Електронна інтерактивна дошка - це сенсорна панель, що працює в комплексі з комп'ютером і проектором. Перші інтерактивні дошки були випущені фірмою SMART Technologies в 1991 році. Викладачі стали першими, хто усвідомив потенціал електронних інтерактивних дошок для навчання, нарад і презентацій. І до цього дня інтерактивними дошками головним чином користуються саме викладачі (в основному, в США і Великобританії).
Як електронна інтерактивна дошка може бути використана в середовищі навчання? Електронні інтерактивні дошки - це ефективний спосіб впровадження електронного змісту і мультимедійних матеріалів в масове середовище навчання. Можна перерахувати наступні види освітньої діяльності, доступні при використанні електронної інтерактивної дошки:
Переваги роботи з інтерактивними дошками.
Основні:
Переваги для викладачів:
Переваги для учнів:
Чинники ефективного використання:
Чітальна зала Загальноміського бібліотечно-інформаційного центру є Wi-Fi зоною, де кожен, хто не має можливості користуватися мережею Internet вдома, майже безкоштовно може скористатись бездротовної мережею в нашому центрі.
Wi-Fi – скорочення від англійського словосполучення Wireless Fidelity, що означає стандарт бездротового (радіо) зв’язку, який об’єднує декілька протоколів та має офіційне найменування IEEE 802.11 (Institute of Electrical and Electronic Engineers – міжнародної організації, що займається розробкою стандартів у сфері електронних технологій). Найбільш відомим та поширеним на сьогоднішній день є протокол IEEE 802.11b, що визначає функціонування бездротових мереж.
Максимальна дальність передачі сигналу у такій мережі складає 100 метрів, однак на відкритій місцевості вона може досягати й більших відстаней (до 300-400 м).
Окрім 802.11b ще існує бездротовий стандарт 802.11a, який використовує частоту 5 Ггц та забезпечує максимальну швидкість 54 Мбіт/сек., а також 802.11g, що працює на частоті 2,4 Ггц і також забезпечує 54 Мбіт/сек. Крім цього, наразі ведеться розробка стандарту 802.11n, який у майбутньому зможе забезпечити швидкості до 320 Мбіт/сек.
Ядром бездротової мережі Wi-Fi є так звана точка доступу (Access Point), яка підключається до якоїсь наземної мереженої інфраструктури (каналам Інтернет-провайдера) та забезпечує передачу радіосигналу. Зазвичай, точка доступу складається із приймача, передавача, інтерфейсу для підключення до дротової мережі та програмного забезпечення для обробки даних. Навколо точки доступу формується територія радіусом 50-100 метрів (її називають хот-спотом або зоною Wi-Fi), на якій можна користуватися бездротовою мережею.
Для того щоб підключитися до точки доступу та відчути всі переваги бездротової мережі, власник ноутбуку або мобільного пристрою, із Wi-Fi адаптером, необхідно просто потрапити в радіус її дії. Усі дії із визначення пристрою та налаштування мережі більшість операційних систем комп’ютерів та мобільних пристроїв проводять автоматично. Якщо користувач одночасно потрапляє в декілька WiFi зон, то підключення здійснюється до точки доступу, що забезпечує самий сильний сигнал.