правдивий"

Іван Кочерга

 

Народився Іван Антонович Кочерга 6 жовтня 1881 р. в містечку Носівка на Чернігівщині в сім'ї залізничного службовця, що зумовляло часті переїзди. Доводилося разом із сім'єю їздити по Україні й Росії, на Кавказ і в Польщу, бувати у Середній Азії.

Згодом батьки оселилися в Чернігові, де хлопець навчався в місцевій гімназії. У 1903 р. закінчив юридичний факультет Київського університету. Повертається до Чернігова і стає на службу чиновником у контрольній палаті. З 1904 р. виступає з театральними рецензіями на сторінках чернігівських газет.

1910 р. пише першу п'єсу (російською мовою) «Пісня в келиху» (вперше поставлена в Харківському Народному театрі лише 1926 р. в перекладі П. Тичини під назвою «Легенда про пісню).

1914 р. Кочерга переїхав до Житомира, де працював службовцем у робітничо-релянській інспекції, продовжував літературну діяльність. П'єси російською мовою «Зубний біль сатани» (1922 р.) та «Викуп (Весільна поїздка Марусі)»  (1924 р.) завершують певний етап драматургічного розвитку, в цей період творчого життя письменник починає писати українською мовою.

1925 p. він завершує роботу над п'єсою «Фея гіркого мигдалю». 1927 р. — пише нову п'єсу «Алмазне жорно».

І. Кочерга переходить працювати літредактором у міську газету «Робітник», а згодом — у «Радянську Волинь».

Він пише комедію «Натура і культура» (1928 р.), драму-феєрію «Марко в пеклі» (1928 р.), драматичну поему «Свіччине весілля» (1930 р.), п'єсу «Майстри часу» (1933 р.). У 1934 р. Кочерга пише кілька п'єс: «Підеш -не вернешся», «Чорний вальс», «Екзамен з анатомі». Але вони успіху не мали.

Драматична поема «Свіччине весілля» була поставлена лише 1935 р. в Запоріжжі й тільки після цього почала тріумфальний хід по сценах десятків театрів.

1934 р. І. Кочерга переїздить до Києва, де поринає в активну громадську, критико-публіцистичну та творчу роботу. Продовжує художню розробку проблемних філософських питань, працює і над кіносценаріями, перекладами.

З початку Другої світової війни живе в Уфі, де редагує газету «Література і мистецтво» й працює в Інституті літератури АН УРСР. У цей період створює кілька невеличких п'єс.

Дещо пізніше написані твори «Чаша» (1942 р.), «Досить простягти руку» (1946 р.). В одноактівці «Зубний біль сатани» реалізований задум п'єси, який автор нотував ще в 10-х роках.

Працює над драматичною поемою «Ярослав Мудрий».

У 1944 р. драматург повернувся до Києва. 1947 р. вийшла друком філософська п'єса «Істина», а 1948 р. Кочерга завершив драматичну поему «Пророк».

Помер Іван Антонович Кочерга 29 грудня 1952 р. І хоча визнання драматурга прийшло із запізненням, його роботи мали приголомшливий успіх. Наразі п’єси Кочерги є основними в репертуарі провідних українських театрів. Він залишив сценічну спадщину, багату на естетичну і філософську думку.

0001
0002

Go to top