• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

 СЛАВУТИЦЬКА  ГРОМАДА В ПОСТІЙНОМУ ПОШУКУ ІННОВАЦІЙНИХ ПІДХОДІВ ДО РОЗВИТКУ МІСТА

Thumbnail image

Так сталося, що місто Славутич своєю історією виникнення зобов'язано техногенній аварії та всім подальшим драматичним подіям, що трапилися 26 квітня 1986року в Україні на Чорнобильській АЕС. Спершу з'явилася ідея необхідності будівництва нового міста, а потім на її основі були сформовані основні принципи його життєдіяльності. Славутич іде попереду більшості міст України у своєму розвитку. Саме тому для його успішного існування в нових економічних умовах формування ринкових відносин у державі, йде пошук шляхів, причому, не завжди схожий на загальноприйняті. 

Впровадження проекту ВООЗ „Здорові міста"

     Із 24365 осіб наявного населення міста мають статус постраждалого внаслі¬док Чорнобильської катастрофи 17,3 тис. осіб, з них учасників ліквідації аварії:

     І категорії-661 чоловік; II категорії-5233 чоловік; III категорії-2209 чоловік 

      Проблема збереження і розвитку міста Славутича розглядається як невід'ємна складова заходів щодо закриття ЧАЕС та перетворення об'єкта „Укриття" в екологічно безпечну систему. 

     Переоцінка філософії життєдіяльності міста була знайдена після проведення в 1994 році першої в Україні Міжнародної конференції з впровадження проекту Всесвітньої організації охорони здоров'я „Здорові міста". 

      У наказі Міністерства охорони здоров'я України №26 від 07.02.1995 року було зазначено про відпрацювання моделі здорового міста на базі Славутича та розповсюдження досвіду в містах України.

       Для організації роботи за проектом було створено міський комітет управління проектом та його виконавчий орган - міське бюро проекту.

Thumbnail image

У 1996 році рішенням виконкому №193 від 29.03.96 затверджена комплексна „Програма розвитку міста Славутича за проектом Всесвітньої організації охорони здоров'я „Здорові міста", базовим компонентом якої є соціальна модель здоров'я. 

      Вона спрямована на реалізацію молодіжної політики в галузі спорту, дозвілля, молодіжної зайнятості, громадської діяльності, охорони здоров'я та охорони навколишнього середовища.

      Заходи з профілактики шкідливих звичок та пропаганди здорового способу життя є складовою частиною виховного процесу освітніх закладів міста. Вже вкотре виборює перехідний кубок традиційної міської акції „Молоде покоління обирає здоров'я" ЗОШ №1. Традиційним стало спортивне свято „Старти надій" за участю у змаганнях людей похилого віку - членів громадської організації „Діти війни" та учнів міських шкіл. Це є гарним прикладом для підростаючого покоління.

Thumbnail image

Молодіжна рада "Майбутне Славутича"

    На сьогодні до активістів цього руху приєдналися громадські організації: „ЗОВ", „Центр розвитку громади", клуб „Не здаємось", молодіжна рада „Майбутнє Славутича", „Громадська рада з розвитку міста", фонд допомоги дітям-інвалідам „Надія".

     Учасником міського проекту „Здорові міста" з перших днів стала міська медико-санітарна частина №5. Реалізація міських комплексних програм дає змогу проводити роботу щодо раннього виявлення, діагностики та зниження кількості ускладнень, викликаних захворюваннями.

     Пріоритетним напрямком роботи за проектом „Здорові міста" є надання соціальних послуг сім'ям, які опинились у складних життєвих обставинах, базовим компонентом яких є модель оцінки потреб дитини та сім'ї.

     У рамках роботи за проектом „Здорові міста" в місті реалізовуються програ¬ми : „Здоров'я славутичан", „Славутич - наш дім", „Місто дружньє до дитини".

     Як підсумок багаторічної роботи над проектом ВООЗ „Здорові міста"міському голові було вручено сертифікат №1 місту Славутичу за запровадження проекту ВООЗ „Здорові міста" та сприяння в розвитку нових технологій соціальної моделі здоров'я.

Впровадження програмно-цільового методу формування бюджету

     Місто Славутич є одним з 55 міст України, що були відібрані на конкурсній основі до участі в проекті USAID "Реформа місцевих бюджетів в Україні". Одним із критеріїв відбору міст було їх бажання покращити управління своїми бюджета¬ми з тим, щоб зробити їх більш ефективними, прозорими і підзвітними перед громадянами. Особлива увага зверталася на здатність і готовність керівництва та працівників органів місцевого самоврядування взяти на себе зобов'язання щодо виконання вимог Проекту.

usaid_ukr

     У результаті двосторонньої співпраці протягом 2006-2008 рр. місто отримало навчальну, консультаційну допомогу Проекту, завдяки чому в Славутичі було запроваджено програмно-цільовий метод бюджетування.

01-003_jpg   Програмно-цільовий метод - це система ефективного планування та управління бюджетними коштами, що спрямована на розв'язання місцевих проблем завдяки активному діалогу влади і громади. Протягом кількох десятиліть цей метод успішно застосовується в міжнародній практиці. В Україні ж передумови для впровадження програмно-цільового методу були створені в 2001 році з прийняттям Бюджетного кодексу, який передбачає формування та виконання Державного бюджету за принципами цього методу.

  У рамках співпраці з містом у результаті проведених навчальних 01-014_jpgренінгів та консультацій для покращення знань фахівців фінансового управління, головних розпорядників бюджетних коштів міста, депутатів міської ради в галузі ефективного управління фінансами за програмно-цільовим методом пройшли навчання та отримали сертифікати 38 керівників, головних бухгалтерів та інших працівників установ міста - тобто усі ті, хто має відношення до процесу планування бюджету.

     Програмно-цільовий метод ґрунтується на раціональному управлінні, спрямованому на вирішення соціально економічних проблем та передбачає визначення мети, якої необхідно досягти в результаті використання бюджетних коштів, і забезпечує інформацію про якість надання послуг та отриманий соціальний ефект.

     Славутичани вважають: майбутнє бюджетного процесу полягає в програмно- цільовому методі формування та виконання місцевих бюджетів. Проект отримав велику підтримку у міської влади Славутича, вніс чимало позитивного у фінансовому плануванні.

     Бюджет міста Славутича протягом 3-х років формується як за традиційним постатейним методом так і за програмно-цільовим.

Міська комунальна реформа

   img_5198  У державі не існувало моделі, яка б при реалізації давала можливість повністю вирішити проблеми комунальної сфери міста Славутича. Це підтверджується спробою використати існуючий досвід інших міст. У такій ситуації нагально постало питання про розробку і створення власної моделі реформування житлово-комунального господарства міста.

     З квітня 2001 року почалась наполеглива робота в цьому напрямку. Приймається концепція реформування житлово-комунального господарства (ЖКГ) в м.Славутич. Славутичани досконало вивчили суть та причини кризи комунальної сфери і першими в Україні не тільки знайшли шляхи вирішення проблем, а й приступили до їх реалізації на практиці. Основою ідеології реформи ЖКГ стали, в першу чергу, інтереси споживачів послуг. А в кінцевому результаті мала бути зміна свідомості і розуміння принципів формування вартості, об'єму та якості послуг.

     Головним завданням на початковому етапі реформування ЖКГ стала необхідність здійснити перехід від монополії в цій галузі до ринкової конкуренції з безперервним наданням життєво важливих послуг населенню. З цією метою була розроблена і запроваджена система правових і адміністративних умов як для споживачів, так і для виробників послуг, через принципово нову форму договірних відношень. За основу взято ідею створення служби єдиного замовника. Це дозволило захистити інтереси жителів перед виробниками послуг, було досягнуто договірних умов усіма сторонами та відповідальності юридичної особи за гарантований збір оплати послуг. А для того, щоб структура не потребувала додаткових витрат для населення, на неї поклали функцію єдиного розрахункового центру, послуги якого оплачують виробники зі статті накладних витрат.

   069_1_1  Таким чином, ця економічна та адміністративна модель поклала початок у створенні ринкових відносин у комунальній сфері міста Славутича. Першими були реформовані послуги з утримання будинків та прибудинкових територій. Замість звичних ЖЕКів до роботи приступили приватні компанії, пройшовши конкурсний відбір.

     Наступним етапом став конкурс по відбору виробника послуг на вивезення та утилізацію твердих побутових відходів. Служба єдиного замовника стала серцем процесу реформування комунальної сфери міста. Нею, враховуючи інтереси та можливості споживачів, розробляються положення та умови проведення конкурсів на надання комунальних послуг у місті. Відпрацьовується політика ціноутворення та розробка тарифів.

     На думку багатьох експертів, славутицька модель реформування ЖКГ є кращою на території України. На даний час реалізовано проект створення на базі

     Славутича Всеукраїнського навчально-тренувального центру комунального реформування. Вивчати наш досвід приїжджають із різних міст та регіонів країни. Славутичани зробили все можливе для того, щоб їх модель реформування була максимально інтегрована до європейської системи.

     У Славутичі діє громадська організація "Спілка виробників та роботодавців у сфері комунальних послуг", членами якої є всі підприємства, що виробляють комунальні послуги в місті. А розпочалося практичне втілення реформи ЖКГ з приватного підприємства "Гранд-Сервіс". Колектив на цьому нелегкому шляху став справжнім першопрохідцем. Його успішна робота показала ефективність нової моделі та стала позитивним прикладом для інших підприємців, які сьогодні надають населенню міста якісні комунальні послуги.

     Зроблено багато в реформуванні комунального сектора. Упродовж чотирьох років місто стає переможцем Всеукраїнського конкурсу з благоустрою міст та селищ.

     Завдяки перемозі у Всеукраїнських конкурсах проектів та програм розвитку місцевого самоврядування за 2003 - 2008 рр. понад 500 тис. грн. додатково залучено у житлово-комунальне господарство міста.      

Сайт КП УЖКГ м. Славутича

       Для організації роботи за проектом було створено міський комітет управління проектом та його виконавчий орган - міське бюро проекту.    

     Реформа ЖКГ в Славутичі продовжується. 

Хостинг от Макхост

Go to top