Нові надходження книжок до бібліотеки:

  • 1 (1)
  • 1 (10)
  • 1 (11)
  • 1 (12)
  • 1 (13)
  • 1 (14)
  • 1 (15)
  • 1 (16)
  • 1 (17)
  • 1 (18)
  • 1 (19)
  • 1 (2)
  • 1 (20)
  • 1 (21)
  • 1 (22)
  • 1 (23)
  • 1 (24)
  • 1 (25)
  • 1 (26)
  • 1 (27)
  • 1 (28)
  • 1 (29)
  • 1 (3)
  • 1 (30)
  • 1 (31)
  • 1 (32)
  • 1 (33)
  • 1 (34)
  • 1 (35)
  • 1 (36)
  • 1 (37)
  • 1 (38)
  • 1 (39)
  • 1 (4)
  • 1 (40)
  • 1 (41)
  • 1 (42)
  • 1 (43)
  • 1 (44)
  • 1 (45)
  • 1 (46)
  • 1 (47)
  • 1 (48)
  • 1 (49)
  • 1 (5)
  • 1 (50)
  • 1 (51)
  • 1 (52)
  • 1 (53)
  • 1 (54)
  • 1 (55)
  • 1 (56)
  • 1 (57)
  • 1 (58)
  • 1 (59)
  • 1 (6)
  • 1 (60)
  • 1 (61)
  • 1 (62)
  • 1 (63)
  • 1 (64)
  • 1 (7)
  • 1 (8)
  • 1 (9)
    03
    жовтня
    2019

    "Крізь дим і біль і біди..."

    Розповідь про партизанський рух в Великій Вітчизняній війні в Україні

    Розповідь про партизанський рух в Великій Вітчизняній війні в Україні викликала великий інтерес у слухачів. І це не випадково, адже серед присутніх були ті, хто на власні очі бачив все, що відбувалося в ті далекі воєнні роки.

        Хоча ніхто з присутніх не чув ім'я Віктора Нацевича, розповідь про нього захопила аудиторію. І це не випадково. Дивним здавався факт, що, будучи чотирнадцятирічним підлітком, він організував партизанський загін із своїх ровесників, який почав активну боротьбу проти німецьких окупантів в невеликому дачному селищі Ворзель.

         Розклеювання листівок, закладання вибухівки під рейки, забезпечення продуктами партизан, допомога населенню-ось неповний перелік справ підлітків.

         Під виглядом грибників вони зуміли підкласти вибухівку під залізницю, по якій німецькі загарбники доставляли військове спорядження і продукти до Києва.

    Загін Нацевича діяв під носом у фашистів, а тим і в голову не приходило, що юнаки  можуть мати якесь відношення до всього, що відбувається.

         Розповідь про щоденне життя партизан схвилювала слухачів. Мало хто знав, з якими труднощами стикалися лісові жителі кожен день. Голод, морози, антисанітарія були їхніми постійними супутниками. Операції проводилися підручними засобами. Ампутацію робили ножівкою або пилкою. Не всі могли пережити больовий шок, адже все це відбувалося без наркозу. Тому смертність була високою.

         Нестача зброї викликала необхідність самим бути майстрами на всі руки, так звана "чортова кухня", в якій методом нагріву виплавляли вибухівку з снарядів. Не одне життя забрала ця процедура, так як при контакті розпеченого металу з толом іноді виникала детонація.

        Дуже важким було партизанське життя, але підлітки під керівництвом Віктора Нацевича  пристосувалися до цих умов і продовжували боротьбу з фашистськими загарбниками.

        5-го листопада 1943 року 12 хлопчиків розстріляли загін власівців, помстившись за смерть підпільників, за допомогою яких підтримувався зв'язок зі старшими товаришами з інших партизанських з'єднань і велася робота в тилу ворога. Цим героїчним вчинком маленький партизанський загін показав безмежну віру в перемогу. Німці покинули Ворзель, рятуючись втечею, впевнені, що радянські війська прорвали лінію фронту.

        Подвиг молодих партизан і понині живе в наших серцях. Поки жива пам'ять про героїв - вони з нами!

    Теги Година спілкування партизанський рух Розповідь Україна

    Проект «Карта бібліотек України»

    uba2019

    Заходи та звіти

    Go to top