• 2
  • 4
  • 5
  • 1
  • 3
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років

Українські книги-ювіляри 2017 року

  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Вдячний Еродій» (1787)

    230 років
  • Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    Сковорода Г. С. (1722 – 1794) «Убогий жайворонок» (1787)

    230 років
  • Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    Гулак-Артемовський П. П. (1790 – 1865) «Справжня Добрість» (1817), «Батько та син» (1827)

    200 років 190 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Маруся» (1832)

    185 років
  • Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    Квітка-Основ’яненко Г. (1778 – 1843) «Конотопська відьма» (1837)

    185 років
  • Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    Шевченко Т. Г. (1814 – 1861) «Гайдамаки» (1842)

    175 років
  • Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    Куліш П. О. (1819 – 1897) «Чорна рада» (1857)

    160 років
  • Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    Вовчок Марко (1833 – 1907) «Народні оповідання» 2-й том (1862)

    155 років
  • Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    Пчілка Олена (1849 – 1930) «Товаришки» (1887)

    130 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Русалка» (1887)

    130 років
  • Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    Грабовський П. А. (1864 – 1902) «Доля» (1897)

    120 років
  • Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    Франко І. Я. (1856 – 1916) «У кузні» (1902)

    115 років
  • Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    Українка Леся (1871 – 1913) «Камінний господар» (1912)

    105 років
  • Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    Хвильовий М. (1893 – 1933) «Вальдшнепи» (1927)

    90 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Смерть Гамлета» (1932)

    85 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Шхуна Колумб» (1937)

    80 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Таврія» (1952)

    65 років
  • Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    Бажан М. П. (1904 – 1983) «Батьки й сини» (1957)

    60 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Перекоп» (1957)

    60 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Дума про невмирущого» (1957)

    60 років
  • Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    Стельмах М. П. (1912–1983) «Як журавель збирав щавель» (1957)

    60 років
  • Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    Драч І. Ф. (1936) «Соняшник» (1962)

    55 років
  • Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    Симоненко В. А. (1935 – 1963) «Тиша і грім» (1962}

    55 років
  • Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    Гуцало Є. П. (1937 – 1995) «З горіха зерня» (1967)

    50 років
  • Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    Гончар О. Т. (1918 – 1995) «Бригантина» (1972)

    45 років
  • Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    Стельмах М. П. (1912 – 1983) «Літо – літечко» (1972)

    45 років
  • Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    Трублаїні М. П. (1907 – 1941) «Крила рожевої чайки» (1972)

    45 років
  • Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    Загребельний П. А. (1924 – 2009) «Я, Богдан» (1982)

    35 років
  • Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    Малик В. К. (1921 – 1998) «Князь Кий» (1982)

    35 років
  • Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    Тичина П. Г. (1891 – 1967) «Лісові дзвіночки» (1982)

    35 років

Нові надходження книжок до бібліотеки:

  • 1 (11)
  • 1 (12)
  • 1 (13)
  • 1 (14)
  • 1 (15)
  • 1 (16)
  • 1 (17)
  • 1 (18)
  • 1 (19)
  • 1 (1)
  • 1 (2)
  • 1 (20)
  • 1 (21)
  • 1 (22)
  • 1 (10)
  • 1 (23)
  • 1 (24)
  • 1 (25)
  • 1 (26)
  • 1 (27)
  • 1 (28)
  • 1 (29)
  • 1 (3)
  • 1 (30)
  • 1 (31)
  • 1 (32)
  • 1 (33)
  • 1 (4)
  • 1 (5)
  • 1 (6)
  • 1 (7)
  • 1 (8)
  • 1 (9)
    20
    січня
    2016

    Голокост у Львові

    Голокост у Львові

     Масові вбивства євреїв та єврейські погроми у Львові під час Другої світової війни залишаються «білою плямою» в історії. Знищенню третини населення Львова досі немає гідного місця у пам’яті наступних поколінь. Погроми у Львові почалися одразу після нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз. Вже зранку 29 червня всі вулиці міста були обклеєні заздалегідь заготовленими німецькими нацистами агітками антиєврейського змісту, де євреїв називали «розпалювачами війни», «вбивцями українців та поляків». На єврейських жінок та чоловіків почалося справжнє полювання. Євреї ховалися на горищах і в туалетах своїх помешкань, не виходили на вулиці. Тих, кому не вдалося сховатися, тисячами зганяли на роботу до тюрем на Лонцького, Бригідках та Замарстинові. Під керівництвом нацистів євреї мали виносити з території тюрем напіврозкладені трупи людей, яких знищили підрозділи НКВС напередодні відступу. Подвір’я в’язниць ледве вміщали зігнаних євреїв, більшість яких там і вмирали, інших вивозили до лісу і там розстрілювали, пише, зокрема, польський єврейський історик Філіп Фрідман. Збереглися спогади про те, як євреїв зганяли на центральні вулиці міста і змушували навколішки мити бруківку, переносити сміття губами. І за цим ганебним дійством спостерігали інші львів’яни – українці і поляки. Євреїв Львова грабували, виганяли з помешкань, з жінок і чоловіків здирали золоті прикраси. У серпні 1941 року нацисти запропонували євреям Львова заплатити контрибуцію у розмірі 20 мільйонів рублів. І євреї сприйняли цю пропозицію як порятунок і назбирали таку суму, але знущання не припинилися. За підрахунками дослідників, впродовж перших кількох днів німецької окупації у Львові було вбито чотири тисячі євреїв. Близько семиста загинули під час погромів, решта були страчені нацистською зондеркомандою. Ще близько двох тисяч євреїв було вбито під час пізніших липневих погромів, які, за деякими даними, носили назву «дні Петлюри» - ця вигадана нацистами назва мала підкреслити для українців «патріотичний» характер акцій проти євреїв. На початок війни у місті проживало близько 130-150 тисяч євреїв – більше третини населення довоєнного Львова. До грудня 1942 року, за даними історика Філіпа Фрідмана, загинули близько ста тисяч львівських євреїв. Загалом війну у Львові пережили не більше тисячі з них. Більшість загинули у Янівському концентраційному таборі на території міста або були розстріляні у місцях масового знищення – на Цитаделі, у Білогорщі, Лисиничах, Брюховичах, Винниках. Чимало львівських євреїв вивезли до табору смерті Белжець.

    Ginrihs
    Ginrihs1
    Ginrihs2
    Ginrihs3
    Ginrihs4
    Ginrihs5

    Getto
    Getto1
    Getto2
    Getto3

    Теги Голокост Голокост у Львові

    Хостинг от Макхост

    Наші контакти

    Go to top