Дорогі наші славутичани!

Дорогі наші славутичани!

В зв"язку з карантином призупинено бібліотечно-інфрмаційне обслуговування користувачів в наших закладах. Адже головне сьогодні - це здоров”я та безпека кожного з нас. І, навіть, в цій ситуації ми залишаємося на постійному зв”язку з вами та продовжуємо надавати послуги онлайн.
  • Звертайтеся до нашого сайта - http://slavutichlib.com.ua/
  • Також для вас працює соціальна мережа facebook - https://www.facebook.com/info.zbic/
  • Ми залишаємось з вами на зв'язку через електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., сторінки в соціальних мережах. Ми вас любимо і дуже віримо, що разом переживемо ці тимчасові проблеми. Здоров”я всім нам! До скорих зустрічей!
     Viber 2020 04 15 13 01 42
    Загальноміський бібліотечно-інформаційний центр розпочинає роботу «Книга на замовлення» 📚 по індивідуальному обслуговуванню користувачів 60+ вдома. За бажанням, літературу можна замовити за телефонами ☎️ 2-05-88 та 2-17-59 з 9.00 до 16.00. Ми зробимо все можливе, щоб найшвидше ви отримали улюблені видання 📖. До речі, в першому вашому замовленні, діє акція «Захисна маска 😷 від «Handmade-студії творчості для дорослих» ЗБІЦ» в подарунок. 💖 Звертайтеся, ми залюбки вам допоможемо!

    Календар подій

    135 років від дня народження Якова Олександровича Протазанова (1881 – 1935), російського кінорежисера

    Яків Олександрович Протазанов - радянський кінорежисер, заслужений діяч мистецтв РРФСР (1935) і Узбецької РСР (1943). Один із зачинателів російського кінематографа.

     Яків Олександрович Протазанов народився в Москві, в купецькій сім'ї. У 1900 році він закінчив комерційне училище і збирався вступати до інституту, але сім'я розорилася, і йому довелося заробляти на життя самостійно. Потім, одержавши невелику спадщину від тітоньки, Протазанов подорожував по Європі, де займався самоосвітою.

     У 1907 році він поступив на роботу до московської кінофірми, де і спробував себе як сценарист (дебют — «Бахчисарайський фонтан», 1909). У 1911 році Протазанов вперше виступив як режисер з фільмом «Пісня каторжанина», і вже через три роки він завоював репутацію найбільш культурного режисера-професіонала.

     Вже в цей період творчість Протазанова відрізнялася високою професійною майстерністю, інтересом до класичної російської літературі, увагою до мистецтва актора.. Незважаючи на виробничу гонку, орієнтуючись у роботі на метод Станіславського, Протазанов ретельно розробляв психологію і поведінку своїх героїв. Вимушений в ці роки нерідко займатися комерційними постановками, він в кращих своїх роботах продемонстрував нові можливості російського кіно.

     У дореволюційному кіно, з 1911 по 1918 роки, Яків Олександрович зняв близько 80 фільмів, важливе місце в його творчості займали екранізації літературних творів. Серед них такі шедеври, як «Війна і мир» Л.Толстого, «Анфіса» Л. Андрєєвим, «Біси» Ф. Достоєвського, «Пікова дама» О.Пушкіна, «Отець Сергій» Л.Толстого. Ім'я його здобуло широку популярність.

     У 1918 році разом із групою акторів і режисерів Протазанов емігрував до Європи, де на студіях кращих кінофірм зняв ряд прекрасних картин. У 1923 році Протазанова вмовили повернутися до Москви, де він відразу ж приступив до зйомок «Аеліти» за романом Олексія Толстого. Прем'єра фільму наробила багато галасу. Як це часто бувало з картинами Протазанова, критика сердилась, а публіка штурмувала каси.

     У 20-і роки режисером були зняті блискучі комедії — «Закрійник із Торжка» (1925), «Процес про три мільйони» (1926), «Свято святого Йоргена» (1930) та інші, які користувалися великим успіхом у глядачів. У історико-революційному фільмі «Сорок перший» (1927) Протазанов добився глибокої достовірності в передачі епохи і створенні образів головних героїв. Він залучив В. І. Качалова і В. Е. Мейерхольда для виконання головних ролей у фільмі «Білий орел» (1928).

     Наступні фільми Протазанова були вже звуковими. Найбільш яскраві — «Маріонетки» (1934) і «Безприданниця» (1936) О. Островського, остання стала однією з кращих радянських екранізацій класичної драматургії. Фільм з тріумфом демонструвався на екранах країни, а на всесвітній виставці в Парижі в 1937 році отримав золоту медаль. Останніми роботами режисера стали історична картина «Салават Юлаєв» (1941) і комедія «Насреддін в Бухарі» (1943).

     У фільмографії Протазанова більше 100 картин. Він був майстром дива перетворення реальності в мистецтво, а найсильнішою стороною творчості режисера була робота з акторами. Він відкрив ряд видатних акторських імен: Н.Баталов, І.Ільінскій, В.Марецкая, А.Кторов, Н.Алісова, І.Мозжухін, М.Клімов, М.Жару і багато інших.

     Яків Олександрович Протазанов помер 8 серпня 1945 року в Москві, до останньої хвилини працюючи над режисерським сценарієм «Вовки і вівці». Він був похований на Новодівичому кладовищі.  

    Protazanov (1)
    Protazanov (2)

    Go to top