20
січня
2016

Дробицький Яр

Дробицький Яр

 Дро́бицький Яр (інша назва — Травницька долина) — урочище у східній частині Харкова, починається в місці перетину Московського проспекту з окружним автобаном. Дробицький Яр відомий як місце масових розстрілів цивільного населення, що здійснювалися нацистськими окупаційними військами у 1941 — 1942 роках.

 З наближенням фронту Харків безперервно бомбардували німецькі літаки і обстрілювала артилерія. Радянська влада і офіційна пропаганда до останнього дня запевняли, що місто не здадуть, а усякі сумніви у цьому — це дії «панікерів» і «диверсантів-провокаторів». Такі «запевнення» лише дезорієнтували людей. Для єврейського і циганського населення, яке не встигло евакуюватися і фактично було «здане» на поталу нацистам, це обернулося катастрофою.[1] Вермахт окупував Харків 24 жовтня 1941. Вже 5 грудня розпочався перепис населення міста, причому євреїв та циганів вносили в окремі списки. 14 грудня військовий комендант Харкова генерал-лейтенант Альфред фон Путткамер видав наказ про переселення в дводенний термін всіх євреїв та циган, включаючи грудних дітей, до бараків на східній околиці міста в район ХТЗ. В цих бараках, які залишилися після будівництва заводу, було організовано гетто. Майже одразу почалися розстріли — приречених групами по 250–300 чоловік гнали в Дробицький Яр. На дітей куль не витрачали, вкидали до котлованів живими.

 Вже на початку 1942 року харківське гетто припинило своє існування. У яру також розстрілювали полонених червоноармійців і психічно хворих людей.

 Всього ж, за даними Державного архіву Харківської області, було розстріляно близько 16-20 тисяч чоловік.

 Уже у грудні 1943 року — після першого визволення Харкова — розпочався процес над військовими злочинцями, який описали Ілля Еренбург і Олексій Толстой. Тоді з повідомлень «Радінформбюро» весь світ вперше дізнався про «газенвагени» — машини-душогубки і газ «Циклон Б».

Kniga

Теги Голокост Дробицький Яр

Go to top