• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Київщина рiдна – серце України, Древнiй i прекрасний хліборобський край

85-рiччю утворення Київської областi присвячується

 Київська область. Неповторний і мальовничий куточок України. Це край, де ми народилися та живемо, де живуть наші батьки, де жили наші діди та прадіди. Це земля з багатовіковою  історією, мальовничою природою, чарівнею піснею, мудрими та талановитими людьми. 

 Це на Київщинi започаткувалася Київська Русь-Україна, це тут на Переяслiвськiй землi, народилося i слово Україна. Наш край зажди був i залишається серцем держави. Не випадково у всі віки вiн вабив погляди славних князів і полководців: Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Івана Мазепи, сприяв розквіту мистецької сили талановитих творців: архітектора Степана Ковніра, поета, автора Державного гімну Павла Чубинського, народних художниць Катерини Білокур і Марії Приймаченко, всесвітньо відомого співака Івана Козловського, космонавта №4, українця Павла Поповича, поета - лірика від Бога – Андрія Малишко.  Серед сучасників,  талант і праця яких збагатили надбання не тiльки України,  всесвітньо відомi: селекціонер – Василь Ремесло, генiальна поетеса Ліни Костенко, майстер слова Іван Драч, боксери -  брати Віталій і Володимир Клички, футболіст -Андрій Шевченко та інші.

 Київську область із центром у м. Києві було утворено 27 лютого 1932 року. Нинi  область є однiєю  з двадцяти п’яти областей України та в числi  найбільших (шосте місце за розмiром) у державi, займаючи близько п’яти вiдсоткiв її території. Та i рейтинг науковий, економiчний, соціальний у неї один з найвищих у країнi. Промисловість Київщини – це підприємства енергетики, машинобудування, хімічної, легкої та харчової галузей які виробляють електроенергію, різноманітні машини та устаткування, автомобільні шини, верхній одяг, продукти харчування. Київщина – один з найбільших сільськогосподарських регіонів України, тому в області значного розвитку досягла сільськогосподарська наука.

Є у області й своя символіка. Головним елементом Герба Київської області і Прапора Київської області є зображення святого Юрія Змiєборця (Георгія Победітеля). Прапор Київської області є прямокутним полотнищем, яке складається з трьох рівних по ширині вертикально розташованих смуг: центральна з них жовтого кольору, крайні - синього. На центральній смузі розмішується зображення фігури святого Юрія-Георгія та змія. Авторами Гімну Київської області є Г.Татарченко та А.Черняхiвський.

 Cучасна Київщина – це чудовий регiон для відпочинку та подорожей, який залюбки відкриває всім свою культурну спадщину, археологічні, етнографічні, історичні, мистецькі та художні пам’ятки.

Твоє корiння в Київськiй Русi

Твоє корiння в Київськiй Русi

Людське безсмертя з роду і до роду

Увись росте з коріння родоводу.

 І тільки той, у кого серце чуле,

 Хто знає, береже минуле,

І вміє шанувать сучасне, –

Лиш той майбутнє

Вивершить прекрасне.

 Любов Гавриленко

Київщина
Київщина
Київщина
Київщина
Київщина
Київщина
Київщина
Київщина
Київщина
Київщина
Давня історія України
Исторія України в особах
Памятники археологии
Новий довідник
Святополк
Святослав
Володимир
Кий
Мойого роду гiлочка тернова

Мойого роду гiлочка тернова

Краю мiй з трипільською снагою,

З гордістю слов`янок молодих!

Краю мiй з тавром голодоморiв

 I в сльозах полiської бiди…

Усмiхнися, Київщино рiдна!

Сонце сходить вранці над життям.

В бiлих зимах i пахучiм лiтi

Чується твоє серцебиття.

Нiна Пiвторацька (Усенко)

(Б)11023   копия
(В)11024   копия
(Г)11024
(Д)11025
(Е)11034
(Ж)11035
(З)11036   копия
(И)11036
(К)11029
(Л)11030
(М)11026
(Н)11027
(О)11028
(П)11031
(Р)11032
(С)11033

Маршрутами подвигiв  i слави Київщини

Маршрутами подвигiв i слави Київщини

Обелiски у кожнiм селi –

Пам'ять тих, хто згорiв у двобої.

Йдуть сюди i дорослi, й малi,

Щоб вклонитися низько героям.

У вiки, у вiки, у вiки

Вкарбувалися мужностi кроки.

Не зiтруть буревії й роки

В нашiй пам`ятi подвиг високий.

Раїса Котик-Маховська

(А)Війна (2)
(А)Війна (3)
(А)Війна (4)
(А)Війна (5)
(А)Війна (6)
(А)Війна (7)
(Б)Днепр (1)
(Б)Днепр (2)
(Б)Днепр (3)
(В)11047   копия
(Г)11047
(Д)Золоті ворота
(Ж)Ми  не з легенди
(И)На південно західному напрямі
(Л)Золоті
(Н)Білий морок

Велич твоя, слава твоя рiдна Київщино

Велич твоя, слава твоя рiдна Київщино

Із твого коріння витоки держави,

Від часів прадавніх йде твій родовід.
Працьовиті люди - твоя міць і слава -
Творять нову повість полум’яних літ.

Під блакиттю небо, в золоті колосся

Ти побідоносно до вершин злітай,
Щоб усе намріяне у житті збулося,
Київщино люба, ти наш славний край.

Анатолiй Черняхiвський

(А)Хтоє Хто (10)
(А)Хтоє Хто (11)
(А)Хтоє Хто (2)
(А)Хтоє Хто (3)
(А)Хтоє Хто (4)
(А)Хтоє Хто (5)
(А)Хтоє Хто (6)
(А)Хтоє Хто (7)
(А)Хтоє Хто (8)
(А)Хтоє Хто (9)
11001   копия
11001

Вiдкривайте для себе Київщину – наш древнiй край, оспіваний в піснях, звеличений  ратними ділами наших предкiв та сучасникiв, вознесений iсторичною, мистецькою та храмовою пам’яттю століть!

Дай Вам Боже, сяючого неба

I ужинків, i щедрот пісень.

Хай цвітуть вам чорнобривцi й верби,

Мирним буде, радiсним ваш день!

Музикою Лисенка лунай нам,

Мудрiстю Шевченка говори!

Кия-князя мрiю полум’яну

Передай у душу дiтвори.

Честь i слава, краю наш коханий!

Неповторний у красi своїй.

Над твоїми селами й мiстами

Ще ж таки спiвають солов`ї.

Тут наш дiм i доля, i молитва,

Тут у нас надiя i жура.

Будь благословенна i щаслива,

Київщино рiдна й дорога!

                                                                            Нiна Пiвторацька (Усенко)

Хостинг от Макхост

Наші контакти

Go to top