Дорогі наші славутичани!

Дорогі наші славутичани!

В зв"язку з карантином призупинено бібліотечно-інфрмаційне обслуговування користувачів в наших закладах. Адже головне сьогодні - це здоров”я та безпека кожного з нас. І, навіть, в цій ситуації ми залишаємося на постійному зв”язку з вами та продовжуємо надавати послуги онлайн.
  • Звертайтеся до нашого сайта - http://slavutichlib.com.ua/
  • Також для вас працює соціальна мережа facebook - https://www.facebook.com/info.zbic/
  • Ми залишаємось з вами на зв'язку через електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., сторінки в соціальних мережах. Ми вас любимо і дуже віримо, що разом переживемо ці тимчасові проблеми. Здоров”я всім нам! До скорих зустрічей!

    Нові надходження книжок до бібліотеки:

    • 321 (1)
    • 321 (10)
    • 321 (100)
    • 321 (11)
    • 321 (12)
    • 321 (13)
    • 321 (14)
    • 321 (15)
    • 321 (16)
    • 321 (17)
    • 321 (18)
    • 321 (19)
    • 321 (2)
    • 321 (20)
    • 321 (21)
    • 321 (22)
    • 321 (23)
    • 321 (24)
    • 321 (25)
    • 321 (26)
    • 321 (27)
    • 321 (28)
    • 321 (29)
    • 321 (3)
    • 321 (30)
    • 321 (31)
    • 321 (32)
    • 321 (33)
    • 321 (34)
    • 321 (35)
    • 321 (36)
    • 321 (37)
    • 321 (38)
    • 321 (39)
    • 321 (4)
    • 321 (40)
    • 321 (41)
    • 321 (42)
    • 321 (43)
    • 321 (44)
    • 321 (45)
    • 321 (46)
    • 321 (47)
    • 321 (48)
    • 321 (49)
    • 321 (5)
    • 321 (50)
    • 321 (51)
    • 321 (52)
    • 321 (53)
    • 321 (54)
    • 321 (55)
    • 321 (56)
    • 321 (57)
    • 321 (58)
    • 321 (59)
    • 321 (6)
    • 321 (60)
    • 321 (61)
    • 321 (62)
    • 321 (63)
    • 321 (64)
    • 321 (65)
    • 321 (66)
    • 321 (67)
    • 321 (68)
    • 321 (69)
    • 321 (7)
    • 321 (70)
    • 321 (71)
    • 321 (72)
    • 321 (73)
    • 321 (74)
    • 321 (75)
    • 321 (76)
    • 321 (77)
    • 321 (78)
    • 321 (79)
    • 321 (8)
    • 321 (80)
    • 321 (81)
    • 321 (82)
    • 321 (83)
    • 321 (84)
    • 321 (85)
    • 321 (86)
    • 321 (87)
    • 321 (88)
    • 321 (89)
    • 321 (9)
    • 321 (90)
    • 321 (91)
    • 321 (92)
    • 321 (93)
    • 321 (94)
    • 321 (95)
    • 321 (96)
    • 321 (97)
    • 321 (98)
    • 321 (99)
       Viber 2020 04 15 13 01 42
      Загальноміський бібліотечно-інформаційний центр розпочинає роботу «Книга на замовлення» 📚 по індивідуальному обслуговуванню користувачів 60+ вдома. За бажанням, літературу можна замовити за телефонами ☎️ 2-05-88 та 2-17-59 з 9.00 до 16.00. Ми зробимо все можливе, щоб найшвидше ви отримали улюблені видання 📖. До речі, в першому вашому замовленні, діє акція «Захисна маска 😷 від «Handmade-студії творчості для дорослих» ЗБІЦ» в подарунок. 💖 Звертайтеся, ми залюбки вам допоможемо!

      Зміст статті

        

          Місто Славутич – це надбання поліської землі, виклик Чорнобильській біді, символ відродження, мужності, єднання і дружби народів восьми республік колишнього Радянського Союзу, які в свій час згуртувалися, щоб разом перемогти трагедію. 

           Більш двох десятиліть минуло відтоді, як на мапі України з'явилося це місто. Воно будувалося одразу ж після Чорнобильської трагедії з надією на швидке подолання її наслідків. Це стало новим маленьким паростком, свідченням продовження життя. І якщо Прип'ять – поразка всього світу, то Славутич – символ відродження та надії.

      1986 рік 

           Рішення про спорудження м. Славутич, як нового міста для постійного проживання працівників Чорнобильської АЕС та членів їх сімей після аварії на ЧАЕС, було прийнято 2 жовтня 1986 року директивними органами колишнього Союзу. Вже у вересні-листопаді того ж року здійснено проектування, а в грудні розпочато будівництво міста силами восьми радянських республік, які намагалися втілити свої найкращі традиції, залишивши у спадок неповторний колорит. Групі будівельників Славутича присуджено Державну премію в галузі архітектури. Це була остання масштабна інтернаціональна будова, де кожен міський квартал і нині носить географічні та національні ознаки 8 республік. Вони залишилися в пам'яті славутичан назвами міських кварталів –  Бакинський, Бєлгородський, Вільнюський, Єреванський, Київський, Ленінградський,  Московський, Ризький, Талліннський, Тбіліський.

      1987 рік

           Указом Верховної Ради Української  РСР  19 лютого 1987 року місту, що будується в Чернігівській області для постійного проживання працівників Чорнобильської  АЕС присвоюють найменування Славутич та передають його у підпорядкування Київській  обласній Раді народних депутатів. 

           За роки свого існування місто сформувалось як адміністративно-територіальне утворення обласного значення. Міська влада Славутича була створена 2 липня 1987 року першою сесією Славутицької міської ради. З цього часу розпочався літопис напружених, складних, але, без сумніву, щасливих років. 

           Постійним бібліотекарем Славутицької міської бібліотеки з 06 вересня 1987 року стає Янченко Олена Олександрівна і хто, як не вона, зможе розповісти про ті часи: 

           «… Лідія Григорівна Леонець (одна з перших працівників міськвиконкому) обмовилася, що ново­му місту потрібні бібліотечні пра­цівники. Не вагаючись, я погодилась і у вересні 1987 року при­ступила до роботи у Славутицькій міській бібліотеці, яка на той час тимчасово була розташо­вана у тому ж таки Лісному ( селищі для будівників Славутича, розташованому неподалік і на цей час неіснуючий). 

            Бібліотечний абонемент зна­ходився у гуртожитку — майстрі №19, зовсім неподалік від міськвиконкому, а читальної зали на той момент ще не було. Було прийнято рішення відкрити її у майстрі №35. Завезли стелажі, пофарбували їх у білий колір. Розміщувати фонд читальної зали було надзвичайно приємно. Ще б пак! Серед багатогалузевої літератури чимало було мистецтвознавчої, тільки-но надісланої з бібліотечного колектору. Зокре­ма, нові кольорові фотоальбоми, які, в основному, і прикрасили книжкові виставки нашої читаль­ної зали. 

           Книжковий фонд абонемента в більшості складався з літера­тури, яку надсилали нам у дару­нок інші бібліотеки, окремі читачі. Це була, в основному, художня література. Виділявся у фонді стелаж з виданнями на вірменській, грузинській, азер­байджанській мовах, які подару­вали нашій бібліотеці братні рес­публіки Закавказзя. Приваблюва­ла читачів поличка книг з авто­графами і побажаннями письменників-гостей, що відвідали наш Славутич. Це, зокрема, Олег Чорногуз, Раїса Іванченко, Юрій Мушкетик (до речі, знайомий мені ще з дитинства як добрий друг мого батька), а також молодий поет із Чернігівщини Леонід Мель­ник та ін. 

           І хоча в тому, що абонемент і читальна зала бібліотеки на той час знаходилася у різних при­міщеннях і, що на перших порах до­водилося працювати допізна, і навіть без вихідних, а мізерну за­робітну плату отримувати один раз у три місяці, — були, звичайно, свої незручності і труднощі, та все ж, дякуючи Богу, Його незримій, але такій відчутній підтримці, бібліотека працювала…».

       

      Go to top