• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Нові надходження книжок до бібліотеки:

  • 1 (11)
  • 1 (12)
  • 1 (13)
  • 1 (14)
  • 1 (15)
  • 1 (16)
  • 1 (17)
  • 1 (18)
  • 1 (19)
  • 1 (1)
  • 1 (2)
  • 1 (20)
  • 1 (21)
  • 1 (22)
  • 1 (10)
  • 1 (23)
  • 1 (24)
  • 1 (25)
  • 1 (26)
  • 1 (27)
  • 1 (28)
  • 1 (29)
  • 1 (3)
  • 1 (30)
  • 1 (31)
  • 1 (32)
  • 1 (33)
  • 1 (4)
  • 1 (5)
  • 1 (6)
  • 1 (7)
  • 1 (8)
  • 1 (9)

      

        Місто Славутич – це надбання поліської землі, виклик Чорнобильській біді, символ відродження, мужності, єднання і дружби народів восьми республік колишнього Радянського Союзу, які в свій час згуртувалися, щоб разом перемогти трагедію. 

         Більш двох десятиліть минуло відтоді, як на мапі України з'явилося це місто. Воно будувалося одразу ж після Чорнобильської трагедії з надією на швидке подолання її наслідків. Це стало новим маленьким паростком, свідченням продовження життя. І якщо Прип'ять – поразка всього світу, то Славутич – символ відродження та надії.

    1986 рік 

         Рішення про спорудження м. Славутич, як нового міста для постійного проживання працівників Чорнобильської АЕС та членів їх сімей після аварії на ЧАЕС, було прийнято 2 жовтня 1986 року директивними органами колишнього Союзу. Вже у вересні-листопаді того ж року здійснено проектування, а в грудні розпочато будівництво міста силами восьми радянських республік, які намагалися втілити свої найкращі традиції, залишивши у спадок неповторний колорит. Групі будівельників Славутича присуджено Державну премію в галузі архітектури. Це була остання масштабна інтернаціональна будова, де кожен міський квартал і нині носить географічні та національні ознаки 8 республік. Вони залишилися в пам'яті славутичан назвами міських кварталів –  Бакинський, Бєлгородський, Вільнюський, Єреванський, Київський, Ленінградський,  Московський, Ризький, Талліннський, Тбіліський.

    1987 рік

         Указом Верховної Ради Української  РСР  19 лютого 1987 року місту, що будується в Чернігівській області для постійного проживання працівників Чорнобильської  АЕС присвоюють найменування Славутич та передають його у підпорядкування Київській  обласній Раді народних депутатів. 

         За роки свого існування місто сформувалось як адміністративно-територіальне утворення обласного значення. Міська влада Славутича була створена 2 липня 1987 року першою сесією Славутицької міської ради. З цього часу розпочався літопис напружених, складних, але, без сумніву, щасливих років. 

         Постійним бібліотекарем Славутицької міської бібліотеки з 06 вересня 1987 року стає Янченко Олена Олександрівна і хто, як не вона, зможе розповісти про ті часи: 

         «… Лідія Григорівна Леонець (одна з перших працівників міськвиконкому) обмовилася, що ново­му місту потрібні бібліотечні пра­цівники. Не вагаючись, я погодилась і у вересні 1987 року при­ступила до роботи у Славутицькій міській бібліотеці, яка на той час тимчасово була розташо­вана у тому ж таки Лісному ( селищі для будівників Славутича, розташованому неподалік і на цей час неіснуючий). 

          Бібліотечний абонемент зна­ходився у гуртожитку — майстрі №19, зовсім неподалік від міськвиконкому, а читальної зали на той момент ще не було. Було прийнято рішення відкрити її у майстрі №35. Завезли стелажі, пофарбували їх у білий колір. Розміщувати фонд читальної зали було надзвичайно приємно. Ще б пак! Серед багатогалузевої літератури чимало було мистецтвознавчої, тільки-но надісланої з бібліотечного колектору. Зокре­ма, нові кольорові фотоальбоми, які, в основному, і прикрасили книжкові виставки нашої читаль­ної зали. 

         Книжковий фонд абонемента в більшості складався з літера­тури, яку надсилали нам у дару­нок інші бібліотеки, окремі читачі. Це була, в основному, художня література. Виділявся у фонді стелаж з виданнями на вірменській, грузинській, азер­байджанській мовах, які подару­вали нашій бібліотеці братні рес­публіки Закавказзя. Приваблюва­ла читачів поличка книг з авто­графами і побажаннями письменників-гостей, що відвідали наш Славутич. Це, зокрема, Олег Чорногуз, Раїса Іванченко, Юрій Мушкетик (до речі, знайомий мені ще з дитинства як добрий друг мого батька), а також молодий поет із Чернігівщини Леонід Мель­ник та ін. 

         І хоча в тому, що абонемент і читальна зала бібліотеки на той час знаходилася у різних при­міщеннях і, що на перших порах до­водилося працювати допізна, і навіть без вихідних, а мізерну за­робітну плату отримувати один раз у три місяці, — були, звичайно, свої незручності і труднощі, та все ж, дякуючи Богу, Його незримій, але такій відчутній підтримці, бібліотека працювала…».

     


     

     

    1988 рік

         26 березня 1988  року видано перші ордери на заселення квартир. Спочатку місто проектували на 20 тисяч мешканців, але цього виявилося замало, тому, окрім котеджів, вирішили споруджувати п'яти- і дев'ятиповерхівки. Славутич починає розбудовуватися.

         На той час, коли наше місто уже встигло прийняти своїх новоселів, восени 1988 року фонд читальної зали селища Лісного було переве­зено до котеджу № 20 Київського кварталу, де тимчасово відкрила­ся міська бібліотека для дорослих. А в сусідньому котеджі гостинно розкрила свої двері для маленьких читачів міська бібліотека для дітей. Книжкові фонди обох бібліотек швидко поповнювалися новими надходженнями.

          Неможливо не пригадати також і про багатюще розмаїття періо­дичних видань, що постійно над­ходили до бібліотеки, на які з ве­ликим нетерпінням і цікавістю че­кали наші відвідувачі.

         І зараз  Олена Олександрівна пригадує, як тоді, відкривши двері бібліотеки-котеджу, вона зустрілася зі Світланою Сергіївною Нікольською (нині за­відуючою міським відділом куль­тури), з якою вони і пропрацювали там до 1989 року.

         На кінець 1988 року в місті працює уже чотири бібліотеки -  міська бібліотека для дорослих, бібліотека для дітей, бібліотека с. Лісний і бібліотека міськкому партії.

    1989 - 1991 роки

         Головним направленням цього періоду було організація мережі бібліотечного обслугову-вання міста, формування єдиного книжкового фонду, популяризація книги і робота з читачами.

         У лютому 1989 року  Янченко О. О. стає одним із  ініціаторів відкриття бібліотеки при Медико-санітарної частині м. Славутича. Пізніше вона ж її і очолила на посаді завідуючої.

         За цей час працівниками бібліотек міста регулярно оброблялися нові надходження літератури. Так в 1989 році книжковий фонд усіх бібліотек міста становив 3794 екземпляри, а на кінець 1991 року вже аж 34814 екземплярів.

         Більше 160 назв періодичних видань одержували бібліотеки міста в той час щорічно. Для більш повного задоволення потреб читачів діяв міжбібліотечний абонемент.  До бібліотечного обслуговування було залучено читацький актив, який приймав участь в роботі з тематичними планами та проведенням  масових заходів. Велика увага приділяється  краєзнавчій роботі. Ведеться робота по формуванню краєзнавчої картотеки, картотеки поточного комплектування, алфавітного   і систематичного каталогу, картотеки періодичних видань.

         На кінець 1991 року кількість читачів міста становила 5560 чоловік.

         В зв’язку з рішенням профспілкового комітету № 343 НВО «ЧАЕС» від 03 жовтня 1991 року про передачу бібліотечного фонду  міському відділу культури, на базі профспілкової бібліотеки, за адресою Московський квартал, 1/40 відкривається бібліотечний філіал № 1.

         Виходячи з того, що в місті працює п'ять бібліотек, які підлягають відділу культури міськвиконкому, на основі «Положення про централізацію державних масових бібліотек», наказом по Славутицькому міському відділу культури від 30 грудня 1991 року утворюється єдина Централізована бібліотечна система (ЦБС), до якої ввійшли:

    • Міська бібліотека для дорослих;
    • Міська бібліотека для дітей;
    • Бібліотечний філіал № 1 в Московському  кварталі, 1/40;
    • Бібліотечний філіал № 2 в МСЧ-126;
    • Бібліотечний філіал № 3 в с. Лісному.

         Директором Славутицької ЦБС призначена старший бібліотекар, виконуючий обов'язки завідуючого бібліотеки для дорослих,  Нікольська Світлана Сергіївна.

     


     

     

    1992 – 1996 роки

       «…Постійно дбають про поповнення книжкового фонду, періодики, технічних засобів бібліотечні працівники. Фонд дорослої та дитячої бібліотеки 50 тисяч книг, а відвідують ці заклади 8 тисяч славутичан. Директор ЦБС Нікольська С. С., бібліотекарі Янченко О. О., Степанюк Г. М., Лич Л. М., Стехун А. В. працюють в славутицької бібліотеці з дня її відкриття, і працюють добре, забезпечуючи своїх читачів потрібними матеріалами…»

    Журнал «Трибуна» № 1-2 за 1994 рік.

         У країні почалися трансформації, які мали охопити всі сфери життя. Початок розбудови Української держави відбувався в дуже складних економічних умовах, які Україна успадкувала від попередньої епохи і  історичного досвіту. Виходу з такої ситуації вона ще не мала.

         Це були складні часи і для нової ЦБС.

         Усі підрозділи Славутицької бібліо-течної системи розміщувалися в тимчасових приміщеннях. Загальна площа центральної міської бібліотеки для дорослих становила 176 м. кв., а фонд, якій на початок 1993 року складав близько 17 тисяч примірників,  розміщувався в п'яти невеличких кімнатах двоповерхового котеджу.

         У травні 1993 року центральній  міській  бібліотеці для дорослих виділено кілька приміщень  у палаці культури «Енергія». За рахунок того, що це вже не декілька дрібних приміщень, а два повноцінних зали, чимала частина фойє і два кабінети, з'явилась можливість розмістити фонд центральної бібліотеки зручніше для наших читачів на той час.

         У липні того ж року сталася сантехнічна аварія в приміщеннях бібліотеки філіалу № 1, книжковий фонд якого значно постраждав. Нажаль, це призвело  до того, що дану бібліотеку було вирішено закрити, а рештки врятованої літератури передати до  центральної міської  бібліотеки.Але колектив,  який на той час очолювала Нікольська С. С., подолав всі труднощі. Працівники Славутицької ЦБС направили свої зусилля на подальше підвищення ролі бібліотеки – як інформаційного центру, центру культурного дозвілля жителів міста.

         Визнаючи для себе основі пріоритети, форми і зміст роботи, працівники враховували перш  за все особливості нашого міста.

         Славутич – місто молоде. Основне виробництво на якому працює значне число  жителів  –  Чорнобильська атомна електростанція. Це підприємство потребує  висококваліфікованих працівників. І тому, серед читачі бібліотеки багато тих, хто навчається і підвищує  свою кваліфікацію. Частина випускників середніх шкіл отримують освіту в навчальних  закладах міста Чернігова і продовжує користуватися послугами бібліотек Славутича. Це в свою чергу потребує від працівників ЦБС необхідності приділяти значну  увагу питанням комплектування книжкових фондів і організації довідково – бібліотечного апарату.

         Всі бібліотеки ЦБС ведуть постійне поповнення і редагування краєзнавчих картотек.

         У 1995 році центральною міською бібліотекою вперше підготовлено і надруковано  бібліографічний покажчик «Місто Славутич, ВО «ЧАЕС», НВО «Прип'ять» , 30-км зона відчуження на сторінках преси». До цього покажчика проявили зацікавленість  адміністрація ЧАЕС, міськвиконком та інші організації.  Поступово наладжуються тісні відносини  по обміну інформації з технічною бібліотекою ВО «ЧАЕС» та відділенням по зв'язках з громадськістю міськвиконкому.

         Бібліотекарі постійно поповнюють і редагують каталоги і картотеки, розуміючи їх значимість в виконанні інформаційних запитів читачів.

         Усвідомлюючи, який великий вплив мають засоби масової інформації та телебачення на глядачів, бібліотеки дедалі частіше звертаються до співпраці з ними. Так, програма місцевого телебачення «Новини культури» постійно знайомить жителів міста з заходами центральної міської і дитячої бібліотек.

         Великими святами в цей період були  щорічні Всеукраїнські тижні дитячої та юнацької книги.  На святкових відкриттях маленькі і дорослі  жителі міста мали змогу зустрітися з відомими українськими письменниками  –  Раїсою Іванченко,  Михайлом Шевченко,  Богданом Чалим,  Ганною Чубач  та іншими.

         Не залишилась без уваги і клубна робота. Постійно проводять свої заняття в дитячій бібліотеці клуби  «Чомучка»  і «Юний бібліотекознавець».

         В центральній бібліотеці кожної п'ятниці відбуваються зустрічі в клубі любителів авторської пісні Славутича «ЛАПС». В травні 1994 року відбувся творчий вечір клубу, присвячений його п'ятиріччю, а вже в 1996 році він стає головним ініціатором організації Міжнародного фестивалю авторської пісні «Славутич-96».

         Можна відмітити зростання авторитету бібліотек в місті – як інформаційних і досугових центрів, а це в свою чергу потребує від її працівників постійної роботи над пошуком нових, цікавих  форм роботи з читачем, підвищувати свій професіоналізм і компетентність. 

     


     

     

     1997 – 2003 роки

         Усі ланки суспільного життя нашої держави перебувають у стані трансформації, триває активний пошук стабілізуючих факторів в економіці та політиці.  Не залишається в стороні і гуманітарна сфера, адже саме через культуру, історію, традиції народу світ пізнає, що таке Україна. Крім того, нам, жителям такого молодого і такого чудового міста, хотілося б привернути увагу  і до Славутича також. І саме бібліотеки тут відіграють важливу роль.

         Світлана Сергіївна Нікольська з липня 1997 року очолює міській відділ культури, а в серпні того ж року був проведений конкурс на заміщення вакантної посади директора Славутицької ЦБС. Переможцем стала Портная Наталія Василівна, яка керує ЦБС по теперішній день.

         На жаль, фінанси стали однією з головних проблем для бібліотек  на сьогоднішній час. Це відчутно вплинуло в першу чергу на комплектування. І, якщо попит читачів на художню та галузеву літературу зростає, ми, нажаль, не маємо можливості його задовольнити в повній мірі. На основі Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв» в нашій центральній міській бібліотеці вперше в 1998 році введено ряд платних послуг. Одна з них «Платний абонемент». Особливо результативним було введення цієї послуги в центральній бібліотеці. Самі читачі подали ідею його введення. Це стало можливістю заробляти кошти для закупки новинок книжкового ринку за заявками читачів. Поповнення проводяться майже щомісяця.

         Гостро постала проблема грошей перед нами і під час оформлення підписки періодичних видань на перше півріччя 1998 року. Ми вимушені були звернутися за допомогою до профкому  Чорнобильської АЕС і нам не відмовили.

         Славутич хоч і молоде місто, але вже встигло виховати свої таланти. Є серед жителів і свої письменники та поети. Наприкінці зими 1998 року вийшла з друку збірка молодих талантів міста під назвою «Нас врятує любов». Під час проведення Всеукраїнського тижня дитячої та юнацької книги, під час весняних шкільних канікул, на літературно – музичному світі «Літературні дебюти» відбулася її презентація.

         В тому ж  році вперше в Україні почали святкувати 30 вересня Всеукраїнський день бібліотек. А в нашому місті це свято було подвійне: ми відмічали десятиріччя бібліотек міста.

       

          Завдяки турботі місцевого відділу культури та мерії міста, Центральна міська бібліотека отримала змогу розширити приміщення читальної зали і покращити умови роботи в ній. В 1999 році виділено ще одну частину будинку культури «Енергія». Відтепер площа, яку займає центральна бібліотека майже 380 м. кв.

         Значну увагу ми приділяємо придбанню галузевої літератури. На сьогоднішній день студенти мають змогу працювати з найновішими виданнями з історії, економіки, права. А для школярів зібрано багатотомне видання енциклопедії для дітей видавництва «Аванта – плюс».

         Однією з найголовніших подій 2000 року в житті Славутицької ЦБС  було створення на базі міської бібліотеки для дітей Бібліотечно – інформаційного центру для дітей та юнацтва (БІЦ). Це було подарунком для дітей Славутича від мерії та міського відділу культури. Завдяки їх турботі дитяча бібліотека отримала нове, чудове приміщення в якому розташувались велика читальна зала, абонемент для молодших школярів та старшокласників, комп’ютерного класу, в якому діти мають змогу переглянути унікальні енциклопедичні видання на дискетах, ознайомитись з роботою комп’ютерів, попрацювати в мережі «Internet».

         Осінь 2000 року була сповнена творчості та навчання для наших спеціалістів. Всі бібліотекарі Славутицької ЦБС мали можливість прослухати цикл лекцій для спеціалістів, що були організовані міським відділом культури разом з Національною академією керівних кадрів працівників культури. Завдяки підтримці міського відділу культури 12 працівників ЦБС закінчили курси підготовки операторів ПЕОМ і придбали навики роботи на комп’ютерах.

         15 грудня 2000 року був офіційно зупинений працюючий блок  Чорнобильської АЕС.

         А так як місто Славутич являється містом – супутником, станції, то, звичайно ж, постає питання, що робити та куди застосувати свої сили? І ще одна проблема невід’ємно з'являється поряд: що робити нашим дітям, які виростають та закінчують школу. Тут важливою є програма адміністрації міста перетворити м. Славутич у маленький навчальний центр. І початок покладено. Адже, з 1 вересня 2000 році в місті розпочали свою роботу ліцей та філіал Чернігівської академії економіки та управління, а з грудня 2001 року відкрито два факультети Київського технічного університету (КПІ). Взагалі бібліотеки міста завжди в тісному контакті співпрацювали з працівниками міського відділу народної освіти.  З введенням нових освітянських закладів звичайно ж зросла потреба на літературу. Тому ЦБС налагодила постійний зв'язок з видавництвами «Знання», « Веселка», «Наукова думка». Це дало змогу частково забезпечити читачів підручниками, словниками, довідковою літературою.

         Різні форми роботи використовують її працівники: бібліотечні уроки,колективні бесіди та диспути,  літературно-музичні композиції та вечори, зустрічі з цікавими людьми. Виставки книжкові та тематичні завжди були і залишаються важливими в нашої роботі. Саме з їх допомогою бібліотекарі мають можливість більш детально висвітлити різні події, познайомити ширше коло користувачів з тим, що відбувається в нашій країні,в усьому світі, розповісти про різні книжкові новинки, представити до уваги статті в газетах і журналах.

         У 2002 році наша молода держава відзначила 10-ту річницю своєї Незалежності. Основним напрямком нашої роботи на цей рік була популяризації літератури по розбудові державності України, відродженню національних традицій нашого народу.

         Особливим в нашому житті і наповнений рядом важливих подій став 2003 рік. Це 15-річчя бібліотечно-інформаційного центру для дітей і такий же ювілей для центральної міської бібліотеки. За 15 років свого існування бібліотеки Славутича стали важливим культурно-інформаційним центрами. На той день фонд ЦБС нараховував більш 74 тисяч примірників, а кожен п'ятий житель міста – її читач.

         А 12 грудня 2003 року центральна міська бібліотека для дорослих від адміністрації міста отримала подарунок  – нове приміщення,  загальною площею 1350 кв. м. Два абонемента, дві читальні зали, виставкова та конференційна зали будуть зручними як для читачів, так і для бібліотекарів.  З новим приміщенням працівники бібліотеки пов'язують великі плани та надії.

         Бібліотека змінює не тільки свою адресу,  з цього часу вона буде найменуватися -  Загальноміський бібліотечно-інформаційний центр (ЗБІЦ).

         З реорганізацією центральної міської бібліотеки частково змінюється і її структура. До вже традиційно-бібліотечних відділів добавляються нові.  Урізноманітнюються також і напрямки нашої роботи.

     


     

    2004 - 2010 роки

         Офіційно завершився переїзд дорослої бібліотеки в нове приміщення і розпочав свою роботу Славутицький Загальноміський бібліотечно-інформаційний центр (ЗБІЦ) в місті з 20 січня 2004 року.

         В тому ж місяці відбулася презентація міського центру інформаційних технологій, який  розпочав свою роботу за підтримки міжнародного проекту ОРТ в приміщенні ЗБІЦ. З директором навчально – технологічного центру НР – ОРТ Салій Л.М. було підписано договір про співпрацю та організацію взаємодії. Такі договори  було підписано також з іншими організаціями міста.

         Застосування сучасних інформаційних технологій не тільки позитивно впливає на ефективність використання ресурсів бібліотечно-інформаційних центрів м. Славутича, а й підвищує якість обслуговування користувачів, піднімає на значну висоту їх престиж та робить привабливими для відвідувачів.

         Саме завдяки тісному контакту бібліотек та читача, врахуванню потреб сьогодення для жителів міста активізується діяльність наших спеціалістів, переглядаються вимоги до бібліотечного сервісу, інформаційного забезпечення і, як наслідок, показників якості роботи.

         З 01 листопада 2004 року при ЗБІЦ розпочала свою роботу «Електрона бібліотека». Міський центр інформаційних технологій надав можливість для користувачів ЗБІЦ безкош-товно працювати в мережі «Internet».  А з грудня 2004 року на комп’ютерах ЗБІЦ встановлено бібліотечну електрону програму «ЧИБИС» і колектив розпочав роботу по створенню електронного каталогу ЦБС.

         На протязі останніх років робота по вдосконаленню інформаційного сервісу славутичан залишалась чи не найактуальнішою в житті бібліотек. Новий рівень її розпочато в 2010 році, коли  завдяки позитивному становленню до бібліотек міста адміністрації і особисто мера В.П.Удовиченко, бажанню піднести їх на сучасний, комп’ютеризований рівень,  спільно  з компанією «Інком» з 2010 року  розпочато впровадження в практику роботи ЦБС апаратно-програмного комплексу «Електронна бібліотека». 

         Головне обладнання, фірмою Інком вже встановлено в ЗБІЦ, розпочато його початкове освоєння працівниками Центру. Але ж звичайно ми не зупиняємось на досягнутому і попереду у колективу кропітка та плідна робота по завершенню наповнення електронного каталогу, штрих-кодування фонду, введення електронного формуляра читача, проведення автоматизації книговидачі. 

         Привітно приймають гостей та надають всіляку допомогу різним закладам Славутича всі бібліотеки ЦБС, але, звичайно ж, головною залишається центральна книгозбірня міста - Загальноміський бібліотечно-інформаційний центр. Щороку на базі Загальноміського бібліотечно-інформаційного центру проводяться конференції, семінари, тренінги за участі навіть міжнародних делегацій, підтримуються і розвиваються прямі професійні та громадські контакти і зв’язки з установами та міськими організаціями.  

        З метою найповнішого ознайомлення жителів міста новинками законодавства бібліотеки ЦБС передплачують «Урядовий кур’єр», «Офіційний вісник України», «Голос України», «Пенсійний кур’єр» та інші. 

         Важлива увага в роботі ЦБС приділяється і питанням профорієнтації підростаючого покоління. Серед різноманітних заходів, які проводяться бібліотеками - дні відкритих дверей, індивідуальні консультації працівників служби центру зайнятості. 

         Однією з найважливіших внутрішньополітичних подій в 2010 році стали  виборинародних депутатів до місцевих рад, а також мерів міст. Під час підготовки до них наші бібліотеки виконували функції так званих центрів громадського інформування та дій, що сприяють підвищенню громадянської активності наших славутичан, їхньому міжособистісному спілкуванню, обізнаності про соціально-політичні процеси в місті. Але, між іншим, бібліотека не повинна дублювати дії виборчих штабів, громадських об’єднань, підтримувати конкретних кандидатів, а навпаки, прозоро і незалежно надавати виборцям достовірну інформацію про того чи іншого кандидата, забезпечити всіх жителів вільним та найбільш повним доступом до передвиборчих програм кожного з кандидатів. Тому виборча компанія в наших бібліотеках – це певний комплекс заходів щодо підвищення політичної культури населення. До уваги наших користувачів були представлені тематичні полички та виставки, на яких працівники спробували якнайглибше розкрити для Славутича програми дій різних партій, висвітлили напрямки роботи кандидатів.


     

        Краєзнавство вже давно набуло великої популярності, оскільки дозволяє людям більш глибоко пізнати свою Батьківщину, її історичний спадок, здобутки народу, відкривати на своїй землі скарбниці та чудеса світового рівня. 

         Тому в роботі бібліотек Славутицької ЦБС завжди важлива увага приділялась і приділяється даному напрямку роботи. Цікавими та змістовними є постійно діюча виставка-стенд «Славутич – наш дім» та книжково-ілюстровані виставки «Полісся – край древньої історії, традицій і слави», «Як тебе не любити, Славутиче мій!».  

       Важливим напрямком краєзнавчої роботи в місті, яке народилося внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС є проведення заходів по вшануванню пам’яті тих трагічних днів квітня 1986 року, адже більшість жителів міста так чи інакше пов’язані з роботою на атомній електростанції та являються учасниками ліквідації наслідків страшної аварії тисячоліття. Тому кожного року Славутицькою ЦБС на достойному рівні проводяться заходи по відзначенню річниці пам’яті Чорнобильської трагедії. 

       Пам’ять про другу світову, про тих, хто загинув за визволення України, про ветеранів, що живуть і нині, спонукає нас щорічно торкатися цієї болісної теми, знов і знов повертатися до тих подій. Адже в горнилі Великої Вітчизняної війни у всій повноті розкрились доблесть і героїзм, мужність та звитяга захисників і визволителів Батьківщини. Численні патріотично-виховні заходи, які проводяться бібліотеками Славутицької ЦБС: літературно-музичні композиції, уроки історії, уроки пам'яті, виховні години, тематичні вечори вже давно стали традиційно цікавими для наших дітей та старшокласників. І хоча, на превеликий жаль, наших ветеранів з кожним роком залишається все менше, зустрічі молодого покоління з ними залишаються на нашу думку найдієвішою формою роботи в даному питанні.

         Ще одна подія, про яку не можна не згадати – це щорічний Міжнародний фестиваль дитячої творчості, радіо та телебачення «Золота осінь Славутича». Вже на протязі багатьох років він восени традиційно скликає на свої зустрічі сотні учасників-дітей з міст  колишнього Радянського Союзу: Білорусії, Росії, Грузії та ін. Вже виросло не одне покоління учасників цього фестивалю, але ніжна назва «ЗОСя», якою називають його і дорослі і діти свідчить про ту святкову атмосферу любові, дружби та взаєморозуміння, які панують під час його проведення. І, звичайно ж, працівники наших бібліотечно- інформаційних центрів приймають активну участь в різних його заходах, конкурсах, допомагають в проведенні круглих столів, зустрічей, консультацій.  

         Але, безумовно, найграндіознішим та найулюбленішим святом книжки залишається Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької  книги, який традиційно проходить під час весняних канікул. 

         Важливу увагу працівники бібліотек Славутицької ЦБС приділяють пропаганді української мови, вихованню у підростаючого покоління та різних верств населення розуміння значимості нашої державної мови, бачення її краси та колориту. Це поетична свічка «Що за диво наша мова», книжкова поличка «Що за диво наша мова», урок-розвага «Буква до букви і виникло слово», книжково-ілюстровані виставки «В ній материнська ласка і любов», «Апостоли рідної мови» та ін.  

         Велика робота ведеться Славутицькою ЦБС і по організації культурного дозвілля. Не одне покоління юних славутичан отримало перші кроки доброти та порядності в клубах «Підліток», «Друзі бібліотеки», «Чомучка», які гостинно розкривають свої двері в Бібліотечно-інформаційному центрі для дітей та юнацтва. При Загальноміському бібліотечно-інформаційному центрі для підлітків молоді міста цікавими стали засідання літературної студії «Балада» та спільного проекту міського управління юстиції та ЗБІЦ - клубу з правового виховання «Феміда». 

         Взагалі, значну роль у формуванні  іміджу бібліотечної професії та бібліотек в цілому відіграють засоби масової інформації. Останні роки колектив ЦБС активно працював із ЗМІ і ми відчули, що вони багато в чому сприяли формуванню привабливого образу наших бібліотек, росту їх авторитету, соціальної значимості. В рубриці «Культура» міської газети «Теледень Славутич» вже традиційними стали анонси та статті про проведення в закладах ЦБС масових заходів, виставок, а також про роботу клубів та літературних студій.

         Радіо ЧАЕС та міська телекомпанія «Славутич» регулярно готують та випускають в ефір репортажі про роботу Загальноміського бібліотечно-інформаційного центру та бібліотечно-інформаційного центру для дітей та юнацтва. Не залишає поза увагою телебачення і наше професійне свято, присвячуючи свої спецвипуски цим подіям.

         Ще декілька слів хочеться сказати про бібліотеки-філіали Славутицької ЦБС.

         Один з них,філіал № 2, працює при Медико-санітарній частині міста і вже на протязі багатьох років залишається важливим осередком інформації не тільки для лікарів, медперсоналу, але і для людей, які тимчасово вимушені проходити курс лікування.

         А от в зв'язку з ліквідацією селища будівельників Лісного, ще одна бібліотека-філіал № 3 перемістилася до міста Славутича, до ресурсного центру в Київському кварталі, і розпочала свою роботу з правової екологічної освіти населення, профорієнтації молоді, підтримці малого бізнесу та підприємства.

         На сьогоднішній день до мережі Славутицької ЦБС входить чотири бібліотеки:

    • загальноміський бібліотечно-інформаційний центр;
    • бібліотечно-інформаційний центр для дітей та юнацтва;
    • бібліотека-філіал № 2 при МСЧ-5;
    • бібліотека-філіал ресурсного центру.

         Фонд ЦБС нараховує близько 85 тисяч примірників, а користувачами наших бібліотек є близько 11,5 тисяч славутичан. 

         Без книги ніяка бібліотека існувати не може. Але навіть найпрекрасніші книги не зможуть служити людям, якщо поряд не буде бібліотекарів, люблячих та цінуючи друковане слово. І величезна заслуга наших працівників, що бібліотеки Славутицької ЦБС знаходяться завжди на такому високому рівні. З великою вдячністю за кропітку, плідну та творчу роботу, за відданість своєму покликанню бібліотекаря можна говорити про всіх наших спеціалістів. 

         Працівники Славутицької ЦБС постійно відзначаються  подяками та грамотами Київської облдержадміністрації, обласного управління культури, міського виконкому, відділу культури. Почесною грамотою Верховної Ради України відзначено директора Славутицької ЦБС Портної Н. В.,  завідуюча відділом обслуговування ЗБІЦ Рибка Л.А. отримала почесну грамоту Міністерства культури та мистецтв України.

         Неодноразово колективи ЗБІЦ та БІЦ для дітей були лауреатами та переможцями загальноміської програми «Славутичанин року».

         Колектив Славутицької ЦБС – це велика дружня родина, віддана спільним інтересам, працьовита, головним гаслом в роботі якої на протязі всіх років залишається -

    « Ми працюємо для Вас!» 

    Хостинг от Макхост

    Go to top