• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Нові надходження книжок до бібліотеки:

  • Kn (1)
  • Kn (10)
  • Kn (11)
  • Kn (12)
  • Kn (13)
  • Kn (14)
  • Kn (15)
  • Kn (16)
  • Kn (17)
  • Kn (18)
  • Kn (19)
  • Kn (2)
  • Kn (20)
  • Kn (21)
  • Kn (22)
  • Kn (23)
  • Kn (24)
  • Kn (25)
  • Kn (26)
  • Kn (27)
  • Kn (28)
  • Kn (29)
  • Kn (3)
  • Kn (30)
  • Kn (31)
  • Kn (32)
  • Kn (33)
  • Kn (34)
  • Kn (35)
  • Kn (36)
  • Kn (37)
  • Kn (38)
  • Kn (39)
  • Kn (4)
  • Kn (40)
  • Kn (41)
  • Kn (5)
  • Kn (6)
  • Kn (7)
  • Kn (8)
  • Kn (9)

    "Вся наша біль залишилась тут…"

    75-м роковинам трагедії в Бабиному Яру присвячується

    УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №471/2015

    Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру

    Черная книга
    Черная книга
    Черная книга
    Черная книга

    Воспоминание о Бабьем Яре

    Вот Яр в крови, и выстрелы гремят.
    И кто убит, уже как дух суровый.
    А кто стреляет – бесконечно рад !

    И лишь за то казнят -
                                    без всякой правды нас, -
    что, как у них, в нас кровь,
    но мы – евреи

    Авт. Фридрих Золотковский

    Бабий Яр

    Над Бабьим Яром шелест диких трав.

    Деревья смотрят грозно, по-судейски.

    Все молча здесь кричит, и, шапку сняв, я чувствую, как медленно седею.

    И сам я, как сплошной беззвучный крик, над тысячами тысяч погребенных.

    Я - каждый здесь расстрелянный старик.

    Я - каждый здесь расстрелянный ребенок.

    Ничто во мне про это не забудет!

    Авт. Евгений Евтушенко

     

    Deti
    Deti1
    Deti2
    Deti3
    Deti4
    Deti5
    Deti6
    Deti7
    Deti8

     29 вересня 2016 року виповнюється  75 років з початку розстрілів нацистами мирного населення у Бабиному Яру.

     У період окупації Києва німецькими військами Бабин Яр був місцем масових страт і поховань, величезною братською могилою, де тільки згідно з офіційними даними загинуло понад сто тисяч осіб — військовополонених, євреїв, циган, комуністів, підпільників, моряків Дніпровського загону Пінської військової флотилії, партизанів, націоналістів, заручників... Всіх, хто вважався «ворогом Третього рейху».

    Bazhan
    Bazhan1

     Ці цифри не вкладаються в голові. Особливо важко уявити розповіді тих, хто вижив. А такі були, хоч і було їх надзвичайно мало. Розповідали, що розстрілювали з ранку до вечора. Вночі німці лягали спати, а засуджених на смерть заганяли в пусті гаражі. Вранці знову починали розправу. Людей роздягали догола і на машинах вивозили їх речі. Кожні 5 хвилин відходила нова машина. Трупи скидали в яр, а ввечері динамітом підривали його, щоб засипати землею мертвих і недобитих. Весь район Бабиного Яру було оточено колючим дротом – близько 20 км довжини – з високою електричною напругою, мабуть, щоб ніхто чудом виживши не змогли вибратися звідси. Але це не все. В історії не могли загубитися низки фактів, кожний з яких вражає.

    Babin Jr
    Babin Jr1
    Babin Jr2
    Babin Jr3
    Babin Jr4
    Babin Jr5

     Це, наприклад, такі факти, що наприкінці серпня та у вересні 1943-го німецькі й українські охоронці примусили 327  євреїв -в'язнів розрити братські могили за допомогою екскаваторів і бульдозерів; що на штабелях в дванадцять метрів заввишки спалили, обливши нафтою і бензином, тіла 70 тис. небіжчиків і сто тіл полонених моряків Дніпровської флотилії, попередньо задушених у Бабиному Яру в машинах-душогубках.

     Справді, весь цей жах не можна уявити. Люди вбивали людей. Вбивали не просто так, а ніби смакуючи кожну смерть, отримуючи з цього якесь нелюдське задоволення.

    Spravzhni
    Spravzhni1

     Очевидці згадують, що цілий місяць кров з могили пливла струмком до Дніпра. І вже близько 50 років, наше серце обливається кров'ю, коли ми чуємо знову й знову про ті жахливі події. На жаль, на цьому вбивства в Бабиному Яру не припинилися.

     Масові розстріли у Бабиному Ярі та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Зокрема, 10 січня 1942 року було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 року – трьох футболістів київського "Динамо": Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка, що дало привід для створення після війни легенди про так званий "матч смерті". У 1941-1943 роках у Бабиному Ярі було розстріляно 621 члена ОУН і серед них відому українську поетесу Олену Телігу разом з чоловіком.

    Teliga
    Teliga1
    Teliga3

     В різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Ярі – приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч чоловік.

     Тож вшануємо пам'ять всіх загиблих...

     Сподіваємось, що в кожному  серці знайдеться місце для памяті і для скорботи всіх тих, хто навіки залишився  в  цій братській могилі...

     У літопису глобальної єврейської Катастрофи саме з Бабиним Яром пов'язують початок Голокосту в Європі.

     Понад вісім мільйонів жертв - така трагічна статистика небаченого експерименту над народами, ім'я котрому - Голокост.

    Uroki

     Його породила фашистська ідеологія, повна відчуття своєї переваги над націями. Під це відчуття німецькі фашисти підвели теорію високорозвиненої арійської раси. Нижчі раси, як-от євреї і цигани, мали бути знищені...

    Imperij
    Prozess
    Prozess2
    Zastolni

     Книги, запропоновані на цій виставці, оповідають про криваві роки Другої світової війни, про смертний вирок, винесений єврейському народові, про людей усіх національностей, котрі стали жертвами фашизму тільки тому, що любили свій народ і боролися за його свободу.

    Бабий Яр. Встреча

    Здесь вышка, кладбище, больница, и все угрюмо мир теснят.

    Мелькают на тропинках лица, что скорбь и в суете хранят.

    Тут даже камни вслух кричат, а в небе замолкают птицы!

    И людям по ночам не спится, когда войны тот вспомнят Ад, что был фашистскою рукою – во имя дьявольских идей – зажжён и здесь…

    Кто иудей, кто не согласен с силой злою, – растоптан был, расстрелян и сожжен…

    Тут в сердце не смолкает стон.

    Авт. Фридрих Золотковский

    12
    1
    10
    11
    2
    3
    4
    5
    6
    8
    9
     

    Віртуальні виставки Голокосту

    Історія Голокосту

    20
    січня
    2016

    Щоденник Анни Франк

    Щоденник Анни Франк

     Щоденник Анни Франк (нід. Het achterhuis, дослівно «У задній частині будинку», інший переклад — «Притулок») — записи нідерландською мовою, які вела єврейська дівчинка Анна Франк з 12 червня 1942 по 1 серпня 1944 року в період нацистської окупації Нідерландів...

    20
    січня
    2016

    Дробицький Яр

    Дробицький Яр

     Дро́бицький Яр (інша назва — Травницька долина) — урочище у східній частині Харкова, починається в місці перетину Московського проспекту з окружним автобаном. Дробицький Яр відомий як місце масових розстрілів цивільного населення, що здійснювалися нацистськими окупаційними військами у 1941 — 1942 роках...

    20
    січня
    2016

    Голокост у Львові

    Голокост у Львові

     Масові вбивства євреїв та єврейські погроми у Львові під час Другої світової війни залишаються «білою плямою» в історії. Знищенню третини населення Львова досі немає гідного місця у пам’яті наступних поколінь...

    20
    січня
    2016

    Книги для виховання толерантності

    Книги для виховання толерантності

     Одним з викликів сучасності є проблема виховання толерантності в умовах полікультурності Європи і світу. 1995 року резолюцією Генеральної конференції ЮНЕСКО було затверджено Декларацію принципів толерантності...

    Хостинг от Макхост

    Наші контакти

    Go to top