• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Славутич - спортивне місто

     Місто має багату мережу фізкультурно-оздоровчих закладів, яка складається з міського стадіону "Каскад", спортивного комплексу "Олімпієць", п'яти фізкультурно-оздоровчих комплексів, площею 3600 кв.м., басейнів "Лазурний" та "Дельфін", трьох стрілецьких тирів, 20 спортивних залів, 23 спортивних майданчиків, шести тенісних кортів, кінноспортивної бази, яхт-клубу "Білі крила", шахово-шашкового клубу "Прометей".

  dsc05035   За 20 років розвитку спортивної інфраструктури м. Славутича тренерським складом та інструкторами зі спорту підготовлено:

  • майстер ФІДЕ -1чол.
  • майстрів спорту Міжнародного класу - 9 чол.(з видів спорту: боротьба самбо, дзюдо, спортивні танці, жіночий бокс, пауерліфтінгу, шахова композиція, естетична гімнастика)
  • майстрів спорту України - 65 чол.
  • кандидатів у майстри спорту України - 146 чол.
  • спортсменів першого розряду - 285 чол.

      Мешканці міста можуть обрати за своїм бажанням будь-який вид активної діяльності із вказаних видів послуг. Ще в місті є стежка «Здоров'я», протяжністю 1500 м. ( розташована вздовж округової траси Талліннського кварталу), чудовий ліс із безліччю стежок та міський стадіон «Каскад», де можна безкоштовно з великою користю для свого здоров'я займатися найдоступнішим способом оздоровлення - оздоровчим бігом.

Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа

 dsc05018    Це дієва система підготовки спортивного резерву і виховання. Навчається 645 дітей. Працює тренерсько-викладацький склад у кількості 27 чоловік. У школі функціонують секції: бокс, баскетбол, боротьба самбо, важка атлетика, волейбол, гімнастика художня, дзюдо, легка атлетика, плавання, пауєрліфтінг, стрибки на батуті, футбол, футзал (жінки) та кіокушин-кай карате. Навчально-тренувальний процес у спортивній школі здійснює висококваліфікований тренерський склад (29 тренерів-викладачів, з них штатних 22), який має вищу фізкультурну освіту, з них мають звання майстрів спорту СРСР та України - 9 чол., звання заслужений тренер України - 4 чол., ( Клімантов Ю.О., Копилов О.Г., Глущенко І.М., Кузьмін К.П., В.К.)

  1271618702   Молоде місто має і шанує свої спортивні традиції. Під керівництвом міського комітету з фізичної культури і спорту Славутицького міськвиконкому щорічно проводяться Міжнародні та Всеукраїнські турніри з 16 видів спорту, приурочені пам'яті "Героїв Чорнобиля».

     Збірні команди міста Славутича з різних видів спорту щорічно беруть участь у обласних та республіканських спортивних спартакіадах, де успішно виступають у своїх вікових групах.

      Починаючи з 1995 року, в м. Славутичі на спортивних базах були проведені спортивні заходи різних рівнів - Чемпіонат Європи зі спортивних танців (2000р.), чемпіонати та Кубки України - з боротьби самбо, шахів, тенісу, велоспорту, важкої атлетики, міні-футболу, спортивних танців, стрибків на батуті, футболу, футзалу (жінки).

      У 1995 році за вагомий внесок у розвиток галузі фізичної культури та спорту вУкраїні Президент Олімпійського комітету Україні В.Борзов вручив меру м. Славутича В.Удовиченку почесний знак Міжнародного Олімпійського комітету «Екологія, Спорт, Олімпізм».

Традиційні спортивно-масові заходи в м.Славутичі

  • Змагання з різних видів спорту, приурочених пам'яті "Героїв Чорнобиля" (міські, Всеукраїнські, міжнародні)-березень, квітень, травень.
  • Міська Спартакіада серед колективів фізкультури, підприємств, установ та організацій міста (волейбол, баскетбол, н/теніс, футбол, плавання, легка атлетика) - протягом року
  • Кубок України з художньої гімнастики.
  • Міська Спартакіада школярів - протягом року.
  • Міські змагання серед дітей дошкільних закладів "Перші кроки" - квітень.
  • Міські змагання з видів спорту до Дня міста Славутича - травень-червень.
  • Легкоатлетичний пробіг, присвячений першим будівельникам міста Славутича, с.Якір - м.Славутич -13 км. - в День міста.
  • Олімпійський День бігу - червень.
  • Міські змагання з легкої атлетики. Годинний біг по стадіону - жовтень.
  • Міські змагання з видів спорту в рамках фестивалю "Золота осінь Славутича" - вересень-жовтень.
  • Відкритий Всеукраїнський турнір з боксу пам'яті Г.Р.Кіма-жовтень.
  • Змагання з видів спорту, присвячених Дню енергетика України - грудень.

Краєзнавчий музей Чорнобильської АЕС та м. Славутича 

 7a060da9f14b7dcc346fc8a57fecaff3    Яскравим прикладом вшанування головного багатства Славутича - людей, стало створення в місті краєзнавчого музею. У ньому надзвичайно широкий часовий і географічний діапазон музейного зібрання - це оригінальні документи, фотографії, спогади славної і водночас трагічної історії Чорнобильської АЕС, перетворення станції в екологічно безпечну систему та документальні факти з історії нашого міста від його народження до сьогодення. Речі, які тут містяться, є унікальними і раритетними. 

       Експозиційна зала «Чорнобильської АЕС: події, факти, документи». Безумовний інтерес у відвідувачів викликає макет промислового майданчика станції з об'єктом «Укриття», фотохроніка будівництва атомного первістка України, стенди про ліквідацію наслідків аварії, про пожежних та працівників станції, які робили все, щоб мінімізувати наслідки смертоносного сліду найбільшої і найстрашнішої з техногенних катастроф, а також матеріали щодо реалізації міжнародних проектів та технічне вирішення побудови безпечного конфайнменту над «Об'єктом «Укриття».      

pic_02091

«Будівництво міста Славутича». Музейний зал представляє, крім офіційних урядових документів, ще й ескізи художніх та архітектурних рішень, авторські проекти забудови кварталів і рекреаційних зон відпочинку, за які група архітекторів на чолі з Федором Боровиком отримала Державну премію України. Цікавим для відвідувачів є макет міста Славутича (12 м2), виконаний Київським науково-дослідним проектним інститутом. 

     «Славутич - наш дім». Експозиційний зал в документах, фотографіях, речових предметах представляє всі аспекти розвитку міста, якому 21 рік. Як для історії - зовсім мало, а для життєдіяльності міста це роки випробовувань і водночас великих перемог та здобутків. Зал представляє, як на практиці славутицька міська громада через пошук інноваційних підходів до розвитку міста реалізує ідею «Славутич - наш дім! Зробимо його найкращим, найчистішим, найзатишнішим!». 

     «Етнографічна світлиця». Музейна екпозиція цього залу - це духовна пам'ять нашої історії, відображена у речах побуту, світлинах, одязі, знаряддях праці початку XX століття. Серед унікальних експонатів - старовинні українські рушники, вишиті майстринями сіл Чернігівського і Ріпкінського районів, які вражають багатством візерунків та технік виконання. Змістовним доповненням до представленої експозиції стали, зібрані працівниками музею, матеріали про традиції, звичаї, обряди Чернігівщини, пісні, колядки, щедрівки, рецепти їжі. Це все те, що постійно нагадує нам, звідки ми і чийого роду. 

 

Хостинг от Макхост

Go to top