• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

 licey_2 Славутицький ліцей   - навчальний заклад нового типу розпочав роботу 1 вересня 2000 року. У його сучасних аудиторіях ліцеїсти отримують повну середню освіту та навчаються за профілями: 

 фізико-математичний; гуманітарний; природничий.

Сайт Славутицького ліцею

      Одним з пріоритетних напрямків діяльності ліцею є робота з обдарованими дітьми, розвиток їх природних здібностей, потреб і вміння до самовдосконалення. Тут створені умови для індивідуалізації навчання та науково-дослідницької роботи, розвитку самоврядування, професійної підготовки ліцеїстів.

     За 9 років заклад закінчило 468 учнів, з них:

     22 випускники нагороджено золотими та срібними медалями;

     926 учнів - переможці та призери міського етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін;

     169 учнів - переможці та призери обласного етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін;

     59 учнів - учасники республіканських олімпіад;

     5 учнів - лауреати конкурсів дослідницьких робіт МАН;

     36 ліцеїстів - призери конкурсів дослідницьких робіт МАН;

     141 ліцеїст-стипендіати міського голови.

     Якісну освіту, систематичну науково-дослідницьку роботу, позакласну роботу забезпечує педагогічний колектив, рівень професіоналізму якого досить високий. У ліцеї працюють 39 викладачів з вищою педагогічною освітою: 19 із них мають вищу кваліфікаційну категорію, 8 - звання „Старший учитель", 4 - звання „Вчитель-методист". Серед педагогів закладу - лауреати, призери обласних та республіканських конкурсів «Вчитель року», «Класний керівник», «Шкільний бібліотекар», «Кращий працівник психологічної служби».

Центр вищої освіти складається із філій 2 вищих навчальних закладів:

  • навчальний центр Чернігівського державного інституту економіки та управління;
  • філія Національного технічного університету України (КПІ);

    Thumbnail image  У Центрі навчаються студенти денної та заочної форми навчання, а також особи, які здобувають другу вищу освіту. Вони приїхали на навчання з різних областей України, але переважають славутчани. Славутич готовий поповнювати інтелектуальну еліту нашої держави.     

Вище професійне училище

Понад 700 студентів тут опановують сучасні професії. Йде робота над відкриттям філії Інституту прикладного декоративного мистецтва, Національного педагогічного університету ім. Драгоманова.    

Центр професійного розвитку та філія вищого професійно-технічного училища Національного педагогічного університету ім. Драгоманова готують фахівців робітничих професій за 9-ма ліцензованими напрямками для учнів шкіл і 4-ма робітничими професіями у філії ПТУ.

Основа освітньої діяльності - методична робота установ і закладів освіти

metodcentr

     Система освіти Славутича, як потужна складова соціально-економічної сфери міста, займає гідне місце щодо якості надання освітніх послуг. Як наслідок- у рейтингу освітньої системи Київщини Славутич досяг найвищих результатів у таких показниках:

    • охоплення дітей дошкільною освітою, участь та узагальнення інформації про призерів олімпіад;
    • результати участі в Малій академії наук;
    • освітній рівень педагогічних кадрів;
    • використання Інтернету.

У місті працює 28 методичних об'єднань учителів, 3 майстер-класи, 5 постійно діючих семінарів, школа молодого вчителя.

     Діяльність міського методичного центру спрямована на вирішення проблем:

  • модернізації дошкільної освіти через оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу, реалізуючи сучасні науково-методичні проблеми;
  • створення необхідних умов у закладах освіти для навчання дітей з особливими потребами;
  • надання допомоги в роботі молодим спеціалістам;
  • створення необхідних умов для роботи 8-х класів відповідно до новоствореного програмно-методичного і навчального забезпечення;
  • розробка на діагностичній основі чіткої системи організації профільного навчання для старшокласників загальноосвітніх шкіл міста та Центру професійного розвитку;
  • створення умов для постійного підвищення освітнього та кваліфікаційного рівнів педагогів на основі діагностики та системного підходу до організації безперервної педагогічної освіти.     

Славутицький освітянський комплекс не може бути завершений без науки. Тому сьогодні максимально приділяється увага розвитку Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології.  Крім того, в рамках міжнародної співпраці ведеться пошук шляхів щодо відкриття Міжнародного університету з проблем екології, радіології та біотехнології.   

 

   Ця робота активізується при реалізації головного проекту в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - спорудження конфайнменту.

 Центральний вхід до Чорнобильського центру Сприяє цьому і участь Славутича в конкурсі на розміщення нового науково- дослідницького реактора, початок будівництва якого планується на 2010 рік. Є всі підстави, щоб цей ядерний центр створити на базі Славутича. Такий цілісний комплекс дозволить реалізувати в повному обсязі програму "Славутич - техноекополіс". Він дасть нові робочі місця і впевнене майбутнє для міста, а з побудовою європейських транспортних коридорів ще і розширить унікальну географію з точки зору геополітики і геостратегії. Це дасть великий поштовх соціально-економічному розвитку всього регіону.

    У 2008 році в Славутичі був заснований Центрально-Східно-Європейський інститут сталого розвитку. Угода підписана між вищими навчальними закладами і науковими організаціями: Національним технічним університетом України "Київський політехнічний інститут" (НТУУ "КПІ), Пултуською гуманітарною академією ім. Олександра Гейштора, Польською освітньою фундацією, міською радою Славутича, Російським державним університетом ім.І.Канта в м.Калінінграді, Білоруським державним університетом, Геофізичним центром Російської академії наук, Варшавським технологічним університетом "Варшавська політехніка" та філіалом НТУУ "КПІ" в м.Славутичі.

Круглий стіл з проблематики сталого розвитку
Круглий стіл з проблематики сталого розвитку

  Угода передбачає співпрацю в освітній та науково-дослідницькій діяльності у сфері сталого розвитку. Метою такої співпраці є рух до більш сталого суспільства із застосуванням освітніх, наукових розробок і знань щодо вирішення економічних, екологічних та соціальних проблем у Центрально-Східно- Європейського регіоні.

     До третього базового стратегічного напряму розвитку віднесене виробницт­во, адже соціальний розвиток можливий тільки через економічне зростання.

 

 

  

Хостинг от Макхост

Go to top