Календар подій

21 червня – День літнього сонцестояння

 Літнє сонцестояння – це природне явище, коли Сонце досягає точки, що знаходиться в найбільшому вiддалені від земного екватора.

  Дата цього унікального астрономічного явища не є постійною, а зміщується від 20 до 22 числа червня. На таке зміщення впливає лише одне – кількість днів у році (не високосний рік). Так як 2017 рік не є високосним, то ж літнє сонцестояння  припадає на  21 червня відповідно.

 В результаті сонцестояння  на планеті становлюється найдовший річний світловий день, за яким прийде найкоротша ніч.

 Раніше ця подія визначала i народне святкування, адже вважалося, що саме з цього дня починалося справжнє літо. Крім цього, наші предки відзначали це свято, відносячи його до початку багатьох польових робіт. Тепер вже непросто визначити, хто першим помітив, що в році існує день, коли світла частина доби найбільш довга, ніж темна. Відомо одне, що це знання прийшло до людей задовго до нашої ери і поширилося по всій земній кулі.

 Цей День відзначають по всій планеті, тільки він носить різні назви в залежності від країни, в якій його відзначають: у країнах Прибалтики він носить назву Ліго, в Німеччині – Миттзоммерфеста, у Фінляндії – Юханнус.

 У фінів подібне свято називалося – Юханнус (від імені Святого Іоанна). Це національне свято, в яке прийнято прикрашати будинок, човни та інші всілякі місця зібрання людей, гілками берези. І так само, як і у нас, без великого багаття у фінів не обходиться.

 У португальців – це день Святого Іоанна. Це чи не найголовніше свято в країні. У деяких містах його святкують по кілька днів. І, звичайно, він супроводжується безліччю традиційних обрядів: розпалюванням багаття, «танцем царя Давида», феєрверками.

 Такий особливий день літа не залишився непоміченим нашими пращурами, i  тому до наших днів дійшло чимало традицій та особливих обрядів, дбайливо збережених з покоління в покоління. В Українi, свято приурочене Дню літнього сонцестояння – Івана Купала. Традицiйно було прийнято купатися в річці, збирати цілющi трави, стрибати через вогнища, ворожити та шукати папороть, яка за переказами розквітала у цей день, влаштовувати  святкове частування.

 Особливою славою в цей день користувалися різні лікувальні рослини, серед яких особливо важливе місце займав папороть. Вважалося, що саме в цей день, в хвилини сонцестояння, папороть розпускається і розквітає – і кожен, хто побачив це унікальне цвітіння, знаходить силу і знання. Але, як свідчать стародавні повір’я, не так-то й просто знайти квітку папороті, адже її надійно охороняють лісові феї, які володіють магічною силою і здатні відняти у людини дар мови.

 Вважалося, що в цей день бог Сонце найбільш пильно стежить за людьми, а значить, найбільш сприйнятливий до прохань. Дівчата в цей день ворожили на судженого. Жінки молилися за здоров’я дітей і чоловіків, а чоловіки просили бога обдарувати їх гідним урожаєм. Такий день буває тільки раз у році i саме в день лiтнього сонцестояння.

 У цей день у Вищої сили можна було попросити про виконання самої заповітної мрії, для чого потрібно було укласти нескладний договір з двома найсильнішими стихіями – вогнем і водою. Як правило за допомогою до Вищих сил зверталися дівчата і жінки, які хотіли або вийти заміж, або зустріти судженого, або знайти красу. Договір (звичайно в умовному контексті) полягав простим обрядом: дівчина приходила на озеро або річку, знімала зі своєї голови вінок, сплетений з листя і квітів, закріплювала в ньому запалену свічку і пускала його в воду, подумки промовляючи прохання і заклинаючи силу води і вогню.

Go to top